Том 3_Актуальні питання державотворення_КНУ_2016

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

ІНОЗЕМНА МОВА ЗА ФАХОВИМ СПРЯМУВАННЯМ (ПРАВО)

Динара Акмурзина

Костанайский государственный педагогический институт, факультет иностранных языков студентка 4 курса

Autonomy learning as a means of increasing language skills

The relevance of this research is in the potential effectiveness of independent learning for improving language skills. By building up students‘ autonomous study skills we can develop their language level faster than teaching English traditionally in the classroom. ―Now we need to learn English from the first class. In grades 11-12, all items must be in English‖ said our president Nursultan Nazarbaev. [Муканов B. В старших классах школы предметы должны преподавать на английском языке Назарбаев // Казахское телеграфное агентство – 2015 – http://kaztag.kz/news/detail.php?ID=349569&sphrase_id=1350250] That is why English language is the most important discipline in schools.

Autonomy learning can be described in a different ways and it has a lot of terms, the most widespread meaning is ―self-regulated learning‖. [Knight, P. Independent Study, independent studies and ‗core skills‘ in higher education // London – 1996- Р. 35] All these different terms express very analogous threads and processes, counting students that understand all possessions concerning their education; who is irritated to assume responsibility for their study; and operate with tutors to organize their learning setting.

There is an agreement in the literature that autonomy learning does not engage learners just running by only on your own. In spite of the fact, that in independent learning, students work alone the major part of time, the teacher is the person who plays the most important role in empowering and sustaining self education.

Autonomy learning is not the lack of regulation, but the result of a procedure of education that enables students to effort with such direction as they desire to acquire receiving their requests substantial perceptive preparation and achievement.

Many students have different levels of learning independently when they come to universities and institutes, and there are cases in which they did not have practices that demand to study autonomously. Explanations of independent learning center upon increasing skills in self-motivation, assessment, decision and investigation. Some scientists determine autonomy learning as an independent learner when he or she autonomously selects goals and purposes and establishes aims; picks up recourses, methods and responsibility; executes selection and goal in arranging and conducting the picked up objectives; and selects standards for assessment.

Autonomy learning is a procedure, a method and an attitude of studying whereby a student gets information by his or her own hard work and increase the capacity for study is a process, a method and a philosophy of education whereby a learner acquires knowledge by his or her own efforts and develops the ability for reference and decisive assessment. [Candy, P.C. Self direction for lifelong learning // San Francisco: Jossey Bass – 1991 – P. 89]

Independent study explains a vast variety of experiences. It has turned in a joining bawl for those who consider that learners necessitate, or can deal with, much less maintain from teachers than they often obtain, and that such self-determination is useful to them. Autonomous study almost always engages broad self-regulating use of the records and other information sources

280

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

rather than traditional teaching. Lecturers‘ time is concerned more with identifying clear learning goals, providing support and feedback during learning, and assisting in the collation, presentation and assessment of learning outcomes than with conventional teaching. [ Gibbs, G. Control and independence, in Gibbs, G. and Jenkins, A. (Eds.) Teaching large classes in higher education: How to maintain quality with reduced resources // London: Kogan Page – 1992 – P. 62 ]

Self education means a lot more than learners studying on their own; rather it appears when learners take and important element in selecting their own learning way, exploring their own study sources, posing their own troubles, determining their own track of action and shimmering on the result of that course. If learners have to expand autonomy, they need the space in which they will be able to work independently, they need liberty. Though, this does not mean that to extend self-regulating skills children just need to be forsaken. Slightly, a secure erudition arrangement needs to be organized that affords guidance, maintain and direction from teachers and classmates through the practice. The main issue is the stability between liberty and construction. Scientists are reasonably precautious about leasing go of power (а la Summer hill) [Hughes, P. Developing independent learning skills, Paper presented at Implementing Skills Development // HE: Reviewing the Territory, University of Hertfordshire – 2001 – P.12

], predominantly in the latest ‗Quality‘ customs, nevertheless ways can be initiated to form ‗provisional independent space‘ of student-centered perform that are justifiable and even attractive.

The latest and the most suitable explanation for autonomy learning was given by Liz Thomas. He considers the autonomy learning as undertaken remote contact hours, but promotes to course-specific learning outputs. Autonomy study is undertaken by learners, also on their own or with others, without straight input from training team.

Being capable to come to competent decision and incur the responsibility for their own educational actions are two edges of learning autonomously. Two other efficient parts, fundamental for the achievement of learning autonomously, are motivation and feeling confident enough to make choices and take action on them. Students also need to be glad about the worth of reflecting on their study and choosing if it has been useful or if they need to attempt another method. At school, subjects that pupils study is mostly determined by their educators, who are in roll forced by curricula. Nonetheless, even at school, children may have been alert of having flaws in some parts and determined to apply added hours and power to building developments. On the other side, there may have been particular subjects which were your forces and which you principally took pleasure in. Consequently you may have selected to do "additional" occupation in these topics. Children at schools were working free on their own, solving their problems themselves making decisions what to do, how to do it and whether it was valuable.

Many owners really appreciate individuals‘ independent working skills, thus, ability of working autonomously helps people to get a job. People can quickly adjust new job and it helps them to be more confident in their work in a short term. Some fundamentals of self-governing study are: surroundings your own aims and limits; arranging yourself, your job and your time; assessing your consuming of time and your work. These can have instant profits in facilitates you to develop into more professional and useful.

Students learn a lot of subjects, but their desire or necessity to study autonomously depends straightly on exact subjects of learning. Certainly, any autonomous study will develop their self-belief and may possibly aid them, both instantly and when they have tests or other evaluations. Any types of self-study are effective ways for training and receiving much more

281

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

from the course itself because they are in melody with the given theme and are able to think on their own more seriously about topic that is offered.

Because of independent learning learners of all over the world can be wondered, if to count the fact that they are to make a lot of effort ‗on their own‘ at home or at library without having any guidance from their teachers and that is why they can doubt in their abilities. There can be cases that show us the complaints of learners about their needs of guidance. Moreover, in some studies like Humanities and Social Sciences learning hours at classroom are a little which can surprise learners. They may even understand this as an absence of ‗value for money‘ or an absence of attention and sustain from instructors or their school or universities. It can be helpful to make out in classes papers how many hours of study out of the classroom are anticipated for each part or entity, and what exactly learners are estimated to do during this time.

The research work generally asserts that independent learning is very beneficial. Advantages claimed include enhanced academic performance; improved motivation and confidence; greater opportunities for differentiation in the classroom; greater inclusivity; and the laying of the foundations for children to develop as lifelong learners, which is held to be essential to their future prosperity and happiness. There is, however, some need for caution here as the evidence base derived mostly from case studies and observation cannot confirm that the reported benefits are entirely due to independent learning.

Науковий керівник – к.пед.н. ,доц. Кудрицкая М.И.

Олена Бабире

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет

канд.філол.наук, викладач кафедри іноземних мов

Колороніми як складова частина англійської юридичної термінології

Феномен кольору традиційно є об‘єктом вивчення різних областей науки, адже важко уявити сферу людської діяльності, в якій би не був присутній фактор кольору. Колір належить до тих констант культури, які можуть служити своєрідними моделями її розвитку, представляючи один з «найбільш глибиних шарів етнічної когнітивної бази» [Гатауллина Л. Р. Обзор взглядов на цвет в рамках различных лингвистических концепций // Вопросы функционирования языковых единиц. – Уфа, 2004. – №7. – С. 115]. Набуваючи вербальної форми, колір стає предметом інтересу когнітивної лінгвістики, лінвокультурології, психолінгвістики, порівняльно-історичного мовознавства, однак вивченню функціонування лексем на позначення кольору (колоронімів) в професійно-правовій комунікації не приділялося достатньо уваги.

Актуальність роботи зумовлено протиріччям між значимістю феномена кольору для правової сфери життя суспільства і недостатнім вивченням його використання в межах професійної комунікації.

У кожній культурі існує свій особливий набір кольорів – «основні кольори». У європейській культурі до «основних кольорів» найчастіше відносять білий, чорний, червоний, синій, зелений, жовтий і фіолетовий, хоча цей список може змінюватися залежно від культури конкретного європейського народу [Базыма Б. А. Цвет и психика: монография. – Харьков: Изд-во ХГАК, 2001. – С. 16]. Аналіз англомовних текстів на правову тематику дозволяє стверджувати, що саме ці шість кольорів характерні для

282

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

позначення понять у галузі юридичної англійської мови. В межах цього дослідження будуть розглянуті 4 колороніма – black, blue, green, white.

Black зустрічається у таких словах і словосполученнях: blacklist («чорний список», реєстр порушників, список боржників), blackmail (шантаж, вимагання), blackout period (період тимчасового блокування операцій з цінними паперами). Бачимо, що тут чорний колір набуває традиційно негативного конотативного значення. Словосполучення black letter law («буква закону») має дещо приховане негативне забарвлення, адже контекстуально воно часто протиставляється «духу закону».

Blue: у словосполученнях blue chip (надзвичайно надійна компанія; акція, що дає високі дивіденди), blue ribbon jury (група високоспеціалізованих осіб, призначених судом для вирішення особливо важливих чи заплутаних питань, які потребують кваліфікованої думки спеціаліста) колоронім «синій» асоціюється з чимось спокійним і сповненим власної гідності. На прикладі словосполучень blue pencil doctrine (юридична доктрина в країнах загального права, яка полягає в тому, що суд, визнавши одну частину контракту недійсною, а другу – дійсною, може зобов‘язати сторони слідувати умовам дійсної частини, виключивши недійсну) та blue sky laws (закони, що регулюють випуск і обіг цінних паперів у США) бачимо втілення традиційного значення синього у діловому світі, де він асоціюється з авторитетністю.

Green. Для більшості європейських народів зелений колір є символом природи, життя. Недарма своєрідне «зелене світло» дають значення словосполучень green card (документ, що підтверджує статус постійного громадянина США), Gretna Green marriage («шотландський шлюб», що не потребує жодних формальностей, окрім згоди людей, які зв‘язують себе сімейними вузами), green shoe (опціон дорозміщення, що дозволяє андеррайтеру нової емісії купувати і перепродававати додаткові акції), evergreen contract (контракт, що автоматично поновлюється). Зважаючи на те, що екологічно дружнє ставлення до природи все частіше стає предметом спекуляції і вигідним способом отримання прибутків, колоронім «зелений» набуває пейоративного забарвлення у словосполученнях green mail (шантаж корпорацій, корпоративний шантаж), green washing (екологічне відмивання, наприклад, незаконно вирубаної деревини), greenhouse gas emissions trading (торгівля квотами на викиди парникових газів).

White. Білий часто асоціюють з порятунком, неворожим вирішенням конфліктів (white knight – дружній потенційний покупець акціонерної компанії) і з істиною, чистотою, тріумфом, справедливою владою на найвищому рівні (White Paper – державний інформаційний документ). Перука білого кольору на голові судді означає, наприклад, безпристрасність його думок. З іншого боку, існує поняття white-collar crime (економічний, посадовий злочин), де білий набуває негативного значення повної необмеженої свободи.

Таким чином, бачимо, що колір є носієм переносно-символічних значень і набуває нових відтінків (позитивних чи негативних) залежно від культурних процесів, що постійно відбуваються в суспільстві. Аналіз семантики колоронімів black, blue, green, white в англійській юридичній термінології дозволив побачити специфіку концептуалізації цих кольорів у правовій культурі та їх експлікацію у мові.

283

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

Надія Бабченко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет канд.філол.наук, викладач кафедри іноземних мов

Особливості перекладу юридичних текстів

Актуальність дослідження проблем вузькогалузевого науково-технічного перекладу обумовлена стрімким зростанням кількості термінів та появою нових понять у міжнародній комунікації.

Переклад текстів юридичного спрямування належить до підвиду технічного перекладу. Він має основні риси науково-технічного стилю, але водночас відрізняється своїми особливостями, які властиві тільки цьому підвиду перекладу.

Юридичним перекладом називають переклад текстів, які відносяться до правничої сфери. Мова юридичного перекладу має бути особливо точною, зрозумілою і достовірною. Залежно від типу документів юридичний переклад поділяється на: переклад законів та нормативно-правових актів та їх проектів; переклад договорів; переклад юридичних меморандумів; переклад нотаріальних посвідчень; переклад установчих документів юридичних осіб; переклад довіреностей [Капанадзе Л. А. О понятиях «термин» и «терминология». // Развитие лексики современного русского языка.

– М. : Наука, 1965. – С. 77–80., c. 131].

Серед особливостей юридичного тексту слід згадати його подібність як з науковим текстом, так і з текстом інструкцій, оскільки він виконує як пізнавальні, так і розпорядчі функції. Когнітивну інформацію в юридичних текстах несуть в першу чергу терміни. Певну кількість лексичних одиниць, що мають перехідний статус між терміном та загальною лексикою, можна віднести до спеціальної юридичної лексики, котра також має свою специфіку. Розпорядчий характер інформації передається за допомогою модальних дієслів, при чому характерним є переважання теперішнього часу дієслів і пасивні конструкції. Часто зустрічається тавтологічна когезія (повторення в кожній фразі одного й того самого іменника).

Проблеми перекладознавства, та, зокрема, перекладу термінів, розглядаються у працях таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як Л. Андрієнко, Г. Ахманова, О. Бондарець, О. Богомолова, О. Брагіна, Л. Венуті, С. Влахов, В.Дубочинський, А. Коваленко, В.Карабан, Б.Климзо, Т.Кияк, В.Козловський, В. Комісаров, А. Коралова, В. Коптілов, П. Ньюмарк, В.Крагохвил, Н.Ракипова, Ш.Урбанова, С. Флорін.

Вважається, що в середньому термінологічна лексика становить 15–25 % загальної лексики, використаної в тексті. Науковці вітчизняної школи відзначають номінативність термінологічних одиниць. Більшість визначень збігаються в тому, що термін є словом (або словосполученням, словесним комплексом) та використовується у певній сфері. З функціональної точки зору терміни, як і слова, можна класифікувати за частинами мови: іменники, прикметники, дієслова і дієприкметники. В термінології кількість одиниць, що належать до тієї чи іншої граматичної категорії, неоднакова. Кількість іменників у спеціалізованій лексиці диспропорційно підвищена відносно прикметників, дієслів, дієприкметників.

Дослідження складу юридичної лексики засвідчує відсутність чіткого розмежування власне юридичної термінології та загальновживаних слів, що набувають статусу терміна у випадку появи нового додаткового значення. Непоодинокі випадки паралельного

284

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

функціонування запозичень поряд з термінологічними одиницями, утвореними всередині мови.

Юридичним терміном або терміносполученням ми вважаємо лексичну одиницю, що пов'язана з певним поняттям, яке належить до сукупності юридичних явищ і виражає стійкий комплекс ознак поняття.

Окрему специфічну складову юридичної лексики являють терміни, що містять у своєму складі імена власні та назви власні, причому відзначається висока порівняно із загальною лексикою частотність утворення термінів шляхом запозичення, в тому числі із збереженням написання мови-джерела. Їх функціональні характеристики відповідають функції іменника.

Найповніше відображає склад термінологічної юридичної лексики та тенденції до її поповнення дослідження не лише усталених термінів, а й термінів-неологізмів та неонімів.

У пошуках основних прийомів перекладу термінів більшість дослідників рекомендує орієнтуватись на контекст. Тому при перекладі юридичної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, у якому реалізується його відповідне значення. З огляду на це, звертаємо увагу на запропоновану А. Коваленком етапність перекладу термінів: 1) перший етап – з‘ясування значення терміну у контексті; 2) другий етап – переклад його значення рідною мовою [Коваленко А.Я. Загальний курс науковотехнічного перекладу / А.Я.Коваленко. – 2-е вид., виправл. – Тернопіль : Видавництво Карп‘юка, 2004. – 284 с.].

Таким чином, особливості перекладу юридичних текстів зумовлені наявністю в нього таких рис, притаманних мові науки, як: ясність і предметність тлумачень; логічна послідовність і доказовість викладу; узагальненість понять і явищ; об'єктивний аналіз; точність і лаконічність висловлювань; аргументація та переконливість тверджень; однозначне пояснення причино-наслідкових відношень;докладні висновки. До задач перекладача входить збереження цих рис у перекладі.

Найпоширенішими прийомами перекладу термінів є такі: еквівалентний переклад, тобто переклад за допомогою лексичного еквівалента; транскрипція та транслітерація; транскодування (політерна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу); графічне відтворення запозичення без будь-яких змін оригінального написання; описовий переклад як спосіб передачі безеквівалентної лексики.

Петро Дундій

Університет сучасних знань, викладач кафедри філології

Проблеми вивчення юридичної термінології на заняттях німецької мови за фаховим спрямуванням

Мовна підготовка в нелінгвістичному вузі - невід'ємний компонент професійної підготовки майбутніх фахівців з правових дисциплін. Вивчення німецької мови в сфері юриспруденції має бути професійно-орієнтованим, мати комунікативну спрямованість, що передбачає професійне спілкування з носіями мови, ознайомлення з оригінальними джерелами та зарубіжними науковими дослідженнями в галузі права, участь в міжнародних наукових конференціях.

285

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

Володіння певною німецькою юридичною термінологією, розвиток навичок і вмінь для реалізації комунікативних завдань є основою для успішного комплексного розвитку важливих складових іншомовної професійно-орієнтованої комунікативної компетенції, а саме мовленнєвої (прагматичної), соціокультурної, компенсаторної, навчальнопізнавальної компетенцій, що реалізуються через усне мовлення, аудіювання, читання та написання листа. [Гринев С. В. Введение в терминоведение. / С. В. Гринев— М.: Московский лицей, 1993. — 309 с].

Формування та вдосконалення мовних навичок та умінь на лексичному рівні в сфері професійної комунікації здійснюється через мову права (Rechtssprache) або спеціальну юридичну мову (juristische Fachsprache). Fachsprache - das ist die Gesamtheit aller sprachlichen Mittel, die in einem fachlich begrenzbaren Kommunikationsbereich verwendet werden, um die Verständigung der dort tätigen Fachleute zu gewährleisten " [Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. / L. Hofmann. — Berlin, 2011. 307 S]. Оволодіння фаховими мовними навичками - це не тільки засвоєння фонетичних, морфологічних та лексичних елементів, синтаксичних конструкцій, а й їх функціональна взаємодія. [Д‘яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. / Д‘яков А. С. , Кияк Т. Р. , Куделько З. Б. — Київ:Вид. дім ―KM Academia‖, 2000. — 218 с.].

Основною одиницею у вивченні німецької мови права виступають правові тексти оригінальних німецьких юридичних джерел з різних галузей права ФРН. Юридична термінологічна лексика цих текстів становить основний термінологічний корпус юридичного тезауруса при вивченні німецької мови на юридичних дисциплінах.

Процес вивчення студентами німецької юридичної термінологічної лексики подвійно складний через низку причин лінгвістичного та екстралінгвістичні плану. При вивченні німецької термінологічної лексики у студентів виникають проблеми використання лексики в продуктивних видах мовленнєвої діяльності (говоріння, лист), а також рецептивному сприйнятті мовлення (читання, аудіювання).

Німецькі дослідники (Hoffmann, LMoehn D., Pelka R) вважають, що мова права повинна бути зрозуміла простим громадянам. Однак тісний зв'язок мови права із загальновживаною призводить до появи в мові права омонімії, полісемії, синонімії, що ускладнює комунікативний процес.

У вправах, спрямованих на переклад, слід звертати увагу на відмінні риси у вживанні термінів, наприклад термін злочин має кілька еквівалентів: злочин - Staatsverbrechen, kriminelle Straftat, Wirtschaftsdelikt, Amtsvergehen.

Типовим для всієї німецької термінології права є використання номінативного стилю [Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Т. Р. Кияк // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 4-6.]. Номінативний стиль проявляється в широкому використанні як простих, так і складних субстантивних термінів, що складаються з декількох компонентів. Висока інформативна концентрація, багатокомпонентних субстантивних термінів, призводить до ускладнень в процесі розуміння, як от, чотирьохкомпонентний термін Strafprozessanpassungsgesetz.

Проблемою мови права є також високий ступінь абстракції правових понять, що може призвести до непорозумінь в процесі комунікації, наприклад, терміни

Willenserklärung, Rechtsverhältnis.

Поряд з проблемами мови права, зумовленими лінгвістичними особливостями, в процесі оволодіння юридичною термінологічною лексикою виникають проблеми екстралінгвістичного характеру, що пояснюється особливостями розвитку понятійної

286

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

системи права Федеративної Республіки Німеччина та України, наприклад, Schöffengericht, freiwillige Gerichtsbarkeit. Щоб зрозуміти зміст, вкладений в ці поняття,

доводиться звертатися до додаткових юридичних джерел, що сприяє роботі студентів з оригінальними джерелами.

Питання інтернаціоналізації юридичної термінології. Глобалізація, міжкультурна комунікація, роль англійської мови як lingua franca сучасності — важливі екстралінгвістичні чинники запозичення юридичної термінології в німецьку мову. Виникає новий тип мовних контактів — глобалстрат як взаємодія однієї глобальної мови з усіма іншими [Дундій П. Н. Лексичні запозичення у глобалізаційних процесах міжкультурної комунікації та діалогу культур. / Дундій П. Н. // Актуальні проблеми лінгвістики. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». — 2011. № 2 (2)].

Створення комплексу вправ, що розвивають навички і вміння для реалізації комунікативних завдань і спрямовані на подолання труднощів у вивченні правової лексики – завдання викладача.

Inna Zaiarna

Assistant Professor, Foreign Language Department Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of Philology

Ph.D. student, Teaching Methodology and Applied Linguistics Department

Letter of Advice as a Type of English Reasoning Writing of Law Students: Teaching

Methods and Techniques

The internationalization of commerce has established English as an international language both at European and global level, determining non-native English speaking legal practitioners and law students to specialize in legal English. Since higher education is a transitional stage of personality growth in society, it should train their students in the realities of law practice, creating learning conditions that best ensure students‘ mastery of productive skills and quality training to a real professional practice.

One of the major legal skills students have to acquire during their studying is legal English reasoning writing. It is sometimes said that most lawyers spend more time engaged in legal writing than in almost any other lawyering skills. [Kowalski T. Toward a Pedagogy for Teaching Legal Writing in Law School Clinics / Tonya Kowalski. – 2010. – 116 p. – Available at: http://ssrn.com/abstract=1597429]. Emails and memos, letters of advice and letter before action, contracts and agreements are just a few pieces of writing lawyers deal with in their everyday professional activity.

This work pays special attention to teaching methods and techniques of writing a letter of advice as an essential type of English reasoning writing of first-year law students. The particularities of legal terminology and the cultural differences of legal systems create difficulties and hardships for law students, requiring a different approach in the methodology of teaching legal English writing in general and letter of advice in particular. All of the above determines the relevance of the research topic.

The purpose of the work is to identify the structure of letter of advice and to provide effective teaching methods and techniques of its writing.

Letter of advice is a letter containing information of any circumstances unknown to the person (client) to whom it is written; generally informing him of some act done by the writer of

287

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

the letter (lawyer). The most important feature of a legal advice letter which distinguishes it from other types of legal writing is that it must be presented in a specific format. The formats of advice letter may be different but the objectives of all are the same: to present the information in a way that meets the client‘s needs as closely as possible. However, a letter of advice would probably contain:

1.Opening paragraph which states the reasons for writing.

2.Summary of the facts which sets out legally significant facts - facts upon which the lawyer would base his/her analysis.

3.The legal issue on which the client seeks advice.

4.The lawyer‘s advice on the legal issues of the case in question. The writer here restates his/her conclusion.

5.The lawyer‘s proposed actions, where confirmation of lawyer‘s next steps is identified.

For proper process of teaching writing skills in general and writing an advice letter in particular its main features should be realized. Writing is a productive type of speech activity that is why it is one of the most difficult to master. It is also a type of reasoning and problem solving writing. Rule-based reasoning (deductive reasoning), synthesis (inductive reasoning), analogical reasoning, distinguishing cases, and policy-based reasoning skills are just a few which should be developed in order to produce a successful legal writing in general and letter of advice in particular [Fruehwald Scott E. Think Like A Lawyer: Legal Reasoning For Law Students And Business Professionals / Edwin Scott Freuhwald. – ABA Book Publishing. – 2013. – P. 28].

There are a number of different approaches to the practice of writing skills both in and outside the classroom. A teacher needs to choose between them, depending on whether he wants students to focus more on the process of writing than its product, whether he wants them to study different written genres, whether he wants to encourage creative writing. [Harmer J. The Practice of English Language Teaching / Jeremy Harmer. – Pearson Education Limited, 2001. – P. 257 – 258].

This work considers a possible procedure of teaching letter of advice writing addressing to a process approach, which pays attention to the various stages this piece of writing goes through unlike a product approach which is only interested in the aim of a task and in the end product.

The first thing which should be taken into consideration while teaching letter of advice writing is students‘ awareness of a legal field which certain letter is related to (e.g. Contract

Law, Tort Law etc) in order legal content to be completely correct and up to date.

The next stage is about providing students with a sample letter of advice to study before they embark on their own writing. They consider a number of different factors. With the help of appropriate tasks first of all students focus on layout, that is a structure of advice letter, identifying its stages and then on language used pulling out expressions, useful phrases, common tenses, vocabulary that they will need for their own letter of advice. Then the stage of first drafting is followed which at the end should be provided with some feedback on both the content and the language either from their peers in class or from the teacher if writing is collected in.

The last stage in second drafting is optional but still very useful as it helps to achieve perfectness. Clarity and brevity require that every word used in the advice letter must have a purpose, meet client‘s needs and satisfy statutory requirements in as clear and concise way as

288

Іноземна мова за фаховим спрямуванням (право)

possible. Obviously, it should be free from spelling or grammar mistakes and written in plain English, that means avoiding jargons and using a structure that is clear and logic.

The research work shows that teaching students how to write letter of advice develops their writing and reasoning skills, as well as some other mini skills, helping them to think and formulate their thoughts ‗like a lawyer‘ (in a logical legal way), thus preparing them for the reality of legal professions.

Науковий керівник – к.філол.н., доц Трубчанінова Т.А.

Вікторія Клавдіч

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет

канд.філол.наук, викладач кафедри іноземних мов

Agile Based Teaching of Legal English

The relevance of the topic is based on the ever-increasing integration of various technologies in teaching process. The survival tool for the 21st century legal English teacher is to update his or her teaching techniques by using modern technologies. The issue in question is not only to choose appropriate method of teaching. If a legal English teacher wants to comply with his or her student‘s mindset and integrate learning with the modern way of apprehending information, it might be useful to use technologies which are already ―integrated‖ into students‘ way of thinking. That is, in the era where ―individual means‖, it is better to acknowledge that face-to-face interaction is the most efficient and effective method of communication within a group.

In this case, Agile Development Process may bring the most value to teaching practice. However, the process requires not only practices guided by agile principles but also a specific mindset of a teacher who is ready to undertake a challenge of changing familiar and wellestablished teaching methodologies.

Generally, agile principles incorporate software development methods which uncover better ways of developing software by doing it and helping others do it. Through this work, Manifesto for Agile Software Development states the following value: 1) Individuals and interactions over processes and tools, 2) Working software over comprehensive documentation 3) Customer collaboration over contract negotiation, 4) Responding to change over following a plan.

In software terminology, education today also needs a ―refactoring.‖ Rather than seeking structural change, English teachers should look for ways to create change in the internal culture of education system. Steve Peha, the founder of Teaching That Makes Sense and a learning strategist with 25 years of experience in K-12 education, software development, and instructional science, comments on how Agile practices could be adapted to education. He states that in 2012, a group in India ran a case study involving 500 ICT schools, with teachers trained in Agile practices, and found that it was feasible to integrate Agile systems into existing programs and in nearly all cases led to higher student achievement. In 2013, a research team in Brazil found that Agile principles can be used to manage distance learning courses within the context of the Open University of Brazil, specifically to organize the flow of activities in the construction of a distance learning course.

As we can see, teachers around the world are beginning to use Agile technologies to create a culture of learning which resulted in the developing the Agile Schools Manifesto – a teaching strategy that can be followed by teachers and administrators for greater educational

289