3.Технологія збирання, обробки і зберігання (реалізація) капусти червоноголової

3.1 Збирання капусти червоноголової

Кожна овочева культура має багато особливих вимог до збирання врожаю, що дозволяє підвищити ефективність роботи всіх ланок логістичних ланцюжків. Нижче ми навидемо деякі основні вимоги щодо збирання овочевих культур у європейських країнах.Капусту збирають вручну або механізовано,використовуючи комбайн МСК-1,конвеєри ТП-12 та ін. Збирати треба швидко,оскільки прим настанні несприятливої погоди головки капусти починають розтріскуватися.

Для зберігання відбирають непошкоджені сухі щільні головки. У них дрібні з товстими стінками клітини ,в яких багато цукрів , завдяки чому тканини можуть витримати осінні заморозки до мінус 2-3⁰С. Зібрані головки менш стійкі проти тривалих низьких температур.

3.2 Зберігання капусти червоноголової

Перед закладанням головки обробляють вручну або на лініях ,які випускають у двох модифікаціях :УДК-30 для обробки й подавання капусти в контейнери і транспортні засоби та ГДК-30.01 для подавання головок у сховище. На цих лініях головки звільняють від зайвих листків і обрізують качан.

Режим зберігання капусти червоноголової передбачає : відсутність освітлення ,низьку без коливань температуру (0-1⁰С),відносну вологість повітря близько95%,добру вентиляцію,певний газовий склад(не менше6-7% кисню й не більше 2-3% вуглекислого газу).

Зберігають капусту переважно у буртах,а не в траншеях ,крім північних регіонів . На дно буртів кладуть спочатку підстилку з ялинового гілля ,соломи чи очерету,а потім 6-7 рядів головок капусти ,які складають так ,щоб на самому верху був тільки один ряд головок. Траншеї для капусти глибиною не більше 0,5 і шириною 1м влаштовують з охолоджуваними боками та з канавкою для вентиляції.

Стабільні умови для зберігання капусти створюються у спеціальних капусто сховищах-холодильниках,зроблених за проектами 813-171,де вона зберігається протягом 11-12 міс. Місткість сховищ від 1000-6000т.

Розрахунок втрат плодоовочевої продукції під час зберігання наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Розрахунок втрат плодоовочевої продукції під час зберігання

Маса плодоово чевої про дукції, ц	Календарні термі ни збері гання про дукції, днів	Норми при родних втрат маси плодоовочевої продук ції, %	Втрати маси плодоовочевої продукції, ц		Різниця між фак тичними і природними втрата ми, ц	Маса пло доовочевої продукції після збе рігання, ц
			природні	фактичні
400	15	4	0,8	1	0,2	365

4. Технологія заготівлі та зберігання сіна

4.1 Біохімічні та фізичні зміни при сушінні трави

Заготівля сіна - це в першу чергу створення в рослинній масі умов ксероанабіозу, коли її вологість знижується до такого рівня, коли унеможливлюється з одного боку активне функціювання ферментів у тканинах рослинної сировини, а з іншого - припиняється активність мікроорганізмів, які завжди є в рослинній масі. Надійний ксероанабіоз настає при вологості маси на рівні не вище 17 %.

Після скошування трав деякий час по інерції в рослинах продовжуються процеси обміну, які супроводжуються витратами органічної речовини, але при подальшому зниженні вологості вони спочатку втрачають характерну для живих тканин погодженість, а далі і взагалі припиняються. Період, доки рослини живі і відбувається розпад поживних речовин, називається голодним обміном. Він активно продовжується доти, поки вміст води у скошених рослинах не знизиться до 55-65 % За такого й нижчого рівня останньої рослини відмирають і настає автоліз, тобто, саморозкладання тканин рослин, який практично припиняється при зниженні вологості до 25-30 % Але на рослинах при такій вологості можуть розвиватись плесені. їх дія припиняється при вологості сіна нижче 17 %.

Ці фізико-біохімічні процеси в траві слід враховувати при заготівлі сіна, намагаючись скоротити їх тривалість швидким висушуванням трави. За такого підходу в сіні значно зменшуються витрати поживних речовин, а якість його зростає. Так, при заготівлі сіна з конюшини впродовж доби за рахунок окислення та гідролізу, автолізу та життєдіяльності мікроорганізмів втрати сухої речовини становлять 3-4 %, за три доби - 4-5, шість - 12, за вісім діб 18-20 %. Крім того, механічні втрати під час сушіння сіна можуть сягати 6-27 %, а втрати за рахунок вимивання поживних речовин дощами та відновлення ферментативних процесів у промоклому сіні - 10-20 %. В цілому за узагальненими даними, сухої речовини у сіні польового сушіння витрачається 30-40 %.При сушінні трави змінюється також і вітамінний склад. Особливо чутливий до впливу зовнішніх факторів каротин. Він руйнується під дією світла, рослинних ферментів і окисленням кисню повітря. Тому сіно, яке тривалий час перебуває на сонці ( навіть за доброї погоди), вибілюється, тобто втрачає каротин.

Подібно до каротину при заготівлі сіна втрачається також вітамін Е. А от вітамін Д під впливом сонячних променів синтезується.