Тема 6. З’єднання кісток плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. Будова, біомеханіка рухів.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу край необхідні для фахівців усіх спеціальностей, особливо травматологів, ортопедів, ревматологів.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах структуру, топографію, будову суглобів поясу і вільної верхньої кінцівки. Вивчити неперервні з’єднання. Навчитися надавати повну класифікаційну характеристику цих з’єднань.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи та з’єднань;

- з курсу анатомії: знати класифікацію з’єднань та будову кісток верхньої кінцівки;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття. З’єднання кісток плечового поясу.

1. Неперервні: - між ключична зв’язка;

- дзьобо-надплечева зв’язка;

- верхня поперечна зв’язка лопатки (лопатка втримується м’язовою петлею, яка утворена передніми зубчатими м’язами та ромбоподібними м’язами).

2. Перервні з’єднання: - груднинно-ключичний суглоб (простий, сідлоподібний, трьохосьовий, малорухомий, комплексний, за рахунок диску);

- надплечево-ключичний суглоб (простий, плоский, багато осьовий, малорухомий).

Біомеханика рухів: в груднино-ключичному – піднімання і опускання ключиці; вперед – назад, обертання ключиці, в даному випадку утворює комбінований суглоб з надплечево-ключичним.

З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки з кістками плечового поясу.

1. Плечовий суглоб – простий, кулястий, багато осьовий, комплексний.

Особливості: через порожнину суглоба проходить сухожилок двоголового м’яза плеча; поверхні інконгруентні; суглобова сумка об’ємна, слабка, укріплена однією зв’язкою (тому мають місце часті вивихи, які легко вправляються).

Біомеханіка рухів: згинання і розгинання; відведення і приведення; обертання і колові рухи.

З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки.

1. Ліктьовий суглоб – складний, включає в себе 3 суглоби: плечо-ліктьовий (ведучий, блокоподібний, згинання-розгинання), плечо-променевий (кулястий, згинання і розгинання, обертання), проксимальний променево-ліктьовий суглоб (циліндричний, обертання, в даному випадку є комбінованим по відношенню до дистального променево-ліктьового суглобу).

Обертання всередину – пронація, обертання назовні – супінація.

2. З’єднання кісток передпліччя.

Проксимальні і дистальні кінці променевої і ліктьової кістки з’єднуються за допомогою суглобів. Тіла кісток за допомогою міжкісткової перетинки (мембрани).

3. Променево-зап’ястковий суглоб – складний (променева та човноподібна, півмісяцева, трьохгранна), еліпсоподібний, комплексний (диск). Зв’язки: долонні, тильні, променеві, ліктьові.

Біомеханіка рухів: згинання і розгинання, приведення і відведення, колові рухи.

4. Суглоби кисті:

- середньозап’ястковий суглоб (амфіартроз);

- зап’ястково-п’ясткові суглоби;

- зап’ястково-п’ястковий суглоб 1 пальця (сідлоподібний);

- п’ястково-фалангові суглоби;

- між фалангові суглоби.