Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учеба / klivets.doc
Скачиваний:
241
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
5.75 Mб
Скачать

11.6. Стратегія управління персоналом і комплексні стратегії

Значну роль в функціональних стратегіях відіграють стратегії управління персоналом, тобто визначення системи планування, організації, керівництва та контролю.

Стратегічні цілі персонал-стратегій (як функціональної підсистеми підприємства) наступні:

  • вибір концепції персоналізації чи персоніфікації в стратегічному менеджменті підприємства;

  • визначення місця й ролі підсистеми управління персоналом як невід’ємної частини загальної системи управління;

  • формування кадрової стратегії, політики та «кар’єрних стратегій», які враховують особливості трудового потенціалу підприємства;

  • формування системи підготовки фахівців, орієнтованих на специфіку діяльності та напрямки розвитку підприємства;

  • управління персоналом як поєднання принципів стратегічної та поточної діяльності, індивідуального та колективного впливу, комплексного розв’язання проблем оплати та дисципліни праці, захисту, безпеки та гігієни праці тощо;

  • формування ефективних комунікацій, що базуються на позитивних стосунках як всередині підприємства, так і за його межами;

  • дотримання чинного законодавства щодо регулювання трудових відносин;

  • формування системи планів і програм розвитку персоналу підприємства, що підвищують його конкурентноздатність. [3, c. 105]

В літературі наведені типові стратегії управління персоналом:

1. Добір і навчання: добір і навчання персоналу; переміщення співробітників у відповідності із загальними та функціональними стратегіями; організація процесу безперервного навчання; організація аналітичних центрів добору та розвитку персоналу тощо.

2. Стратегія винагороди та мотивації: формування корпоративних цінностей балансування винагороди та прибутків із загальними та забезпечуючими стратегіями; використання системи оцінки «робочого внеску» в результати; система участі у прибутках; впровадження нематеріальних важелів мотивації тощо.

3. Стратегії формування трудових відносин: участь персоналу в управлінні; стосунки із профспілками; адаптація до системи державного регулювання трудових відносин тощо.

4. Стратегія управління персоналом оформлюється у вигляді розділів плану добору, найму, навчання, перекваліфікації та стимулювання робітників, які відповідали б потребам, що зумовлені майбутніми та організаційними змінами. [2,c. 515]

Основні та забезпечуючі стратегії в «стратегічному наборі» підприємства можуть існувати та взаємодіяти між собою досить тривалий час. Так, більш-менш стандартними є ресурсні та функціональні стратегії на різних етапах «життєвого циклу» продукції. Тут можна говорити про «стратегічні набори» різного змісту.

Кожне підприємство має орієнтири в своїй діяльності, яких можна досягти лише зусиллями всього підприємства. Як правило, існують комплексні цілі, потрібні для всіх підприємств, щоб їх досягти розроблюють певні комбінації стратегій, які називають комплексними стратегіями.

До них можна віднести такі стратегії: створення позитивного іміджу; підвищення якості продукції; підтримка конкурентних переваг; забезпечення безпеки та збереження комерційної таємниці; підвищення продуктивності; економічний розвиток; соціальний розвиток; розвиток загального управління (в тому числі реструктуризація); охорона навколишнього середовища тощо.

Існування «стратегічних наборів», різних за типом і змістом, зумовлено різними умовами існування підприємства. Зміни в «наборі» потребують певних «опор», які вносять впорядкованість у періоди хаосу після зміни «стратегічних наборів». До таких опор можна віднести також комплексні стратегії. Підприємство саме вирішує, розробляти чи ні відповідні комплексні стратегії та комплексні програми для їх виконання.

Питання для перевірки:

  1. В чому ролі та особливості функціональних стратегій серед інших?

  2. Чому основні функціональні стратегії об’єктивно взаємопов’язані?

  3. Які особливості мають етапи маркетингової стратегії?

  4. Що характерно для вітчизняних маркетингових стратегій?

  5. Чим обумовлена необхідність стратегій НДПКР?

  6. Які завдання характерні для стратегій НДПКР на вітчизняних підприємствах?

  7. Які параметри слід враховувати при визначенні виробничої стратегії?

  8. Як пов’язані виробнича стратегія та стратегія НДПКР з загальними?

  9. На яких принципах базується розробка фінансової стратегії?

  10. Якими складовими можна визначити рівень фінансово-економічного потенціалу?

  11. На що спрямовані типові цілі стратегії управління персоналом?

  12. Що заважає застосуванню стратегій управління персоналом в Україні?

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бланк И.А. Инвестиционныйменеджмент: Учеб.Курс – К.: Эльга-Н, НИКА-Центр, 2001г. – 448с.

  2. Нємцов В.Д., Довгань Л.С. Стратегічний менеджмент., Київ.: ТОВ «УУВПК», ЕкфОб, 2001г. – 560с., с.295,304,305

  3. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства. Короткий курс лекцій. – К.: МАУП, 2000р. – 128с., с.300,304

  4. Томпсон А.А. Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегий. Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Зайцева Л.Г., Соколовой М.И. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 – 576.с., с.291,298.

  5. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади: Навчальний посібник. - К.: ВД “Професіонал”, 2005. - 320с., с.281

  6. Круглова Н.Ю., Круглов М. М., Стратегический менеджмент. Учебник для вузов. - М.: Издательство РДЛ, 2003. - 464с., 289-290

Соседние файлы в папке учеба