Контрольні питання:

1.Назвіть класифікацію мінеральних речовин.

2.Яку роль в органімі відіграє кальцій?

3.Які зміни виникають в організмі при недостачі кальцію? Яка роль при цьому кальціоферолів, відповідних гормонів? Джерела кальцію.

4.Яку роль відіграє в організмі фосфор? Які порушення виникають при дефіциті фосфору? Джерела фосфору.

5.Роль магнію в організмі. Які порушення при дефіциті магнію?

6.Функції натрію. Порушення при недостачі натрію. Джерела натрію.

7.Які хвороби називають ендемічними (ензоотичними)?

8.Роль йоду,в організмі, цинку. Які порушення виникають при їх дефіциті? 9.роль кобальту,мангану в організмі. Порушення, які виникають при їх дефіциті.

10.Роль заліза,селену. Порушення, які виникають при їх дефіциті

Лабораторне заняття №17

Тема: Патологічна фізіологія вітамінів.

Мета: Вивчити етіологію і патогенез вітамінного голодування.

Оснащення: таблиці, слайди, відеофільм, підручники.

Дослід1. Вивчити патогенез при недостатності жиророзчинних вітамінів.

Хід досліду: Користуючись конспектом лекцій, підручником, таблицями, і ін

описати етіологію і патогенез за недостачі ретінолу кальціферолів, токоферолів, вітамінів групи К. Указати джерела цих вітамінів.

Дослід2. Вивчити патогенез при дефіциті водорозчинних вітамінів.

Хід досліду: Користуючись конспектом лекцій, підручником, таблицями, оглядом відеофільму описати патогенез при дефіциті тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, ціанкобаломіну, фолієвої кислоти, аскорбінової кислоти, нікотинової кислоти.

Контрольні питання:

1.Класифікація вітамінів.

2.Що таке, ендогенні гіповітамінози і коли вони виникають?

3.Етіологія і патогенез при недостатності тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, характерні ознаки. Джерела цих вітамінів.

4.Етіологія, патогенез при недостатності ціанкобаламіну, фолієвої кислоти. Характерні ознаки. Джерела цих вітамінів.

5.Етіологія,патогенез при недостачі аскорбінової кислоти, цитрину. Джерела цих вітамінів.

6.Етіологія,патогенез при недостатності рибофлавіну, піридоксину, нікотинової кислоти.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 18

Тема: Порушення кислотно-лужної рівноваги

Мета: Викликати у кроля експериментальний метаболічний

ацидоз, визначити його рівень і вивчити патогенез. Оснащення: кріль, бюретки, розведена молочна кислота, реактиви для визначення лужного резерву.

Дослід 1. Вивчення метаболічного ацидозу у кроля

Хід досліду: Досліджують кроля за загально прийнятою схемою. Підраховують кількість пульсу (скорочення серця), частоту дихальних рухів і визначають характер дихання. Після цього вистригають шерсть на вусі, обробляють його сумішю спирт-ефір, чи ксилолом і беруть з вушної вени через голку чи шляхом надрізу невелику кількість крові (до 1 мл). Кров брати в невелику пробірку, оброблену гепарином.

Визначити в отриманій крові лужний резерв титраційним методом за нижченаведеною методикою (за Неводовим).

1. В два стаканчики відміряти по 10 мл 0,01 н розчину соляної кислоти. В стаканчик №1 влити 0,2 мл отриманої цільної крові.

2. Вміст першого стаканчика (дослід, зразок) титрують 0,1н розчином натрію гідроксиду (NаОН) до помутніння і випадіння хлоп'їв. Визначають скільки розчину натрію гідроксиду пішло на титрування.

3. До вмісту другого стаканчика (контрольний зразок без крові) додають 2-3 краплі 1 % спиртового розчину фенолфталеїну і так само титрують 0,1 н розчином гідроксиду до стійкого слабко-рожевого забарвлення.

4. Лужний резерв розраховують таким чином: із кількості мілілітрів 0,1н розчину натрія гідроксида, яка пішла на титрування контрольного зразка, віднімають кількість мілілітрів цього розчину, яка пішла на титрування дослідного зразка і множать на 2000. Результат вираховується у мг/ %.

Ввести кролю у вушну вену 1 % розчин молочної кислоти з розрахунку 2 мл на 1 кг маси. Протягом 5-10 хвилин провести повторне обстеження кроля за такою ж схемою, як і в перший раз.

Порівняти величину лужного резерву крові до введення молочної кислоти і після введення (нормальний показник лужного резерву у кролів 450-550 мг/ %).

Порівняти отримані дані. Зробити аналіз і висновки.