Контрольні питання:

1. Яка місцева дія міцних кислот і лугів? Пояснити механізм їх дії.

2. Яка місцева дія на організм солей важких металів і їх розчинів в залежності від концентрації? Коли виникає в’яжуча, подразнююча, припікаюча дія? Практичне значення.

3. Який патогенез загальної дії на організм тварини солей важких металів?

4. Яка дія на організм тварини алкалоїдів та рослин, які містять алкалоїди?

5. Опишіть механізм отруйної дії на організм нітритів.

ЛАБОРАТОРНЕ (ПІДСУМКОВЕ) ЗАНЯТТЯ №5

(модульна контрольна робота №1)

Розділ: Нозологія

Контрольні питання:

1. Методи патологічної фізіології. Їхня оцінка.

2. Огляд теорій про походження і сутність хвороби.

3. Поняття про здоров'я. Передхвороба, хвороба.

4. Термінальний стан. Смерть.

5. Поняття про патологічний процес і патологічний стан. Приклади.

6. Значення нервово-рефлекторного механізму в розвитку патологічного процесу.

7. Значення стану центральної нервової системи і кори великих півкуль у розвитку патологічного процесу. Приклади.

8. Значення гуморальних механізмів у розвитку патологічного процесу. Приклади.

9. Взаємозв'язок місцевого і загального в патогенезі.

10. Шляхи розповсюдження хвороботворних агентів в організмі.

11. Відновлення порушених функцій.

12. Патофізіологія клітини. Етіологічні фактори, які пошкоджують клітину.

13. Специфічні та неспецифічні пошкодження клітини.

14. Пошкодження органел клітини.

15. Захисні і компенсаторні процеси при пошкодженнях.

16. Класифікація хвороботворних факторів зовнішнього середовища. Механічні фактори.

17. Травматичний шок, його стадії. Механізм розвитку.

18. Загальна дія на організм високих температур. Тепловий удар.

19. Місцева дія на організм високих температур. Опік.

20. Місцева і загальна дія холоду на організм тварин. Простудні хвороби.

21. Дія променевої енергії: ультрафіолетових, інфрачервоних променів.

22. Дія іонізуючого випромінювання. Променева хвороба.

23. Дія електричного струму на організм.

24. Дія зниженого і підвищеного атмосферного тиску на організм тварини. Кесонна хвороба.

25. Дія хімічних факторів на організм тварини.

26. Біологічні хвороботворні фактори і їх дія.

27. Роль спадковості та конституції в патології. Приклади.

Лабораторне заняття №6

Тема: Артеріальна і венозна гіперемія.

Мета: Вивчити причини і патогенез артеріальної і венозної гіперемії.

Оснащення: кріль, жаби, препарувальний столик, інструментарій, мікроскопи.

Дослід 1. Вивчення причин, механізму розвитку, основних змін у тканинах і наслідків артеріальної гіперемії

Хід досліду: Розглянути вухо білого кроля на світлі. Відмітити стан судин раковини вуха кроля (товщина центральної артерії, її розгалуження, капілярів і вен країв вуха), наповнення судин кров’ю, температура вух, колір. Потім провести масаж вуха або опустити вухо кролика у теплу воду (температура 50 – 52 ° С), або розтерти тампоном , змоченим спиртом. Знову провести обстеження вуха кролика за попередньою схемою і порівняти з другим вухом. Результати досліду записати у зошит.

Дослід 2. Вивчення причини, механізму розвитку та наслідків венозної (пасивної) гіперемії

Хід досліду: Обстежити стан раковин вуха білого кроля відповідно до схеми досліду №1. У раковину вуха кролика вставити корок з прорізом на бічній поверхні так, щоб центральна артерія вуха розмістилась у жолобку корка. Зверху раковини накласти джгут або тісну пов’язку, не допускаючи перетискання артерії. Через 4 – 5 хвилин провести повторне обстеження стану раковини вуха кролика (колір, кровонаповнення, температура, товщина) і порівняти з другим вухом. Результати записати у зошит.

Дослід 3. Артеріальна гіперемія язика жаби

Хід досліду: Наркотизувати жабу (1 мл 10% розчину магнезії або 0,5 мл 20 % уретану), або знерухомити жабу введенням голки через потилично-атлантний отвір у хребтовий канал. Закріпити жабу на дощечці черевом донизу так, щоб голова розміщувалась біля краю отвору дощечки. Приколоти нижню щелепу біля країв рота двома булавками. Витягнути язик і на кінчику його знайти два виступи. Захватити пінцетом один виступ і зафіксувати на краю отвору. У правильно розтягнутому язиці відмітити хороший кровообіг. (Не допускається надмірне розтягування язика, так як при цьому може відбутися сповільнення або навіть повна зупинка току крові внаслідок перетискання судини!) Виготовлений препарат помістити на столик мікроскопа і розглянути кровообіг під малим збільшенням. Вибрати ділянку з добре розвиненою судинною сіткою (наявність вен, артерій, капілярів). Звернути увагу на швидкість кровотоку, на просвіт судин, на кількість капілярів. Не знімати препарат з мікроскопа, а тільки піднімати тубус, змастити язик сумішшю скипидару і олії або розтерти ватною кулькою, змоченою фізіологічним розчином. Опустити тубус мікроскопа і повторити обстеження язика. Записати результати досліду і замалювати картину поля зору у зошит.

Дослід 4. Пасивна гіперемія на язиці жаби

Хід досліду: Наркотизувати, або знерухомити і зафіксувати жабу так, як у роботі № 3. Біля кореня язика жаби знайти вени (вони розміщені на зовні від артерій і більш темніші за кольором).

За допомогою хірургічної голки з ниткою відділити вену і підвести під неї лігатуру. Аналогічно зробити і з другою веною. Препарат помістити під мікроскопом і при малому збільшенні вивчити зміни, які відбуваються у кровозабезпеченні тканин язика жаби спочатку після перев'язки однієї, а потім другої вени. Після розв'язування лігатури, якщо не дуже пошкоджена стінка судин, кровообіг поступово відновлюється.

Контрольні питання:

1. Які судини відносяться до мікроциркуляторного русла? Його роль.

2. Визначення, причини, ознаки і патогенез артеріальної гіперемії.

3. Визначення, причини, ознаки і патогенез венозної гіперемії.

4. Наслідки активної гіперемії, наслідки венозної гіперемії. Дії лікаря при артеріальній і венозній гіперемії.

3. Зміни в тканинах при венозній гіперемії.

3. Який зв'язок гіперемій із запаленням?