Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ з ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
25.03.2016
Размер:
571.9 Кб
Скачать

Лабораторне (підсумкове) заняття №33 (модульна контрольна робота №6)

Тема: Патологічна фізіологія травлення

Контрольні питання:

  1. Порушення апетиту. Його механізми та значення.

  1. Порушення слиновиділення та ковтання. Наведіть приклади з клінічної практики.

  2. Порушення секреторної функції шлунка. Гіпохілія. Ахілія. Поясніть як це буде впливати на інші відділи травного тракту.

  1. Обгрунтуйте роль соляної кислоти в травленні. Як впливає на травлення зниження кислотності шлункового соку, підвищення кислотності?.

  2. Порушення моторної функції шлунка. Гіперкінези. Атонія.

  3. Обгрунтуйте значення блювоти і опишіть її механізм. Як відбувається блювота у різних видів тварин?

  4. Порушення мікробіологічних і ферментативних процесів у рубці. Ацидоз рубця. РН, наслідки.

  5. Гіпотонія та атонія рубця. Етіологія, патогенез.

  6. Переповнення рубця. Тимпанія рубця.

  1. Ретикуліт. Ретикулоперикардит. Етіологія, патогенез.

  2. Порушення секреторної функції підшлункової залози.

  3. Порушення жовчовидільної функції печінки. Ахолія.

  4. Механічна жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубі-немія. Наслідки.

  5. Гемолітична жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубі-немія. Наслідки.

  6. Паренхіматозна жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубінемія. Наслідки.

  7. Порушення білковосинтетичної і глікогенсинтетичної функції печінки.

  8. Цироз печінки.

  9. Порушення моторної функції кишечника. Етіологія. Патогенез.

  10. Непрохідність кишечника. Види непрохідності. Етіологія. Патогенез.

20,Етіологія та патогенез диспепсій.

Лабораторне заняття № 34

Тема: Патофізіологія сечовиділення

Мета: Оволодіти методиками дослідження сечі, викликати

експериментальне порушення діурезу.

Оснащення: сеча м'ясоїдних тварин, жуйної тварини, жаби, урометр, лабораторний посуд, пітуітрин, реактиви.

Дослід 1. Визначення щільності сечі у здорової і хворої

Тварини

Хід досліду: Отримують сечу від здорової і хворої тварини (бажано на гломерулонефрит). Сечу наливають у циліндр по стінці, щоб не утворилося піни. Повільно занурюють урометр. Тримають циліндр так, щоб верхній рівень рідини був на рівні ока. Відрахування проводять по нижньому меніску. Показники урометра розраховані на температуру 15 °С. Якщо температура більша чи меньша зазначеної, вносять поправку, добавляючи 1 на кожні З °С або віднімають 1 на кожні З °С, якщо температура сечі нижче 15 С.

Порівнюють отримані дані.

Дослід 2. Визначення титраційної кислотності сечі

Хід досліду: Отримують сечу від здорової і хворої тварини. Спочатку визначають рН сечі за допомогою універсального індикаторного паперу.

1. Визначення титраційної кислотності сечі.

Відміряють у стаканчик 10 мл профільтрованої сечі, додають 6 г щавелевокислого калію, 2 краплі 1 % спиртового розчину фенолфталеїну, розмішують і титрують 0,1 н розчином гідроксиду натрію до рожевого забарвлення. Вираховують кислотність сечі (в г соляної кислоти в 100 мл сечі) за формулою:

КС = ах0,00365x10,

де а - кількість мл лугу, яка пішла на титрування;

0,00365 - кількість соляної кислоти, яка відповідає 1 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду.

2. Визначення титраційної лужності сечі у рослиноїдних тварин.

Наливають у стаканчик 10 мл профільтрованої сечі, добавляють 2 краплі 1 % розчину алізаринновокислого натрію і титрують 0,1н розчином соляної кислоти до жовтого забарвлення. Лужність сечі (г їдкого натрію в 100 мл сечі) вираховують за формулою:

ЛС=ах0,004х10,

де а - кількість мл соляної кислоти, яка пішла на титрування;

0,004 - кількість лугу у грамах, що відповідає 1 мл 0,1н розчину соляної кислоти.

Порівнюють отримані дані кислотності і лужності сечі у здорової і хворої тварини.

Робота 3. Вплив антидиуретичного гормону на діурез.

Для досліду беруть дві жаби однієї статі і однакової маси. Збирають установку для збирання сечі: штатив, лійка із сіткою, градуйована пробірка. Поміщають жаб у лійки і вводять одній із них (дослідній) 0,5-1 МО (0,1-0,2 мл) пітуітріну. Через 10 хвилин обом жабам вводять підшкірно в кількох місцях 5-10 мл 0,6% розчину натрію хлориду.

Спостерігають за виділенням сечі у жаб. Через кожні 20 хвилин протягом години звертають увагу на кількість виділеної сечі.

Порівнюють рівень діурезу у дослідної і контрольної жаби.