Фактори ресурсозбереження

Поліпшення показників ефективності діяльності фірми і ресурсоємності товарів можливо в результаті розробки і реалізації організаційно-технічних заходів, комплексно задіяних факторів ресурсозбереження.

Одним з найважливіших факторів ресурсозбереження є використання закону ефекту масштабу виробництва (рис.12.8 [5, с. 324]). Збільшення масштабу (програми) виробництва можна досягти по товарах в цілому – за рахунок розширення ринку збуту і міжвидової уніфікації товарів; по складових частинах товарів – за рахунок внутрішньовидової уніфікації.

N_нас N N

Рис.12.8 - Закон ефекту масштабу виробництва

На рис.12.8 N_нас – програма насичення, коли при її збільшенні вже не знижується собівартість (трудомісткість) товару, тому що цей фактор вичерпав себе, рівень автоматизації виробництва оптимальний. Дослідження показують, що за рахунок росту масштабів виробництва (уніфікації продукції) можна знизити собівартість товару до 3 разів, підвищити його якість до 40%, але при цьому трохи зростуть витрати у споживача за рахунок скорочення параметричного ряду і недовикористання товару.

В економічній теорії закон економії часу розглядається як економія суми минулої і живої праці на одиницю продукції чи як неухильне зниження собівартості продукції на одиницю споживчої вартості. Цей підхід охоплює тільки витрати в сфері виробництва товару, без ув'язування їх з майбутніми витратами в сфері споживання і корисним ефектом товару в споживача. Якщо застосувати до проблеми економії часу сукупність наукових підходів, то закон економії часу буде відбивати економічні процеси в динаміці, за весь життєвий цикл товару. Тоді сукупні витрати будуть дорівнюють сумі минулої, живої і майбутньої праці (який буде потрібно затратити в майбутньому для одержання від товару корисного ефекту). Математично закон економії часу буде мати наступний вигляд [5, с. 324]:

МП + ЖП + М_бП

П_с

МП – витрати минулого праці на виробництво або споживання товару;

ЖП – витрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що приходиться на цей товар на даній стадіїї його життєвого циклу, плюс прибуток на цій стадії.

М_бП – витрати майбутньої праці, які передбачаються на майбутні періоди для виробництва або споживання товару;

П_с – сумарний, за нормативний строк служби, корисний ефект або віддача товара у споживача

Сума минулої, живої і майбутньої праці – це сукупна праця за життєвий цикл товару (у конкретній економіці – це сукупні витрати). Частка кожного виду праці в сукупній праці змінюється в динаміці. При цьому результати аналізу динаміки структури саме сукупної праці можливо використати для знаходження вузьких місць у ресурсоємності товару.

Наприклад, при організації масового виробництва вітчизняного автомобіля незначні витрати на маркетинг і НДПКР (0,3% від сукупних витрат) не дозволили ретельно відпрацювати показники якості і ресурсоємності автомобіля. Внаслідок цього витрати на експлуатацію і ремонт автомобіля приблизно в 20 разів більше витрат на його створення. Така картина спостерігається по більшості вітчизняних виробів машинобудування. Сподіваємося, що тверда конкуренція в майбутньому змусить вітчизняних машинобудівників правильно розставляти пріоритети: 1) підвищення якості, 2) економія ресурсів у споживача, 3) зниження собівартості продукції.

Для прикладу розглянемо задачу з управління ресурсами, які є на заводі.

Задача : в поточному році заводу необхідно:

1. Закупити два універсальні станка з ЧПУ загальною вартістю 200 тис. грн. Для цього необхідно трудових витрат обсягом 250 чоловіко-днів та виробнича площа у 100 кв. метрів.

2. Змонтувати транспортний конвеєр вартістю 100 тис. грн., що потребує витрат праці у190 чоловіко-днів та виробнича площа у 200 кв. метрів.

Для проведення цих ресурсів завод має фінансові ресурси у 250 тис. грн., трудові ресурси - 260 людино-днів, виробничі площі у 200 кв. метрів.

Решту необхідних засобів можливо компенсувати шляхом проведення деяких заходів, а саме:

• використання нових різців для обробки металу. Економія трудових витрат - 130 чоловіко-днів, витрати - 50 тис. грн.

• проведення профілактичних ремонтів устаткування. Це підвищить витрати трудових ресурсів на 40 чоловіко-днів, але дасть економію витрат у 20 тис. грн.

• використання системного контролю якості продукції. Економія трудових витрат - 190 чоловіко-днів. Додаткова виробнича площа 50 кв. метрів, а прибуток складатиме 5 тис.грн.

• реалізація застарілого устаткування на 300 тис. грн.. Трудові витрати - 60 чоловіко-днів, звільнення виробничої площі на 200 кв. метрів, прибуток - 300 тис. грн.

• інвентаризація матеріальних ресурсів. Витрати трудових ресурсів - 20 чоловіко-днів, звільнення виробничої площі на 150 кв. метрів.

Які з вищенаведених заходів слід провести аби закупити устаткування з ЧПУ і змонтувати транспортний конвеєр найефективнішим чином?

Рішення: для вирішення даної задачі існує кілька методів, але враховуючи її невеликий обсяг, можна спробувати вирішити лише шляхом міркувань. Першим виникає питання: “А що, якщо спробувати провести відразу усі ці заходи?”. Для зручності рішення складемо таблицю, у клітинках якої будуть відображатися усі зміни ресурсів, а саме:

	Фінансові ресурси	Трудові ресурси	Виробнича площа
Необхідно	300	440	300
Маємо	250	260	200
Треба знайти	50	180	100
Захід _ 1	-50	+130	-
Захід _2	+20	-40	-
Захід _3	+5	+190	-50
Захід _4	+300	-60	+200
Захід _5	-	-20	+150
Всього:	+275	+200	+300

Отже, суттєво не вистачає трудових ресурсів. Для вирішення даної проблеми треба відмовитися від якого-небудь заходу. Насамперед відзначимо, що лише заходи 1 та 3 дають позитивні результати відносно трудових ресурсів: 130+190 = 320. Їх ми повинні виконувати за будь-яких умов, адже заходи 2, 4 та 5 потребують додаткових трудових витрат на 120 чоловіко-днів. Після цього звернемо увагу на фінансові ресурси. Після виконання заходів 1 та 3, там спостерігається недостача у розмірі 45 тис. грн., яку покрити можливо лише проведенням заходу 4. Тобто, вони мають відбуватися одночасно і їх необхідно включити у комплексну операційну стратегію.

Відповідь: заходи 1,3 та 4.

Типові заходи, що складають зміст виробничих стратегій, спрямовані на:

• модернізацію виробництва;

• покращення співвідношення підрозділів інфраструктури підприємства;

• організацію виробництва нових товарів;

• вдосконалення виробничих процесів.