2.5 Облік і спостереження за зерном при зберіганні

Зменшенню втрат зерна під час зберігання сприяє добре поставлений облік. Мета кількісно-якісного обліку полягає в тому, щоб з'ясувати закономірності втрат, які виникають при перевезенні, зберіганні і переробці зерна, сировини та продукції. Обліковують не тільки фізичну масу зерна та інші види сировини, а й показники якості — вологість та наявність смітних домішок, кількість яких прямо впливає на збільшення або зменшення маси зерна. Зниження вологи і кількості смітних домішок при обробці та зберіганні зерна в результаті видалення вологи, переходу смітних домішок у відходи сприяє поліпшенню якості та зменшенню фізичної маси зерна. Підвищення вологості внаслідок поглинання вологи зерном призводить до погіршення його якості та збільшення фізичної маси залишків. Збільшення кількості смітних домішок у зерні внаслідок потрапляння зерен інших культур також призводить до погіршення якості насіння та появи залишків.

Щодня в кожному особовому рахунку зазначають залишок зерна на кінець дня. Його обчислюють так: до попереднього залишку додають надходження за день і вираховують витрати. Залишок на кінець дня повинен дорівнювати залишку за складським звітом на цю саму дату. Однак після сушіння зерна залишки будуть неоднаковими, оскільки втрати маси під час сушіння в складському обліку умовно списують з маси партії зерна, а в кількісно-якісному обліку не списують, а тільки показують на кінець дня в колонці (поряд із залишком). В цьому випадку залишок на кінець дня в книзі ф. № 36 буде більшим, ніж у ф. № 37, на величину маси усушки.

Дійсні втрати поділяють на природні (нормативні) і наднормативні. Вони можуть бути зумовлені недоліками в організації й технології проведення операцій із зерном. За своєю природою дійсні втрати бувають механічними і біологічними. Механічні втрати зерна під час його зберігання полягають виключно в його розпиленні. Ці втрати виникають внаслідок видалення із зернової маси при її переміщеннях, очищенні і сушінні найдрібніших частинок, які не можуть затримуватися звичайними фільтрами, а також можуть втрачатися через відкриті прорізи.

При перевезенні хлібопродуктів залізничним або водним транспортом природні втрати зерна не повинні перевищувати гранично-контрольних норм: при відстані перевезення до 1000 км — 0,1 %; від 1000 до 2000 км — 0,15 %; понад 2000 км — 0,2 %, а при перевезення автомобільним транспортом гранично-контрольні норми такі: вантажів насипом — 0,09 %, вантажів у тарі — 0,07 %.

Рекомендовані строки спостереження за зерновим насипом в період зберігання представлені в таблиці 7.

Таблиця 7

Періодичність спостережень за температурою зерна

Стан зерна	Свіжо зібране зерно(перші три місяці )	Температура в насипі, °С
		Вище 10°С	0+10°С	Нижче 0°С
Сухе	1 раз у 5 діб	раз у 15 діб	раз у 15 діб	раз у 15 діб
Середньої сухості	раз у 2 дні	раз у 10 днів	раз у 10 днів	раз у5 днів
Вологе	щодня	раз у 7 днів	раз у 5 днів	щодня

Природні втрати насіння гороху, якщо партія в 23,5 т зберігалася у зерносховищі з 15 серпня до 1-го року становить – 0,12%. Тобто, середній залишок становить 23,45т.