- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •4.Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу, лактопоезу.
- •5. Схема функціонування гіпоталамо-, гіпофізарно-, оваріально-, маткової системи.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості
- •7.Динаміка процесу запліднення .
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16. Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18. Лікування тварин хворих на мастит
- •19.Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20. Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51. Зберіг сперми при -196
- •52.Поняття патологічні роди,класифікація,поширеність і причини патологічних родів.
- •53.Статевий акт,його видові особливості,статеві рефлекси.
- •54 Порушення динаміки родової діяльності
- •55Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •56.Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •57.Порушення взаємовідносин між плодом і родовими шляхами
- •58.Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •59.Підготовка та осіменіння свиней.
- •60.Профілактика симптоматичної неплідності
- •61.Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •Енергетика сперміїв
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції. Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
Підготовка тварин до родів. У кожному тваринницькому господарстві треба мати родильне відділення, що сприяє нормальному забезпеченню перебігу родів, є ефективним заходом профілактики захворювань породіль і новонароджених, і дозво- ляє кваліфіковано надавати акушерську допомогу.Це приміщення має бути теплим, сухим і мати вентиляцію. Під однією покрівлею з родильним відділенням відводять приміщення для ново- народжених телят (профілакторій). Профілакторій повинен бути ізольованим від при- міщення для породіль. Новонароджені перебувають у ньому не менше 10 днів.У родильне відділення тварин переводять з появою ознак наближення родів. Пе- ред цим тварину треба старанно почистити, зовнішні статеві органи, промежину, хвіст та частину крупа обробити слабким дезрозчином, копита вимити. Тут тварина повинна перебувати не менше 5–7 днів при нормальному перебігу родів та післяро- дового періоду.
Перед переведенням нової тварини у родильне відділення станок або денник для неї слід продезінфікувати і покласти свіжої підстилки, яку треба міняти щоденно. Після народження плода у породіллі звичайно настає період спокою. Потуги при- пиняються, і тварина стоїть або лежить спокійно, захоплена турботою про новонаро- дженого.
Надалі треба продовжувати нагляд за відходом посліду. Ні в якому разі не можна прискорювати відокремлення посліду потягуванням його за ті частини, що виступа- ють з родових шляхів. Не рекомендується і відокремлювати штучно послід до певного часу, бо таке втручання без потреби травмує матку.
З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонародже- них. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мікрофлора.
50.Основні заходи аліментарної неплідності.
Основними заходами для запобігання аліментарної неплідності є повноцінна годівля тварин з врахування їх фізіологічного стану,продуктивності і характеру використання, збалансований за білками,жирами,вуглеводами,вітамінами та мікро- і макроелементами раціон, регулярний моціон та випасання.
51. Зберіг сперми при -196
У практиці тваринництва нині користуються короткотривалим зберіганням спер- ми при температурі 2–5 °C (бугаїв – до 72 год., баранів – до 24 год., жеребців –до 48 год.), короткотривалим зберіганням при температурі 16–20 °C (кнурів – до 72 год.) і тривалого зберігання – у парі рідкого азоту при –196 °С.зберіганні сперми у гли- боко замороженому стані. Воно дозволяє рівномірно використовувати протягом року плідників, повністю використовувати сперму на пунктах і створювати її запаси (банки сперми) на племпідприємствах; створюються необмежені можливості для племінної роботи, оскільки сперма тепер може транспортуватися на безмежні віддалі, включа- ючи й міжнародну торгівлю; її можна зберігати десятки років; спрощується й оцінка плідників за якістю нащадків.
Для захисту сперміїв від кристалізації води до складу розріджувача вводять кріопро- тектори (гліцерин, лактозу, сахарозу чи рафінозу). сперму бугаїв заморожують у формі не облицьованих чи облицьованих гранул, у поліпропіленових соломинках, полістиролових піпетках. необлицьовані гранули незахищені від мікробного забруднення.
Сперму жеребця для заморожування розріджують лактозо-хелато-цитратно-жовт- ковим середовищем у 5 разів, розфасовують у поліпропіленові трубки місткістю 10 мл, охолоджують і заморожують.
Для перевезення сперми у рідкому азоті (–196 °C) користуються спеціальними чи алюмінієвими двостінними посудинами з вакуумно-порошковою або багатошарововакуумною ізоляцією, місткістю від 4 до 50 л рідкого азоту (АТ–6, СДС–20, “Хар- ків–30”, “Харків–34А”).
Посудини Дьюара із замороженою спермою необхідно зберігати у добре вентильо- ваному приміщенні біля вікна, щоб можна було доливати рідкий азот через кватирку. За півгодини до роботи приміщення вентилюють. Заповнюють порожні посудини Дьюа- ра рідким азотом поступово, через гнучкий шланг, опустивши його наконечник до дна посудини. Ні в якому разі при цьому не можна заглядати у горловину посудини.
У процесі тривалого зберігання рідкого азоту в ньому поступово накопичується кисень (який підтримує горіння), тому через кожних 15–20 заправок зливають у без- печному місці зріджений газ і заповнюють посудину свіжим азотом.
Не можна закривати посудину Дьюара герметично, тому що під впливом випаро- вування рідкого азоту у ній виникає високий тиск, який може зірвати посудину. Не можна також користуватися посудиною Дьюара, горловина та верхня частина якої вкрилася льодом. Один – два рази на рік посудини відігрівають, очищають від домі- шок і дезінфікують.