- •Передмова
- •1. Особливості геоінформаційного картографування
- •1.1. Загальні відомості про геоінформаційне картографування
- •1.2. Мультимасштабне картографування в середовищі ГІС
- •1.3. Тематичне картографування в середовищі ГІС
- •1.4. Картографічні умовні знаки та особливості їх застосування
- •1.4.1. Геометричні умовні знаки та особливості їх застосування
- •1.4.2. Графічні умовні знаки та особливості їх застосування
- •1.4.3. Знаки письма та особливості їх застосування
- •1.5. Правила використання умовних знаків
- •1.6. Застосування картограм і картодіаграм у ГІС
- •1.7. Вимоги до електронних карт, що створюються з метою оцінки вартості міських, селищних, сільських територій
- •1.8. Оперативне картографування
- •1.9. Картографічні анімації
- •1.10. Віртуальне картографування
- •1.11. Електронні атласи
- •2. Особливості геоінформаційного моделювання
- •2.1. Загальні відомості про геоінформаційне моделювання
- •2.2. Базові категорії геомоделювання
- •2.3. Класифікація геоінформаційного моделювання
- •2.3.1. Геогрупування
- •2.3.2. Буферизація
- •2.3.3. Генералізація
- •2.3.4. Комбінування
- •2.3.5. Геокодування
- •2.3.6. Узагальнення даних
- •2.3.7. Побудова тематичних карт на основі аналізу та обробки атрибутивних даних
- •2.3.8. Ректифікація даних
- •2.3.9. Проведення автоматичної класифікації
- •3. Системні основи геоінформаційного моделювання
- •3.1. Загальні відомості про системне геомоделювання
- •3.3. Вибір методики і способу зберігання та обробки даних
- •3.4. Особливості геовізуалізації даних
- •3.5. Особливості геообробки даних
- •4.2. Кластерний аналіз, переваги його застосування
- •4.3. Мета використання кластерного аналізу в ГІС
- •4.4. Міри схожості (міри близькості), що використовуються при кластерному аналізі
- •4.5. Характеристики кластерів
- •4.6. Методи кластерного аналізу
- •4.6.1. Ієрархічні методи кластерного аналізу
- •4.6.2. Неієрархічні методи кластерного аналізу
- •4.6.3. Порівняльний аналіз ієрархічних і неієрархічних методів кластеризації
- •5. Аналіз розподілу атрибутивних даних
- •5.1. Шкали виміру атрибутивних даних
- •5.2. Номінальні (категоріальні) шкали виміру атрибутивних даних
- •5.3. Порядкові (рангові) шкали виміру атрибутивних даних
- •5.4. Інтервальні шкали виміру атрибутивних даних
- •5.5. Основні операції обробки атрибутивної інформації
- •5.6. Властивості змінних
- •6. Способи подання рельєфу на карті
- •6.1. Загальні відомості про рельєф
- •6.2. Способи подання рельєфу на карті
- •6.2.1. Спосіб перспективного зображення рельєфу (за допомогою малюнків)
- •6.2.2. Зображення рельєфу за допомогою штрихування
- •6.2.3. Подання рельєфу за допомогою відмивання
- •6.2.4. Подання рельєфу за допомогою горизонталей (ліній рівних висот)
- •6.2.5. Подання рельєфу за допомогою позначок
- •7. Способи цифрового моделювання земної поверхні в ГІС
- •7.1. Загальні відомості про цифрове моделювання земної поверхні
- •7.2. Способи подання поверхонь у ГІС
- •7.2.1. Псевдотривимірний спосіб подання поверхонь у ГІС
- •7.2.2. Тривимірний спосіб подання поверхонь у ГІС
- •8.1. Загальні відомості про джерела даних для побудови цифрової моделі рельєфу
- •8.2. Дані геодезичних вишукувань як джерело даних для ЦМР
- •8.3. Карта як джерело даних для ЦМР
- •8.4. Лазерне сканування як джерело даних для ЦМР
- •8.5. Лазерні сканувальні системи повітряного базування
- •8.6. Використання інтерферометричних даних для побудови ЦМР
- •9. Побудова поверхонь за допомогою інтерполяції
- •9.1. Загальні відомості про апроксимацію та інтерполяцію
- •9.2. Створення поверхонь за допомогою лінійної інтерполяції
- •9.3. Інтерполяція на основі триангуляції Делоне
- •9.4. Створення поверхонь методом зворотно-зважених відстаней
- •9.5. Створення поверхонь методом природної околиці
- •9.6. Створення поверхонь за допомогою сплайнів
- •9.7. Створення поверхонь за допомогою тренду
- •9.8. Створення поверхонь за допомогою крігінгу
- •9.9. Створення поверхонь за допомогою методу радіальних базисних функцій
- •9.10. Порівняння методів створення поверхонь
- •10.1. Інструментарій ArcGIS для аналізу рельєфу
- •10.2. Інструменти аналізу видимості
- •10.4. Інструменти перекласифікації поверхонь
- •10.5. Інструменти аналізу відстаней
- •10.6. Інструменти накладання растра
- •10.7. Добування інформації з поверхні
- •10.7.1. Вибірка растрів
- •10.7.2. Добування інформації з TIN
- •10.7.3. Витяг ізоліній
- •10.7.4. Інструменти аналізу гідрології
- •Список використаних джерел
10.7.4. Інструменти аналізу гідрології
Інструменти Гідрологія (Hydrology) отримують інформацію про водозбірний басейн і водотоки із растрів рельєфу поверхні. Ця інформація може конвертуватись у векторні об’єкти. Цей процес потребує декількох Інструментів отримання інформації з поверхні рельєфу, подаючи їх у вигляді растрів басейна і потоку, які можуть бути конвертовані у векторні об’єкти.
Інструмент Напрямок стоку (Flow Direction) використовує поверхню рельєфу і визначає спадаючий напрямок схилу для кожної комірки.
Інструмент Басейн (Basin) використовує результати, отримані Інструментом Напрямок стоку (Flow Direction), для визначення басейнів стоку, що складаються з комірок, що сполучаються, які відображають стік, що надходить з усіх комірок, що сполучаються в одне місце.
Інструмент Сумарний стік (Flow Accumulation) дозволяє визначити,
скільки поверхневого стоку збирається в кожній комірці. Комірки з високим значенням сумарного стоку зазвичай відповідають руслам рік і потоків. Цей Інструмент також визначає місцеві топографічні максимуми (області з нульовим сумарним стоком), наприклад, гірські піки і хребти.
На рис. 10.33 наведений приклад моделі рельєфу і поверхні напрямку стоку, яка отримана з моделі рельєфу.
|
|
Схід |
|
|
|
Південний схід |
|
|
|
Південь |
|
|
|
Південний захід |
|
|
|
Захід |
|
Високий: 1330 |
|||
|
Північнийзахід |
||
Низький: 15 |
|
Північ |
|
|
Північнийсхід |
||
|
|
Рис. 10.33. Приклад моделі рельєфу і поверхні напрямку стоку, яка отримана з моделі рельєфу
На рис. 10.34 наведений приклад подання поверхні басейнів стоку і поверхні сумарного стоку, отриманої за допомогою поверхні напрямку стоку.
Локальне
зниження
Сумарний сток
Високий: 75035
Низький: 0
Рис. 10.34. Приклад поверхні басейнів стоку і поверхні сумарного стоку, отриманої за допомогою поверхні напрямку стоку
227
Поверхня сумарного стоку може бути оброблена за допомогою виразу Алгебри карт (Map Algebra Conditional (Con)): con (flowacc > 100, 1) для збору в растр водотоків тільки комірок з високими значеннями сумарного стоку (для наведеного випадку, більше 100).
На рис. 10.35 наведений приклад растра водотоків, отриманого з поверхні сумарного стоку.
Растр водотоку
Рис. 10.35. Приклад растра водотоків, отриманого з поверхні сумарного стоку
Інструмент Водотік у просторовий об’єкт (Stream to Feature) дозволяє створювати векторні просторові об’єкти ліній водотоків і поверхні напрямку стоків.
228