1.11. Електронні атласи

Як відомо, створення паперових атласів – процес тривалий. Доволі часто виникають ситуації, що вони "застарівають" (стають неактуальними) ще в процесі підготовки. Проте економічна ефективність застосування даної інформації напряму залежить від того, наскільки швидко створювані картографічні продукти дійдуть до користувачів і будуть застосовуватись для розв’язання конкретних завдань.

Вдалою альтернативою паперовим атласам є електронні атласи. Вони дозволяють значно скоротити терміни складання, використовувати як носії компакт-диски, застосовувати анімації та мультимедійні засоби. Такі атласи зазвичай містять карти високої якості, мають дружній інтерфейс і, як правило, забезпечуються ефективними довідково-пошуковими системами.

Для досягнення цих цілей слід забезпечити:

–організацію геоданих у вигляді просторових об’єктів, розміщених у середовищі СКБД;

–наявність технології оперативного створення картографічних продуктів різних масштабів з бази геоданих і їх використання для складання та підготовки до публікації тематичних карт;

–організація спеціалізованого геопорталу, який надає споживачам і, в першу чергу, органам державної влади оперативний доступ до бази геоданих

іствореної на її основі різноманітної тематичної інформації;

–наявність сучасної комп’ютерної та поліграфічної техніки, яка дозволяє ефективно працювати з великими базами даних, швидко складати і, за потреби роздруковувати картографічні продукти.

Існує декілька типів електронних атласів:

–атласи тільки для візуального перегляду ("перегортання"), так звані в’юверні атласи;

–"інтерактивні атласи", які передбачають можливість зміни оформлення, способів зображення і навіть класифікації картографованих явищ, збільшення і зменшення (масштабування) зображення, отримання паперових копій карт;

–"аналітичні атласи", що дозволяють комбінувати і зіставляти карти, здійснювати їх кількісний аналіз та оцінку, виконувати оверлей, просторові кореляції – власне, це і є геоінформаційні атласи;

–атласи, розміщені в комп’ютерних телекомунікаційних мережах, наприклад, інтернет-атласи (веб-атласи). В їх структурі, крім карт і інтерактивних засобів, обов’язково присутні ще й засоби пошуку додаткової інформації та карт у мережі інтернет.

Застосування веб-технологій дозволяє істотно підвищити рівень інтелектуальності створюваних тематичних карт (рис. 1.21).

Карти комплексних електронних атласів містять різні види інформаційних шарів:

–багатофункціональні базові шари, що використовуються для багатьох

карт;

34

–аналітичні і синтетичні шари з конкретної тематики;

–оперативно оновлювані тематичні шари.

Рис. 1.21. Інтелектуалізація	Рис. 1.22. Етапи створення
картографічних зображень за	геотуристичного порталу
допомогою веб-технологій

Усі вони можуть входити до складу різних карт атласу, наприклад, базовий шар "геологічна будова" можна використовувати не тільки для власне геологічної карти, але з тією або іншою генералізацією – для карт корисних копалин, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геоекологічної тощо. Комбінування шарів істотно спрощує трудомісткі процеси складання і взаємного узгодження карт.

Як приклад на рис. 1.22 наведено алгоритм створення геотуристичного порталу, в межах якого реалізовані публікація та пошук геоінформаційних ресурсів, публікація інформації про геологічні пам’ятки та мультимедійний контент, прості запити (ідентифікація об’єктів, фільтрація атрибутів тощо), підтримка декількох мов, підтримка користувацьких профілів тощо.

За основу взято СКБД PostgreSQL та веб-ГІС ArcGIS Online. СКБД дозволяє вносити інформацію та створювати запити про різні класи, вік, тектонічну структуру пам’яток природи, працювати з просторовими даними за допомогою розширення PostGIS, а також створювати картографічне подання. Для ефективного функціонування розробленого геопорталу передбачено актуалізацію інформації про геологічні пам’ятки та поповнення новими даними. Загалом, веб-картування дозволяє візуалізувати просторову інформацію в наочній та доступній кожному формі.

У більшості країн створено національні електронні атласи, які зазвичай базуються на багатотомних паперових атласах. Однак електронні атласи не завжди повторюють свої паперові прототипи саме через поточне оновлення карт, появу нових сюжетів і навіть часткову зміну структури.

35