2.4.2. Відхилення і допуски форми

До відхилень форми відносяться відхилення прямолінійності, пло-скостности, круглости, профілю поздовжнього перетину і цилиндричности.

Відхилення форми плоских поверхонь.Відхилення від площинностівизначають як найбільша відстаньвід крапок реальної поверхні до прилягаючої площини в межах нормованої ділянки (мал. 2.20, а). Приватними видами відхилень від площинності єопуклість(мал. 2.20, б) іувігнутість (мал. 2.20, в).Відхилення від прямолінійності (см. мал. 2.15, а) визначають як більша відстаньвід крапок реального профілю до прилягаючої прямої.

Таблица 2.7

Допуски форми і розташування і їхні умовні знаки

Група допусків	Вид допуску	Знак	Група допусків	Вид допуску	Знак
Допуски форми	Прямолінійності		Сумарні допуски форми і розташування	Радіального биття
	Площинності			Торцевого биття
	Круглости			Биття в заданому напрямку
	Профілю поздовжнього перетину			Повного радіального биття
	Цилиндричности			Повного торцевого биття
Допуски розташування	Паралельності
	Перпендикулярності			Форми заданого профілю
	Нахилу
	Співвісності
	Симетричності			Форми заданої поверхні
	Позиційний
	Перетинання осей

а) б) в)

Рис. 2.20. Відхилення форми плоских поверхонь

Відхилення форми циліндричних поверхонь.Відхилення від круглости -найбільша відстаньвід крапок реального профілю до прилягаючої окружності (мал. 2.15, б и в). Приватними видами відхилень від круглости є овальність і огранювання (мал. 2.21, а і б). Огранювання може бути з парним і непарним числом граней. Огранювання з непарним числом граней характеризуються рівністю розміру d (мал. 2.21, б).

Відхилення від цилиндричности - найбільша відстань від крапок реальної поверхні до прилягаючого циліндра в межах нормованої ділянки L (мал. 2.21, в).

Відхилення профілю поздовжнього перетину - найбільша відстань від крапок утворюючих реальної поверхні, що лежать у площині, що проходить через її вісь, до відповідної сторони прилягаючого профілю в межах нормованої ділянки (див. мал. 2.16). Відхилення профілю поздовжнього перетину характеризує відхилення від прямолінійності і паралельності утворюючих.

Приватними видами відхилення профілю поздовжнього перетину є конусообразность (мал. 2.21, г), бочкообразность (мал. 2.21, д) і седлообразность (мал. 2.21, е).

Відхилення від прямолінійності осі (чи лінії) у просторі і полі допуску прямолінійності осі Т показані на мал. 2.21, ж.

2.4.3. Відхилення і допуски розташування

Відхиленням розташування чи поверхні профілю називають відхилення реального розташування поверхні (профілю) від його номінального розташування. Кількісно відхилення розташування оцінюють відповідно до визначень, приведеними нижче. При оцінці відхилень розташування відхилення форми розглянутих поверхонь (профілів) і базових елементів (узагальнений термін, під яким розуміють поверхню, чи лінію крапку) повинні бути виключені з розгляду. При цьому реальні поверхні (профілі) заміняють прилягаючими, а за осі, площини симетрії і центри реальних поверхонь (профілів) приймають осі, площини симетрії і центри прилягаючих елементів.

Відхилення від паралельності площин (мал. 2.22, а) - різниця  найбільшої і найменшої відстаней між прилягаючими площинами в межах нормованої ділянки.

Відхилення від паралельності осей (прямих) у просторі - геометрична сума відхилень від паралельності проекцій осей (прямих) у двох взаємно перпендикулярних площинах; одна з цих площин є загальною площиною осей, тобто площиною, що проходить через одну (базову) вісь і крапку іншої осі (мал. 2.22, б).

Відхилення від перпендикулярностіплощин показане на мал. 2.22, в.

Відхилення від співвісності щодо загальної осі -це найбільша відстань (₁,₂ …) між віссю розглянутої поверхні обертання і загальною віссю двох чи декількох поверхонь обертання на довжині нормованої ділянки (мал. 2.22, г). Допуск співвісностіу діаметральному вираженні дорівнює подвоєному найбільшому значенню відхилення, що допускається, від співвісності, а в

радіусному вираженні - найбільшому значенню цього відхилення, що допускається. Поле допуску співвісності - область у просторі, обмежений циліндром, діаметр якого дорівнює допуску співвісності в діаметральному вираженні Т чи подвоєному допуску співвісності в радіусному вираженні R, а вісь збігається з базовою віссю (мал. 2.22, д). Двояка кількісна оцінка співвісності (у діаметральному і радіусному вираженні) прийнята за рекомендацією ИСО також для симетричності і перетинання осей. Раніше ці відхилення визначали тільки в радіусній мері.

Відхилення від симетричності щодо базової площини — найбільша відстань між площиною симетрії розглянутої по-верхности і базовою площиною симетрії в межах нормованої ділянки (мал. 2.22, е). Допуск симетричності проставляється в діаметральному вираженні Т чи в радіусному вираженні Т/2.

Відхилення нахилу – відхилення кута між прилягаючою площиною (чи віссю поверхні обертання) і базової від номінального кута, виражене в лінійних одиницяхна довжині нормованої ділянки L (мал. 2.22, ж).

Позиційне відхилення - найбільше відхилення реального розташування елемента (його центра, чи осі площини симетрії) від його номінального розташування в межах нормованої ділянки (мал. 2.22, з).

Відхилення від перетинання осей, які номінально повинні перетинатися, визначають як найменша відстань  між розглянутою і базовою осями (мал. 2.22, і). Допуск перетинання проставляється в діаметральному вираженні Т чи в радіусному вираженні Т/2.