Тема 31. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію, будову слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Ротові залози (glandulae oris) поділяють на великі і малі. Малі слинні залози (glandulae salivarae minores) розташовані в слизовій оболонці або в підслизовому прошарку стінок ротової порожнини. Одні з них розмішені групами в слизовій оболонці присінку рота: Губні (glandulae labialаe), щічні (g1. buccales), кутні (g1. molares), а другі знаходяться власне в ротовій порожнині: піднебінні (g1. раlatinae), язикові (g1. lingvales). Найчисельнішими серед них є губні, піднебінні та язикові залози.

До великих слинних залоз (glandulae salivarae majores) відносять під'язикову (glandulae sublingvales), піднижньощелепну (g1. submandibulares), привушні залози (g1. раrotіdeа). Усі ці залози парні.

Під'язикова слинна залоза розміщується на верхній поверхні щелепно-під'язикового м'яза і складається з кількох часток. Маса близько 5 грам, трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова. Малі під'язикові протоки (10-15) (ductus sublingvales minores), частково відкриваються вздовж під'язикової складки у власне ротову порожнину, або з'єднуються й утворюють велику під'язикову протоку (ductus sublingvales majores), що відкривається на під'язиковому сосочку (саrunculae sublingvales)

Піднижньощелепна слинна залоза розміщується біля кута нижньої щелепи, в ділянці піднижньощелепного трикутника під щелепно-під'язиковим м'язом. Маса її 15 грам, трубчасто-альвеолярна; виділяє слизовий і серозний секрет. Протока піднижньощелепної залози (ductus submandibulares) огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому сосочку.

Привушна залоза розташована в привушній ділянці обличча, в занижньощелепній ямці. Залоза покрита привушною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки. Маса її 20-30 грам, трубчасто-альвеолярна, виділяє серозний секрет. Привушна протока (ductus раrotideus) лежить на 1-2 см нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м’язу, пронизує щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці щоки в присінок рота проти верхнього другого кутнього зуба.

Клітковінні простори порожнини рота (місця утворення гнійних абсцесів):

• піджувальний простір;

• крилоподібний простір (підскронева ямка);

• крило піднебінна ямка;

• жирове тіло щоки;

• простір дна порожнини рота;

• привушно-жувальний простір.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 29-32.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 16-18.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 253-254.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 28-29.