- •Тема 1. Введення в анатомію: історія анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Вісі, площини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка, куприк. Будова, аномалії розвитку, вікові особливості.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Ребра, груднина. Вчення про з`єднання кісток. Будова і класифікація суглобів.
- •Класифікація з’єднань
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. З’єднання кісток тулуба. Хребетний стовп і грудна клітка в цілому. Аномалії розвитку, патологія.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Кістки плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. Будова, аномалії розвитку.
- •Будова трубчастих кісток
- •Тема 6. З’єднання кісток плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. Будова, біомеханіка рухів.
- •4. Суглоби кисті:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Тазові кістки. З’єднання кісток тазу. Таз в цілому. Розміри тазу. Статеві та вікові особливості тазу.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Кістки вільної нижньої кінцівки. З’єднання кісток нижньої кінцівки. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Зміст теми заняття. Кістки вільної нижньої кінцівки.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9. Морфофункціональна анатомія черепа. Лобна, тім’яна, потилична кістки черепа. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 10. Скронева кістка. Канали скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Клиноподібна та решітчаста кістки черепа.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Кістки лицьового черепа: верхня і нижня щелепи. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Кістки лицьового черепа: слізні, носові, леміш, виличні, піднебінні кістки, нижні носові раковини.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Топографія порожнин черепа (орбіта, ротова і носова порожнини, навколо носові пазухи) та їх сполучення.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Зміст теми заняття.
- •4. Придаткові пазухи носа (ппн).
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки черепа, їх границі, сполучення з іншими топографічними утвореннями черепа.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки.
- •Тема 17. Череп в цілому. Контрфорси черепа. З’єднання кісток черепа і черепа з хребтовим стовпом.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Скронево-нижньощелепний суглоб. Будова, біомеханіка рухів. Статеві і вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Змістовий модульний контроль з остеології і з’єднанню кісток. Крок-1.
- •Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 23. М’язи і фасції спини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма. М’язи і фасції живота. Паховий канал. Біла лінія живота.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 25. М’язи плечового поясу. М’язи та фасції плеча.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. М’язи передпліччя та кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. М’язи та фасції тазу. Топографія. М’язи та фасції стегна. Топографія. Стегновий канал.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 28. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Змістовий модульний контроль з міології. Крок-1.
- •Тема 30. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 31. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 32. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Періодонт, пародонт, зубощелепний сегмент.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 33. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія. Аномалії розвитку зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Тонка і товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Очеревина. Рентгенанатомія органів травної системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Трахея. Бронхи. Легені. Плевра: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Анатомія сечовидільної системи. Нирки: будова, топографія, функції. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Особливості чоловічого та жіночого сечівника.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Анатомія чоловічої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 48. Закріплення практичних навичок з спланхнології. Тестовий контроль до складання модуля 1.
- •Тема 49. Підсумковий контроль засвоєння знань з модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози».
- •1. Теоретичні питання:
- •2. Ситуаційні задачі:
Тема 34. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія. Аномалії розвитку зубів.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
На препаратах вивчити формування зубних дуг. Вивчити, що таке оклюзія, прикус, їх види. Аномалії розвитку зубів.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: знання будови зубів;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Зуби, які розміщени в комірках, утворюють зубні дуги. На верхній щелепі вона має форму еліпса, на нижній – форму параболи.
Лінія по центру оклюзійної поверхні зубів – зубна дуга; лінія по комірках щелеп – коміркова дуга; лінія по верхівках коренів зубів – коренева дуга. На нижній щелепі коренева дуга більша чім зубна, на верхній щелепі навпаки.
Артикуляція – любе співвідношення нижньої щелепи до верхньої (розмова, жування).
Оклюзія – змикання зубних дуг при максимальному контакті.
Відрізняють :
- центральну оклюзію – співпадання ліній між медіальними різйями верхньої та нижньої щелеп;
- бокову оклюзію – праву (нижня щелепа зміщена вправо) і ліву.
Прикус (mordex) – змикання зубних дуг в положенні центральної оклюзії, коли кожен зуб має по два антагоністи, крім медіальних різців нижньої щелепи та третіх верхніх молярів. Прикуси бувають нормальні та паталогічні. Нормальний прикус характеризується тим, що зуби верхньої щелепи (різці) заходять спереду, на нижні, а ікла, кутні малі та кутні великі змикаються з відповідними зубами нижньої щелепи, але розміщені збоку від них.
Види прикусів.
1. Фізіологічний (нормальний) прикус:
- ортогнатичний;
- прямий.
2. Патологічний (основні види):
- прогнатія (рrognatia);
відкритий (hiatodontia);
прогенія (рrogenia);
Аномалії зубів.
1. Порушення прорізування:
- адентія (часткова, повна);
- ретенція;
- порушення термінів і порядку прорізування.
2. Порушення розміщення:
- діастема;
- поза дугою (оральне або вестибулярне положення);
- скупчення зубів (краудинг).
3. Аномалія структури:
- гіпоплазія;
- гіперплазія;
- флюороз;
- клиноподібний дефект.
4. Зміна форми:
- шилоподібні зуби
- аномалії коренів (довжина, кількість, викривлення).
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 19-24.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 8-12.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 238-248.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 29-41.
6. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1. Будова зубних дуг?
2. Що таке зубна дуга, коміркова дуга, коренева дуга? Їхні особливості на верхній та нижній щелепах?
3. Що таке артикуляція?
4. Що таке оклюзія, її види?
5. Що таке прикус, види прикусів?
6. Дайте характеристику фізіологічного прикусу?
7. Дайте характеристику патологічного прикусу?
8. Які Ви знаєте аномалії розвитку зубів?
Тема 35. Глотка, стравохід, шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
На препаратах, муляжах, таблицях вивчити будову глотки, стравохіду, шлунку. Визначити їх топографію та функції.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Глотка (рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця.
Порожнину глотки (cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та гортанну частини.
Носова частина глотки (раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з барабанною порожниною.
Ротова частина глотки (раrs oralis pharingis) розташовується на рівні зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї - менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні долинки (valleculae epigloticae).
Гортанна частина глотки (раrs pharingis) розташована між рівнем входу в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.
Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica mucosa), м'язовою (tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).
Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що піднімають глотку.
До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз (musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus salpingopharingeus).
До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis inferior).
Стравохід (оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs thoraciса).
Шийна частина знаходиться на рівні VI шийного грудного хребця до І грудного хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.
Грудна частина стравоходу розташована у верхньому і задньому середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта розміщується зліва. Стравохід - справа.
Черевна частина стравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні лівої частини печінки.
Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica adventitia), м'язову (tunica muscularis) і слизову ((tunica mucosa).
Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати під час діагностики різних патологічних станів.
Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці проходження стравоходу через діафрагму.
Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний хребець).
Шлунок розташований у верхній частині черевної порожнини під діафрагмою. Три четверті шлунка розміщуються в лівій підреберній ділянці, одна четверта - в надчеревній ділянці (еріgastrium). Скелетотопія: кардіальний отвір розташований на рівні VI грудного хребця зліва; воротний отвір - на рівні правого краю XII грудного хребця. Дно шлунка - в п'ятому лівому міжреберному просторі на 1,5 см до середини середньоключичної лінії. Мала кривизна розташовується на рівні мечеподібного відростка грудини. Велика кривизна може змінювати своє положення, в залежності від наповнення шлунка: у разі нормального наповнення шлунка - розташована на рівні другого поперекового хребця. Синтопія: кардією, дном і частково передньою стінкою шлунок прилягає до діафрагми; до малої кривизни воротної частини прилягає ліва частина печінки, зліва від дна шлунка розміщена селезінка. Частина передньої частини шлунка прилягає до передньої черевної стінки. Позаду від шлунка розмішена серцева сумка, підшлункова залоза, верхній кінець лівої нирки з лівою наднирковою залозою. Черевна частина аорти. Знизу і дещо ззаду розміщується поперечна ободова кишка.
Шлунок має такі частини: кардіальна (раrs саrdiaca), тіло (соrрus gastricum), дно (fundus gastricum), воротарна (раrs pilorica),.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, слизової, м’язової. Серозна оболонка (tuniса serosa) - це нутрощева очеревина, яка покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок на малій і великій кривизнах. Між шарами нутрощевої очеревини розташовані судини та нерви, які йдуть до шлунка. Недостатньо розвинений підсерозний прошарок (telа subserosa) відділяє серозну оболонку від м'язової. М'язова оболонка (tuniса muscularis) - утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Зовнішній, повздовжній шар м'язової оболонки (stratum longitudinale) є продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, коловий шар м'язової оболонки (stratum circulare) є продовження однотипних клітин стравоходу, а в ділянці воротаря значне потовщення - м'яз - замикач (m. Sphincter руlorius). Внутрішній шар м'язової оболонки - косі волокна (fibrae obliguae), які йдуть по передній і задній стінках шлунка.
Підслизовий прошарок (tela submucosa) досить товстий, завдяки цьому слизова оболонка збирається в складки. Слизова оболонка (tunіса mucosa) покрита одношаровим стовпчастим епітелієм. Слизова оболонка шлунка утворює шлункові поля (аrіае gastrісае). На поверхні цих полів є шлункові ямочки (foveolae gastrісае), в якій відкриваються численні шлункові залози (glandulae gastrісае), що виділяють шлунковий сік для хімічного оброблення їжі.
Зв'язки шлунка утворені двома шарами нутрощевої очеревини, яка переходить із сусідніх органів. Зв’язки шлунка:
1. печінково-шлункова зв'язка (lig. hepatogastricum);
2. шлунково-діафрагмова (lig. gastrophenicum);
3. шлунково-селезінкова (lig. gastrosplenicum);
4. шлунково-ободово-кишкова (lig. gastro colicum).
У живої людини виділяють три основні форми шлунка, залежно від конституції. У людей брахіморфного типу - шлунок має форму рога. Людям мезоморфного типу властива форма шлунку у вигляді рибальського гачка. У людей доліхоморфного типу - шлунок має форму панчохи.