3. Бюджетні призначення, бюджетні зобов’язання та бюджетні асигнування. Розпорядники коштів бюджету їх права та обов’язки.

Кошторисні призначення – це повноваження, яке надано головному розпоряднику БК законом України про державний бюджет, мають кількісні і часові обмеження і дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи.

Асигнування – це бюджетні кошти, які дають право розпоряднику БК на взяття зобов'язань та витрачання їх на мету передбачену кошторисом та бюджетною програмою.

Зобов'язання – це розміщення замовлення шляхом укладання угоди, договору на отримання розпорядником бюджетних коштів товару чи послуг.

Розпорядники коштів бюджету є керівники установ якими надано право розпоряджатися затвердженими для них бюджетними коштами для досягнення цілей і завдань, передбачених конкретною бюджетною програмою.

Розпорядження БК поділяються на головних і нижчого рівня. Повноваження головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК):

• установлюють граничні обсяги видатків;

• повідомляють РБКНР показники, яких вони повинні дотримуватись для визначення видатків у проектах кошторисів;

• складають кошториси на централізовані заходи;

• Затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня.

Розпорядники нижчого рівня:

• складають прогнозні розрахунки на доходи і видатки майбутнього періоду;

• складають на підставі граничних показників кошторису;

• реєструють кошториси в органах Державного Казначейства;

• беруть зобов'язання відповідно до кошторисних призначень;

• ведуть бухгалтерський облік і складають звітність, яка надається головним розпорядником БК і ДКУ.

Відповідно до гл. 8 ст.48 Бюджетного Кодексу України:

1. Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного Казначейства України.

2. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

3. У разі розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

4. Державне Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямків витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Відповідно до ст.. 51 п. 3, п. 8, п. 9 Бюджетного Кодексу України визначені особливості здійснення окремих видатків бюджету розпорядниками бюджетних коштів.

Вивчити літературу:

1. Бюджетний Кодекс ст.. 30 гл. 5 р. ІІІ.

2. Постанови Верховної Ради «Щорічні постанови про основні напрямки бюджетної політики».

3. Нормативні акти КМУ, Постанова від 28 лютого 2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання розгляду, затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

4. Закон «Про державний бюджет України на 2010 рік».

5. «Бюджетна система» - Ю.В.Пасічник.

6. «Бюджетна система України» 2008 р. Василик, Павлюк 2004 р.