Тема 38. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

На препаратах, таблицях, муляжах вивчити поверхи черевної порожнини, лінії на передній черевній стінці. Вивчити очеревину та її похідні: порожнину очеревини, сумки, зв’язки, чепці, брижі, синуси, канали, закутки. Вивчити топографію верхнього поверху черевної порожнини.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Очеревина (реritoneum) – серозна оболонка, яка вистилає стінки черевної порожнини і покриває органи. Очеревина характеризується високою чутливістю, в ній зосереджені велика кількість нервових клітин, які утворюють поверхневе нервове сплетіння. Черевна порожнина (саvitas abdominales) обмежена зверху діафрагмою, спереду та з боків - м'язами живота, ззаду - поперековими хребцями, квадратними м'язами попереку і клубово-поперековими м'язами.

Виділяють два листки: парієтальний і вісцеральний, між ними знаходиться щілиноподібний простір (порожнина очеревини). Порожнина очеревини (саvum реritonei) являє собою складну систему, щілиновидних просторів, заповнених незначною кількістю серозної рідини, яка зволожує поверхню серозної оболонки.

Порожнина очеревини у чоловіків цілком замкнута. У жінок є зв'язок з зовнішнім середовищем за допомогою отворів маткових труб, які відкриваються в очеревинну порожнину. Другим кінцем труби відкриваються в порожнину матки.

Відношення органів до очеревини:

• інтраперітонеально (шлунок, селезінка, тонка кишка, сліпа, поперечна, сигмоподібна, верхня третина прямої);

• мезоперітонеально (печінка, висхідна, низхідна ободові кишки, середня третина прямої кишки);

• екстраперітонеально (дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, нижня третина прямої кишки).

Зв’язки очеревини:

• серпоподібна, вінцева, права і ліва трикутні, кругла, венозна зв’язки печінки;

• печінково-ниркова;

• печінково-дванадцятипала;

• печінково-шлункова;

• шлунково-діафрагмальна;

• шлунково-селезінкова;

• шлунково-ободова;

• підвішуюча дванадцятипалу кишку (зв’язка Трейца).

Чепці:

• малий чепець: утворений печінково-дванадцятипалою і печінково-шлунковою зв’язками ;

• великий чепець: шлунково-ободова зв’язка: 2 листка йдуть вниз до входу в малий таз, потім підіймаються догори, приєднуються до брижи поперечної кишки і йдуть до задньої стінки черевної порожнини.

Брижі:

• брижа тонкої кишки (за винятком дванадцятипалої);

• брижа апендикса;

• брижа поперечної ободової кишки;

• брижа сигмоподібної кишки.

Утворення паріетальної очеревини:

• складки передньої стінки: серединна пупкова (облітерований урахус), присередня (вміщує пупкову артерію), бічна (вміщує нижні епігастральні артерії і вени);

• ямки передньої стінки: надміхурова, присередня пахвинна, бічна.

Поверхи черевної порожнини:

1. Верхній поверх – між діафрагмой і брижем поперечної ободової кишки.

В ньому знаходяться: шлунок, печінка, жовчний міхур, селезінка.

Сумки верхнього поверха:

• печінкова, обмежена зліва серпоподібною зв’язкою, містить праву частку печінки і жовчний міхур;

• передшлункова, обмежена праворуч серпоподібною зв’язкою, містить ліву частку печінки, шлунок, селезінку;

• чепцева, розташована позаду від малого чепця і шлунка.

Чепцевий отвір, сальниковий отвір (foramen epiploicum s. Winslovi), через який можна проникнути в щілиновидний простір позаду шлунка і малого чіпця - чепцеву сумку (bursa omentalis), обмежений:

• спереду – печінково-дванадцятипалою зв’язкою;

• позаду – печінково-нирковою зв’язкою;

• зверху – хвостатою часткою печінки;

- знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки.

Основними функціями очеревини є:

- вироблення та всмоктування серозної рідини;

- бар'єрні (серозно-гематолімфатичного бар'єру волокнистого типу і серозно-гематолімфaтичного бар'єру клітинного типу).