66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.

Гінекологічна диспансеризація - система заходів, спрямованих на своєчасне виявлення доклінічних і клінічних форм захворювань тварин у післяродовий період, їх профілактики і лікування.

Г. Д. підлягають: корови, у яких не проявився статевий цикл протягом першого місяця після завершення після отельного періоду; корови, у яких статевий цикл проявився у цей час, але вони не запліднились після першого осіменіння; телиці, у яких після досягнення фізіологічної зрілості протягом місяця не проявився статевий цикл і ті, у яких він проявляється часто, але вони не запліднюються.

Діагностика неплідності, визначення її причин і форм вимагає від фахівця ветеринарної медицини, по-перше, досконалого володіння методами проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації. По-друге, потрібна точна інформація про стан відтворення тварин у даному господарстві – чисельність маточного поголів’я, кількість тільних корів, таких, що розтелилися, осіменилися і т. д.

Гінекологічне дослідження при проведенні диспансеризації складається із збирання анамнезу, об’єктивного клінічного (загального і спеціального) дослідження і лабораторного дослідження крові, виділень із матки, мазків-відбитків із піхви, сонографії і при потребі інших досліджень.

При лікуванні тварин з патологією статевих органів не можна застосовувати розчини дезінфікуючих, припікаючих, в’яжучих і подразнюючих речовин для промивання, іригації та спринцювання порожнини матки і піхви.

Заходи профілактики неплідності. На підставі даних гінекологічного дослідження маточного поголів’я тварин, їх розділяють на групи: вагітних; тих, що знаходяться в післяродовому періоді; осіменених але ще неперевірених на вагітність; з ознаками патологічних процесів у статевих органах, неплідних і в кожній групі проводять відповідні заходи. Для вагітних тварин створюють такі умови, які забезпечують збереження вагітності і нормальну підготовку їх до отелення; за осімененими тваринами ведуть спостереження на випадок появи (чи не появи) у них чергової тічки та охоти (через 18–22 дні); серед корів, що недавно розтелилися, проводять акушерську диспансеризацію, скеровану на швидше завершення інволюції статевих органів і відновлення відтворної здатності; хворих тварин – лікують; неплідних тварин піддають гінекологічній диспансеризації з відповідними профілактичними та терапевтичними заходами. Оскільки неплідність худоби має багатопричинну природу, то заходи по її профілактиці повинні бути комплексними – організаційно-господарськими, зоотехнічними, ветеринарними.

67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.Ф. називається операція розчленування плода в порожнині матки і витягування його по частинах.Ф. дає можливість зберегти життя роділлі при важких патологічних родах. Звичайно її проводять, коли плід мертвий і іншими методами його видобути неможливо. Крім того, показанням до фетотомії є випадки, коли неможливо виправити неправильне положення, членорозміщення чи позицію живого плода. В таких випадках спочатку умертвляють плід притисканням пуповини. При правильно виконаній фетотомії післяопераційний період перебігає нормально.

Ф. можна виконувати закритим і відкрітим способом. Закритий спосіб передбачає видалення частини плода без розрізу шкіри, маніпуляцію проводять, відпрепарувавши шкіру і відділивши її від тіла. При виконанні операції відкритим способом, шкіру плода розрізають. Перевага фетотомії: можливість вчасно надати допомогу і врятувати життя породіллі. Своєчасне і технічно правильне проведення фетотомії мертвого плода дає великий шанс на швидкий і благоприємний перебіг післяопераційного періоду

Недоліки: занадто пізнє проведення операції переважно після тривалої безрезультативної родової допомоги, що супроводжується значними травмами родових шляхів. Перевтома роділлі при цьому призводить до зниження резистентності родових шляхів до інфекції. Недотримання правил асептики та антисептики, застосування в процесі операції нераціональних методичних підходів та технічних прийомів.