Тема 2. Фінансове планування в установах соціального забезпечення та на соціальний захист План

1. Склад видатків на соціальне забезпечення та соціальний захист.

2. Планування видатків на утримання притулків для неповнолітніх.

3. Планування видатків на навчання інвалідів та їх працевлаштування.

1. Склад видатків на соціальне забезпечення та соціальний захист.

Україна має досить розгалужену систему соціального захисту населення. Громадяни України одержують різного роду допомоги , компенсації або мають пільги за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, соціальних фондів, коштів підприємств, організацій.

На сьогодні нараховується понад десятки різного роду допомоги та пільг, що закріплені десятками законів.

Окремі соціальні програми не мають стабільного фінансування або при їх затверджені не передбачалися цільові джерела фінансування. Дохідна база бюджетів України з нестабільною економікою звужує масштаби заходів соціального захисту.

Основні принципи системи соціального захисту закладені в Конституції України, зокрема стаття 46 «гарантує громадянам право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, наявності безробіття від незалежних обставин, а також матеріальне забезпечення старості передбаченого законом.

Це право гарантується за рахунок внесків громадян, підприємств, установ, організацій до фондів соціального страхування а також коштів Державного бюджету.

Видатки бюджету на соціальний захист населення — це насамперед видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян та громадян, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні тощо).

Склад видатків на соціальне забезпечення та соціальний захист передбачають:

- утримання будинків-інтернатів для пристарілих громадян та інвалідів, будинків- інтернатів для дітей-інвалідів а також навчання та трудове влаштування інвалідів;

- утримання територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та відділень соціальної допомоги вдома;

• утримання притулків для неповнолітніх;

• видатки на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям;

• видатки на виконання програм і здійснення заходів щодо сім'ї, жінок, молоді та дітей:

• видатки на допомогу по догляду за інвалідом І чи II групи, внаслідок психічного розладу;

• видатки на виплати реабілітованим громадянам.

Видатки на соціальний захист можна класифікувати за такими ознаками: за джерелами, за ініціатором, за метою використання, за нормами, за кодами економічної класифікації видатків.

За джерелами фінансування видатки поділяються на такі, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок коштів місцевих бюджетів.

За ініціатором видатки бюджету на соціальний захист класифікуються, як витрати на реалізацію загальнодержавних програм та витрати на реалізацію місцевих програм, що приймаються місцевими органами самоврядування і фінансуються за рахунок власних коштів місцевих бюджетів.

За метою метою використання, видатки поділяються на такі групи:

- I гр. - захист малозабезпечених верств населення;

- II гр. - компенсація втраченого доходу (виплати допомоги по вагітності та пологах, подогляду за дитиною інвалідом, по догляду за дитиною до 3-х років), НІ гр-виплати пов'язані з компенсацією втраченого здоров'я або майна (виплати реабілітованим громадянам);

- IV гр.- витрати на соціальний захист за метою (наприклад утримання притулків);

- V гр. витрати на надання пільг та привілеїв окремим категоріям громадян.

За нормами фінансування здійснюється відповідно до соціальних стандартів, що визначені законодавством України і розроблені на підставі обгрунтованості, приорітетності, і диференційного підходу за соціально-демографічними ознаками, соціально партнерства, гласності й контролю при їх застосуванні, урахування вимог міжнародних договорів України та постійного моніторингу у сфері фінансового забезпечення державних стандартів і нормативів.