- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Інструментальні компетенції
- •Міжособистісні комунікації
- •Системні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •1. Програма навчальної дисципліни "Міжнародний менеджмент"
- •1.1.Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни Модуль 1. Концепції міжнародного менеджменту
- •Тема 1. Міжнародне ділове середовище
- •Тема 2. Міжнародний стратегічний менеджмент
- •Змістовий модуль 2. Функції міжнародного менеджменту
- •Тема 3. Міжнародний маркетинг
- •Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Тема 6. Міжнародне управління людськими ресурсами та трудовими відносинами
- •Тема 7. Етика і соціальна відповідальність у міжнародному бізнесі.
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль 1. Концепції міжнародного менеджменту Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Міжнародне ділове середовище
- •Контрольні запитання
- •Загальна характеристика міжнародного ділового середовища
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 1
- •Тема 2. Міжнародний стратегічний менеджмент План
- •2.1. Задачі міжнародного стратегічного менеджменту
- •Контрольні запитання
- •2.2. Аналіз зарубіжних ринків та стратегії проникнення
- •Контрольні запитання
- •2.3. Міжнародні стратегічні альянси
- •Контрольні запитання
- •2.4. Міжнародні організаційні структури та контроль
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 2
- •Змістовий модуль 2. Функції міжнародного менеджменту
- •Тема 3. Міжнародний маркетинг План
- •3.1. Міжнародне управління маркетингом
- •Контрольні запитання
- •3.2. Продуктова і цінова політика
- •Контрольні запитання
- •3.3. Просування і дистрибуція товару
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 3
- •Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент План
- •4.1. Природа міжнародного операційного менеджменту
- •Контрольні запитання
- •4.2 Виробничий менеджмент
- •Контрольні запитання
- •4.3. Міжнародні операції з надання послуг
- •Контрольні запитання
- •4.4. Управління ефективністю на міжнародних підприємствах
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 4
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий менеджмент План
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •5.4. Міжнародне оподаткування.
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 5
- •Тема 6. Міжнародне управління людськими ресурсами та трудовими відносинами План
- •6.1.Особливости та принципи управління трудовими ресурсами в міжнародних компаніях.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •6.3. Лідерство та поведінка персоналу у міжнародних компаніях.
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список до теми 6
- •Тема 7. Етика і соціальна відповідальність у міжнародному бізнесі.
- •Контрольні запитання
- •3. Методичні рекомендації до семинарських занять
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу Російський ліс
- •Бібліографічний список до теми 1
- •Семінарське заняття 2
- •Тема 2. Міжнародний стратегічний менеджмент Кількість годин - 3 Мета заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу Компанія «Саnon»
- •Питання:
- •Бібліографічний список до теми 2
- •Змістовий модуль 2. Функції міжнародного менеджменту
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу Pillsbury починає випуск борошна в Індії
- •Питання
- •Бібліографічний список до теми 3
- •Семінарське заняття 4
- •Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент Кількість годин - 2 Мета заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу 1 Створення глобального ринку автомобільних компонентів
- •Питання
- •Ситуація для аналізу 2 Шведська компанія «ікеа»
- •Питання:
- •Бібліографічний список до теми 4
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий менеджмент Кількість годин – 2 Мета заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу 1 Компанія Belgian Lace Products (blp)
- •Питання:
- •Ситуація для аналізу 2 Як маленька фірма пливе по хвилях валютного ринку
- •Питання:
- •Бібліографічний список до теми 5
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 6. Міжнародне управління людськими ресурсами
- •Кількість годин – 2 Мета заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуація для аналізу 1 «Ви, американці, занадто багато працюєте»
- •Питання:
- •Ситуація для аналізу 2 Криза лідерства в компанії Firestone
- •Питання:
- •Ситуація для аналізу 3
- •Бібліографічний список до теми 6
- •Тема 7. Етика і соціальна відповідальність у міжнародному бізнесі.
- •Питання:
- •Бібліографічний список до теми 7
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •5. Підсумковий контроль Перелік питань до модульного контролю
- •6. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Питання:
1. Розрахуйте прибуток кожної з п'яти дочірніх компаній BLP. (Так як BLP - бельгійська фірма, виконуйте розрахунок у євро, національній валюті Бельгії з 2002 р.). Чи є серед них збиткові? Виходячи з вищевказаної інформації, чи будете ви рекомендувати закриття підприємств, що терплять збитки? Чому?
2. Припустимо, у кожній дочірній компанії витрати на конвертацію валюти при розрахунках з постачальниками становлять 1% від суми транзакції. Розробіть стратегію зниження цих витрат для корпорації BLP у цілому. Припустимо, реалізація вашої стратегії буде обходитися BLP в €400 на місяць. Чи треба фірмі приймати ваш підхід?
3. Якщо Великобританія вирішить приєднатися до європейського ринку єдиної валюти й перейде на євро, як це позначиться на BLP? Як це відіб'ється на перевагах і недоліках стратегії, розробленої вами для зниження витрат BLP на конвертацію валюти?
Ситуація для аналізу 2 Як маленька фірма пливе по хвилях валютного ринку
Перше, що Кім Рейнолдс робить щоранку, це зустрічається з топ-менеджерами заводу й довідується, чи все в порядку з виробництвом. На другому місці в нього стоїть вивчення свіжих даних світових ринків валют на предмет того, чи усе нормально з обмінними курсами.
Цю звичку Рейнолдс завів по необхідності: два роки тому з ряду причин, але в першу чергу через різкий ріст курсу долара, він, президент Markel Corp., сімейної фірми по виробництву труб, у себе вдома, у Філадельфії, був змушений скоротити свою зарплату на 40% і витратити заощадження, щоб оплатити навчання двох своїх дочок у школі. Тепер, коли Рейнолдс переглядає підготовлений секретарем звіт про зміну курсів валют, він бачить там падіння долара - і ріст євро, завдяки чому зможе цього року покласти собі в кишеню додаткові півмільйону доларів.
Для трейдерів ріст і падіння обмінних курсів - це можливість робити швидкі гроші. Для урядів це - референдуми з питань національної економіки. Для корпоративних гігантів - правда життя, невід'ємний атрибут міжнародного виробництва. Але мале підприємство із глобальними амбіціями не може не приймати близько до серця коливання світових валютних ринків, сукупний обсяг яких становить $1,2 трлн. у день.
Markel, що випускає труби з покриттям на зразок тефлонового й ізольовані проводи, що використаються у виробництві автомобілів, побутової техніки й систем очищення води, стала поставляти свою продукцію на експорт у середині 1980-х рр., коли Рейнолдсу подзвонив представник однієї німецької фірми й поцікавився щодо однієї із самих ходових труб: «Was ist das "AR500"».
Тепер склад готової продукції переповнений картонними пакунками із трубами цієї марки, призначеними для відправлення в Эрингхаузен, німецькому виробникові автомобільних деталей W.H. Kuster Gmb, ящиками з іншими трубами, що відправляються в Fico Triad SA з м. Рубай, Іспанія, і дерев'яними котушками із проводами для Simco Japan Inc. з Кобе. Раз у тиждень фірма відправляє 40-футовий контейнер на склад у Великобританії, Іспанії або Голландії. Цього року вона очікує, що 40% від її прибутку у розмірі $26 млн. надійдуть із-за кордону, головним чином з Європи.
«Ми вказуємо ціни, виходячи з фіксованих курсів (обміну валюти), і беремо всі прибутки та збитки у зв'язку зі зміною курсу на себе», - говорить Шерил Джолли, менеджер по експорту, спостерігаючи за зважуванням коробок, призначених для відправлення у Німеччину.
Для того щоб захистити себе й свою фірму, ніяк не пов'язану з однойменною страховою компанією, чиї акції є в обігу на нью-йоркській фондовій біржі, Рейнолдс розробив стратегію бізнесу, з якої вони можуть існувати, причому непогано, навіть за умови того, що ключовий елемент прибутковості фірми їй зовсім непідконтрольний.
Стратегія складається із чотирьох частин: призначати покупцям відносно стабільні ціни в їхніх валютах, щоб збільшувати частку ринку за кордоном; користуватися «форвардними» валютними ринками, щоб забезпечити собі стабільність доходів протягом найближчих декількох місяців; підвищувати ефективність, щоб пережити часи, коли валютні операції не обіцяють нічого доброго; робити ставку на те, що ситуація буде змінюватися на краще.
«Якщо стратегія не виправдовує себе, її завжди можна змінити, - говорить К. Рейнолдс, якому зараз 52 роки, і в нього в активі Гарвардська ступінь МВА. - Правда, я від своєї стратегії відмовлятися не збираюся. Ми намагаємося розвивати нишевий бізнес там, де є можливість надати покупцям унікальний продукт».
Рейнолдс упевнений у тому, що його політика встановлення цін в іноземній валюті, головним чином у євро, допомогла йому завоювати 70% світового ринку високоефективних тефлонових устроїв, що забезпечують чітку роботу автомобільної педалі газу й механізму перемикання передач.
Але це також означає, що Markel укладає договори, оплата за якими надходить через місяці й навіть роки, коли вартість євро в доларовому вираженні може виявитися набагато нижче, ніж на момент заключення угоди.
Щоб мінімізувати невизначеність у періоді, рівним декільком місяцям, фінансовий директор Markel Джеймс Гобан купує форвардні контракти, користуючись послугами питтсбургскої PNC Financial Services Group. Markel зобов'язується перелічити банку, скажемо, €50 000 за чотири місяці, а банк гарантує виплатити фірмі певну суму в доларах не залежно від того, як зміниться обмінний курс.
Якщо Гобан бачить, що долар буде рости, він може хеджирувати форвардним контрактом увесь очікуваний потік доходів у євро. Коли ж долар іде вниз, Гобан хеджирує, скажімо, 50% і сподівається на те, що, підвергаючи частину виторгу, що залишилася, валютному ризику, він більше виграє, чим програє.
Надії ці виправдуються не завжди. У цьому місяці, наприклад, Markel повинна перерахувати PNC €50 000 за контрактом, купленому фірмою на початку січня. Банк виплатить по $1,05 за євро, або $52 500. Якби Гобан почекав, Markel могла б продати свої євро за поточним курсом, $1,08, і заробити додаткові $1500. «Ми не займаємося зароблянням грошей на обміні своєї валюти, - говорить Дж. Гобан. - Ми просто намагаємося управляти своїми ризиками».
Була ситуація й гірше. У 1998 р. Markel уклала угоду з німецькою Kustem і установила ціну виходячи з того, що на даний момент євро буде коштувати $1,18 - трішки більш того курсу, що був установлений на момент офіційного введення європейської валюти в обіг на початку 1999 р. «Немає слів, - говорить Рейнолдс. - Коли вводили євро, ніхто не знав, що він відразу звалиться.»
А курс євро звалився, досягши 26 жовтня 2000 р. мінімальної оцінки в 82 цента. Це означало, що кожен євро, отриманий фірмою за відвантажену продукцію, коштував у доларах набагато менше, ніж вона розраховувала. Фінансисти Markel підрахували, що в сумі за 2000 й 2001 р. фірма втратила на цьому $625 000. Обидва роки фірма закінчувала зі збитком.
У 2001 р. зарплата семи старших менеджерів Markel була скорочена на 10%. Жоден з 63 співробітників, які одержують фіксовану платню, не одержав збільшення. (Робітники, які входили до профспілки й одержували за п'ятирічним контрактом погодинну оплату, не постраждали.) Не було й річних премій, що звичайно рівняються двох-тритижневій заробітній платі, а власники фірми - сам Рейнолдс, його зять і свекор - не одержали дивідендів.
Валютна погроза змусила Markel працювати ефективніше. Це спричинило необхідність вкладати гроші в нове обладнання, навіть незважаючи на те, що фірма зазнавала збитків. У 2001 р. компанія придбала за $250 000 новий экструдер, що відрізняється меншим часом простою, завдяки чому за зміну він видає на 25% більше труб. Менеджери на 6% скоротили відходи виробництва проводів для високотемпературних датчиків кисню, ще одного ходового товару в автомобільній промисловості.
Загалом, Рейнолдс і його команда пережили погані часи й тепер готуються до гарного.
Більшість поточних угод Markel були укладені розраховуючи на те, що курс євро буде лежати в межах від 90 до 95 центів. Але насправді він уже становить $1,08, благо тому посприяли зовнішньоторговельний дефіцит США, неспокійний стан американських фінансових ринків і перспективи війни в Іраку. На Markel пролився дійсний грошовий дощ. Керівництво фірми вважає, що якщо євро залишиться на рівні $1,05-1,07, а британський фунт стерлінгів як і раніше буде дорівнює приблизно $1,60, Markel цього року на одній тільки різниці курсів заробить від $400 000 до $500 000.
«Це найкращий сценарій, але навіть у цьому випадку ми не компенсуємо збитки двох попереднього років», - говорить К. Рейнолдс.
В азартних іграх з валютою є й переможці, і ті що програли, однак Рейнолдс вимагає, щоб багаторічні контракти на поставку сировини з Японії укладалися в доларах. Це означає, що в міру слабшання долара японський постачальник буде заробляти менше ієн.
«Це, - говорить Рейнолдс, - його проблема».