- •Вимоги до виконання оформлення лабораторних занять з патологічної фізіології
- •Лабораторне заняття № 1
- •Дослід 3. Вивчити розвиток гіперемії у жаби в залежності віл зовнішніх умов
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №2
- •Дослід 1. Вивчення загальної дії холоду на організм теплотворних тварин
- •Дослід 2. Значення реактивності організму в протіканні охолодження і його наслідків
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 3
- •Дослід 1. Залежність пошкоджуючої дії електричного струму від стану шкірного покриву
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 4
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №6
- •Дослід 1. Вивчення причин, механізму розвитку, основних змін у тканинах і наслідків артеріальної гіперемії
- •Дослід 2. Вивчення причини, механізму розвитку та наслідків венозної (пасивної) гіперемії
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: Ішемія і кровотеча
- •Дослід 3. Вплив гострої крововтрати на кровозабезпечення тканин язика жаби
- •Контрольні питання:
- •Дослід 1. Утворення білого пристінного тромбу в судинах брижі кишечника жаби
- •При кровотечі
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 9
- •Дослід 2. Ознайомлення з моделлю хемотаксиса ( дослід Данилевського)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 10
- •Дослід 1. Зміни проникливості судин на початковому етапі запалення внаслідок пошкодження тканин
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 11
- •Середовища
- •Лабораторне (підсумкове) заняття № 12 (модульна контрольна робота №1)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 13
- •Гемолізу
- •Температури
- •Дослід 4. Вивчити явища адсорбції антитіла (гемолізіну) на поверхні антигена (еритроцитів) (Дослід Даниша)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №14 Тема: Вивчення імунітету та імунологічних діагностичних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне (підсумкове) заняття №15 (модульна контрольна робота №3)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття№16
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №17
- •Дослід1. Вивчити патогенез при недостатності жиророзчинних вітамінів.
- •Дослід2. Вивчити патогенез при дефіциті водорозчинних вітамінів.
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне (підсумкове) заняття № 19
- •(Модульна контрольна робота №4)
- •Розділ: Патофізіологія обміну речовин і енергії
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 20
- •І їх аналіз
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 21
- •Дослід 2. Визначення показника гематокриту при порушенні водного обміну у тварин
- •Дослід 3. Визначеня швидкості осідання еритроцитів (шое) у здорової і хворої на запальні процеси тварини
- •Контрольні питання:
- •Робота 3. Визначення вмісту гемоглобіну і кольорового індексу при анемії
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 23
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 24
- •При лейкоцитозі
- •Контрольні питання:
- •(Модульна контрольна робота №5)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 26
- •Стінок шлунку
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 28
- •Дослід 2. Рефлекторний вплив на дихання подразнення верхніх дихальних шляхів
- •Контрольні питання:
- •Дослід 3.Визначення кислотності шлункового соку при різних формах її порушення
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №31
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 32
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне (підсумкове) заняття №33 (модульна контрольна робота №6)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 34
- •Тварини
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 37
- •Дослід 2. Вплив функціонального стану цнс на виникнення епілептиформних судом у мишей
- •Д о д а т к и Основні фізіологічні показники сільськогосподарських тварин
- •Фізіологічні коливання температури тіла тварин
- •Фізіологічні коливання частоти дихання та пульсу у тварин
- •Деякі гематологічні та біохімічні показники у дорослих тварин
- •Швидкість осідання еритроцитів у здорових тварин
- •Кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у крові тварин
- •Лейкограма периферичної крові сільськогосподарських тварин
- •Уміст загального білка і білкових фракцій у сироватці крові
- •Уміст загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові тварин
- •Уміст глюкози у крові тварин
- •Розрахунок загального білка сироватки крові по показнику переломлення
- •Нормативи біохімічних показників крові дорослих тварин
- •Рекомендована література: Обоє 'язкова:
Лабораторне (підсумкове) заняття №33 (модульна контрольна робота №6)
Тема: Патологічна фізіологія травлення
Контрольні питання:
Порушення апетиту. Його механізми та значення.
Порушення слиновиділення та ковтання. Наведіть приклади з клінічної практики.
Порушення секреторної функції шлунка. Гіпохілія. Ахілія. Поясніть як це буде впливати на інші відділи травного тракту.
Обгрунтуйте роль соляної кислоти в травленні. Як впливає на травлення зниження кислотності шлункового соку, підвищення кислотності?.
Порушення моторної функції шлунка. Гіперкінези. Атонія.
Обгрунтуйте значення блювоти і опишіть її механізм. Як відбувається блювота у різних видів тварин?
Порушення мікробіологічних і ферментативних процесів у рубці. Ацидоз рубця. РН, наслідки.
Гіпотонія та атонія рубця. Етіологія, патогенез.
Переповнення рубця. Тимпанія рубця.
Ретикуліт. Ретикулоперикардит. Етіологія, патогенез.
Порушення секреторної функції підшлункової залози.
Порушення жовчовидільної функції печінки. Ахолія.
Механічна жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубі-немія. Наслідки.
Гемолітична жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубі-немія. Наслідки.
Паренхіматозна жовтяниця. Етіологія. Патогенез. Білірубінемія. Наслідки.
Порушення білковосинтетичної і глікогенсинтетичної функції печінки.
Цироз печінки.
Порушення моторної функції кишечника. Етіологія. Патогенез.
Непрохідність кишечника. Види непрохідності. Етіологія. Патогенез.
20,Етіологія та патогенез диспепсій.
Лабораторне заняття № 34
Тема: Патофізіологія сечовиділення
Мета: Оволодіти методиками дослідження сечі, викликати
експериментальне порушення діурезу.
Оснащення: сеча м'ясоїдних тварин, жуйної тварини, жаби, урометр, лабораторний посуд, пітуітрин, реактиви.
Дослід 1. Визначення щільності сечі у здорової і хворої
Тварини
Хід досліду: Отримують сечу від здорової і хворої тварини (бажано на гломерулонефрит). Сечу наливають у циліндр по стінці, щоб не утворилося піни. Повільно занурюють урометр. Тримають циліндр так, щоб верхній рівень рідини був на рівні ока. Відрахування проводять по нижньому меніску. Показники урометра розраховані на температуру 15 °С. Якщо температура більша чи меньша зазначеної, вносять поправку, добавляючи 1 на кожні З °С або віднімають 1 на кожні З °С, якщо температура сечі нижче 15 С.
Порівнюють отримані дані.
Дослід 2. Визначення титраційної кислотності сечі
Хід досліду: Отримують сечу від здорової і хворої тварини. Спочатку визначають рН сечі за допомогою універсального індикаторного паперу.
1. Визначення титраційної кислотності сечі.
Відміряють у стаканчик 10 мл профільтрованої сечі, додають 6 г щавелевокислого калію, 2 краплі 1 % спиртового розчину фенолфталеїну, розмішують і титрують 0,1 н розчином гідроксиду натрію до рожевого забарвлення. Вираховують кислотність сечі (в г соляної кислоти в 100 мл сечі) за формулою:
КС = ах0,00365x10,
де а - кількість мл лугу, яка пішла на титрування;
0,00365 - кількість соляної кислоти, яка відповідає 1 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду.
2. Визначення титраційної лужності сечі у рослиноїдних тварин.
Наливають у стаканчик 10 мл профільтрованої сечі, добавляють 2 краплі 1 % розчину алізаринновокислого натрію і титрують 0,1н розчином соляної кислоти до жовтого забарвлення. Лужність сечі (г їдкого натрію в 100 мл сечі) вираховують за формулою:
ЛС=ах0,004х10,
де а - кількість мл соляної кислоти, яка пішла на титрування;
0,004 - кількість лугу у грамах, що відповідає 1 мл 0,1н розчину соляної кислоти.
Порівнюють отримані дані кислотності і лужності сечі у здорової і хворої тварини.
Робота 3. Вплив антидиуретичного гормону на діурез.
Для досліду беруть дві жаби однієї статі і однакової маси. Збирають установку для збирання сечі: штатив, лійка із сіткою, градуйована пробірка. Поміщають жаб у лійки і вводять одній із них (дослідній) 0,5-1 МО (0,1-0,2 мл) пітуітріну. Через 10 хвилин обом жабам вводять підшкірно в кількох місцях 5-10 мл 0,6% розчину натрію хлориду.
Спостерігають за виділенням сечі у жаб. Через кожні 20 хвилин протягом години звертають увагу на кількість виділеної сечі.
Порівнюють рівень діурезу у дослідної і контрольної жаби.