74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит

Післяродові ускладнення у тварин можна умовно розділити на дві групи: хвороби, що виникають під час родового процесу та хвороби, що розвиваються після його завершення.

Субінволюція (атонія) матки (subinvolutio uteri)Під субінволюцією матки розуміють сповільнене відновлення матки та інших ре- продуктивних органів до передвагітного стану. Ця патологія спостерігається у самок усіх видів тварин, але найбільш схильні до неї корови. Внаслідок зниженої інтен- сивності ретракції м’язів матки та регресії карункулів, дегенеративно-регенеративних процесів у ендометрії, сповільненого відновлення зв’язкового апарату та топографії матки, в її порожнині скупчуються лохії, що піддаються розкладу і відбувається отру- єння організму продуктами їх розпаду та бактерійними токсинами. Аналіз статистичної звітності та даних наукових досліджень показує, що в серед- ньому біля 25 % корів спостерігається субінволюція матки, особливо у зимово-стійловий період.

Залежування після родів. Ця хвороба характеризується нездатністю тварини підніматися після народження плода. Залежування після родів спостерігається у корів, рідше у дрібних жуйних тва- рин і дуже рідко у свиней.

Вивертання і випадіння матки (inversio et prolapsus uteri)Під вивертанням матки розуміють вивертання рога-плодовмістилища у свою по- рожнину, а під випадінням матки – вивертання матки у свою порожнину і випадіння її назовні за межі статевої щілини. Найчастіше хвороба реєструється у корів одночасно з народженням теляти або після його народження в послідову стадію; зустрічається також у кобил, кіз, сук, кішок.

Ампутація матки В окремих випадках, коли неможливо вправити випалу матку або під час огляду виявляють незворотні зміни тканин матки (розриви, гангрену) вдаються до ампутації випалої матки. Дану операцію використовують переважно у свиней та дрібних тварин, рідше у корів.Операцію можна робити у стоячому, але краще у лежачому положенні тварини.

Післяродовий парез (coma puerperalis)Післяродовий парез – це гостра нервова хвороба, що розвивається раптово та швидко і характеризується втратою чутливості та парезом тазових кінцівок. Хвороба спостерігається переважно у корів, рідше у овець та кіз і дуже рідко у свиней. Цю хворобу почали реєструвати на початку минулого сторіччя, тобто з того часу, коли молочне скотарство почало розвиватися інтенсивно.

Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини

У кобил це явище буває рідко. Корови частіше поїдають плодові оболонки, піс- ля чого у них часто спостерігається атонія передшлунків, закупорювання книжки. У кіз і овець схильність до поїдання посліду виявляється слабо. Свині поїдають послід охоче, після чого в них не буває порушень з боку шлунково-кишкового тракту, але спостерігається схильність до поїдання поросят. М’ясоїдні звичайно поїдають плодо- ві оболонки, і це не відбивається на їх самопочутті, бо послід є для них своєрідною їжею тваринного походження.

Післяродова інфекція та інтоксикація Після родів часто виникають важкі захворювання тварин через ураження статевих органів внаслідок проникнення мікроорганізмів. На початку вони спричиняють місцеві запальні процеси, а потім можуть поширюватися по родових, кровоносних і лімфатичних шляхах; і цим зумовлювати захворювання не тільки органів статевої системи, а навіть усього організму.

Є два джерела проникання і розвитку інфекції в організмі тварини у післяродовий період: екзогенний і ендогенний.

Патогенез акушерського сепсису. Механізм розвитку акушерського сепсису можна собі уявити таким чином: мікро- організми, викликаючи розвиток гнійного процесу в геніталіях, викликають інтокси- кацію організму. І якщо реактивність організму ослаблена, а вірулентність мікроорга- нізмів висока, то вони проникають у глибші шари та кров, розмножуються тут, розно- сяться в інші органи і можуть викликати розвиток додаткових метастазів. Це посилює інтоксикацію організму. Як наслідок – порушується функція інших органів і погіршу- ється загальний стан тварини з розвитком дегенеративних процесів у печінці, селезін- ці, нирках, міокарді, легенях, органах кровотворення.

Післяродовий вульво-вагініт.

Ця хвороба частіше спостерігається у жуйних, переважно у корів, рідше у інших видів тварин.Причини. Незначні механічні пошкодження і травми слизової оболонки вульви та піхви є воротами для проникнення збудників інфекції. Вона може бути занесена в піхву ззовні під час родової допомоги руками акушера, інструментами і мотузками. Крім того, слизова оболонка цих органів, звичайно, вкрита величезною кількістю мі- крофлори, яка при наявності поранень може проявити свої патогенні властивості.

Патогенез. Збудники інфекції можуть проникнути у різних ділянках вульви або піхви. Якщо інфекційне начало заноситься на ті ранки, які є на статевих губах, то, розвиваючись, воно може спричинитися до утворення флегмонозного опухання зо- внішніх статевих губ.Частіше ж місцем проникання збудників інфекції є нижня стінка піхви.

Післяродова сапремія як ускладнення субінволюції матки, виникає внаслідок ін- токсикації організму продуктами, що утворюються в матці при розкладанні ексудату та плодових оболонок, і перебігає без помітної запальної реакції у статевих органах.

Післяродовий гнійно-катаральний ендрметрит. Це найчастіша форма запалення матки.

Етіологія. Як правило, ендометрит виникає на фоні субінволюції матки, затримання посліду, аборту, патологічних родів, травмування матки при наданні акушерської допомоги, що ускл.проникненням у геніталії патогенної мікрофлори. При фіз.перебігу родів Любецький виявляв мікрофлору переважно контаміновану асоціативну мікрофлору. Звідки висновок, що ендометрит виникає не лише як ускладнення, а і на грунті фізіологічних родів. Також незюалансована годівля впливає на його розвиток.

Патогенез: Якщо місцевий імунітет виявився недостатнім, і під впливом гноєтворної мікрофлори виникає морфологічна дезорганізація ендометрію з дистофічним, атрофічними і некротичними змінами –запальний процес набуває гнійно-катарального характеру.

Клінічні ознаки: Хворобу виявляють на 10-15 день після родів, хоча загальний стан тварини мало змінюється.. Із зовн.ст.орг виділяється слизовий чи слизово-гнійний ексудат. Час від часу корова стає в позу для сечовиділення, стогне і вигинає спину. При рект.дослід виявляють збільшення одного чи двох рогів маки, вони слабо реагують на пальпацію, рідше виявляють флуктуацію матки. Більшості тварин яєчники мають норм.розміри і місять жовте тіло. Шийка матки привідкрита і через неї видяляється ексудат. Стат.цикли або відсутні, або неповноцінні. У крові зниження вмісту загального білка, Са та Р.

Клінічні ознаки проявляються на 5 - 6-ий день після пологів у вигляді виділень з матки змінених лохий. Колір їх може бути коричневий, жовтуватий або сірувато-білий. Іноді виділяються крихти і дрібні пластівці розпадаються карункулов і обривків розкладаються обривків посліду. Надалі ексудат набуває слизисто-гнійний або гнійний характер. Він виділяється з матки при напруженні тварини, при лежанні, а також при масажі матки рукою через пряму кишку. Часто ексудат можна виявити на вентральній поверхні хвоста у вигляді засохлих корочок.

Слизова оболонка піхви і шийки матки при ендометриті гіперемована, набрякла, іноді з крововиливами. У просвіті піхви, особливо біля шийки матки, знаходиться ексудат, що виділяється з матки. Канал шийки матки відкритий і на 1 - 2 пальця.

При ректальному дослідженні відзначається в'ялість стінок матки, іноді тестоватойконсистенції, флуктуація. На початку захворювання матка пальпується в черевній порожнині у вигляді міхура різної величини, а згодом вона зменшується і підтягується до тазової порожнини.

Загальний стан тварини зазвичай залишається без відхилень від норми, і про захворювання можна судити по виділенню ексудату. При більш важкому перебігу процесу може відзначатися деяке пригнічення тварини. Підвищення температури тіла свідчить про важкому перебігу запального процесу, інтоксикації або розвитку післяпологової інфекції

Високої терапевтичної ефективності при лікуванні корів, хворих післяродовими ендометритами, можна досягти при проведенні комплексної терапії, яка включає етіотропну, патогенетичну і симптоматичну.

При будь-якому застосуванні хіміотерапевтичних і антибіотичних препаратів для лікування корів, хворих післяродовими ендометритами, спостерігається подразнюючу дію багатьох антимікробних препаратів на слизову оболонку матки, розвивається стійкість мікробів до цих препаратів. Крім того, ці речовини кумулюються в різних тканинах і органах тварин, виділяються з молоком і продукти не можуть бути використані в їжу людям тривалий час. Водночас етіотропну терапію в багатьох випадках не можна виключити із загальної комплексної схеми лікування через високу вірулентності мікробів.

Палички фуразолидона і неофура, йодовмісні препарати (йодосол, Йодоксид, йодинол), комплексні препарати (спумосан, емульсія НДЛ-1, лефуран), пенообразующие засоби (метромакс і екзутер) мають терапевтичною ефективністю від 88, 0 до 91,0%. Проведення комплексної терапії із застосуванням етіотропних препаратів у поєднанні з окситоцином, синестролом, розчином глюкози, 7%-ним розчином іхтіолу призводить до високої ефективності при лікуванні корів, хворих ендометритом.

Йодовісмутсульфацід і метрасепт впливають на хіміко-морфологічні показники у корів при ендометриті, носять односпрямований відновлювальний характер з істотним ослабленням або повним зникненням лейкоцитарної інфільтрації в ендометрії.

Висока антимікробна активність, стимуляція регенеративних процесів у слизовій оболонці матки та підвищення показників місцевого імунітету встановлена ??при лікуванні корів, хворих післяпологовим ендометритом, із застосуванням препарату утеросан. Використовують для лікування корів, хворих ендометритом мефопран в кількості 30 мл і риб'ячий жир - 70 мл на одне введення внутриматочно. Суміш готують безпосередньо перед введенням. Введення повторюють через 72 години. Отриманий високий терапевтичний ефект.

Останнім часом при лікуванні корів, хворих ендометритами, почали розробляти і використовувати препарати мікробного походження. Встановлена висока терапевтична ефективність препарату ВІЖУС, який являє собою суспензія вбитих штамів різних серотипів синьогнійної палички. Препарат вводять внутриматочно по 50-100 мл на одну обробку з інтервалом 24 години. Високий терапевтичний ефект обумовлений тим, що лімфоцити, сенсибілізовані до штаму синьогнійної палички певного серотипу, при повторному контакті з убитими мікробами цього ж іммунотіпамі, виділяють бактерицидні фактори, що вбивають синьогнійну паличку. Для підвищення функції місцевих захисних факторів слизової оболонки матки, застосовують коровам внутриматочно в період 8-12 дня статевого циклу 20 мг суспензії молочнокислих бактерій. При цьому спостерігається виражена клітинна інфільтрація ендометрію лімфоцитами і макрофагами.

При лікуванні корів, хворих післяпологовим ендометритом застосовують препарат колларгол, що містить 70% срібла і 30% білка. 1%-ний розчин препарату вводять внутрішньоаортальної в дозі 100мл на одне введення з інтервалом 48 годин.

Окрім засобів і способів місцевого застосування, широко використовуються при лікуванні корів, хворих післяпологовим ендометритом, кошти загального впливу на організм тварин. Застосовують 7%-ний стерильний розчин іхтіолу на 40%-ном розчині глюкози в возрастающе-понижающихся дозах внутрішньом'язово. Це сприяє відновленню скорочувальної функції матки і підвищенню резистентності організму. Зазначалося підвищення лікувального ефекту після введення ІХТІОЛОГО-глюкозо-вітамінного розчину в тканинне простір тазової порожнини в дозі 50 мл з інтервалом 48 годин до одужання.

Загальновідомо позитивний вплив новокаїну на організм хворої тварини. Тому деякі дослідники рекомендують застосування новокаїнової терапії при післяпологових ендометритах у корів після одноразової надплевральной новокаїнової блокади відновлюється скорочувальна функція матки, підвищується резистентність організму і наступає швидке одужання. Терапевтична ефективність внутрішньоаортальної введення 1%-ного розчину новокаїну в комплексі з 2%-ним розчином синестролу і окситоцином становить близько 92,3% при лікуванні корів, хворих ендометритом.

Вперше в практиці ветеринарної гінекології як лікувальний засіб розроблена і випробувана при лікуванні корів, хворих ендометритом, специфічна лікувальна сироватка. З метою відновлення скорочувальної функції матки у корів, хворих післяпологовим ендометритом рекомендується застосовувати окситоцин (10 Е.Д. на 100 кг маси тіла підшкірно вранці ввечері) і синестрол (0,8 мл на 100 кг маси тіла двічі з інтервалом 24 години) в схемах комплексного лікування. Добре зарекомендували себе нейротропні препарати карбахолін і прозерин. Ці препарати застосовували у вигляді 0,1%-ного (карбахолін) і 0,5%-ного (прозерин) розчинів по 2 мл на одне введення підшкірно.

  Високим терапевтичним ефектом володіють препарати метритах і тілозінокар. Метритах - це комплексний препарат, що містить тилозину тартрат, карбахолін, кислоту аскорбінову та основу. Являє собою однорідну рідину жовтуватого кольору. Тілозінокар складається з тилозину тартрату, карбахоліна, каролина та основи. Препарати мають широким спектром протимікробної дії, посилюють скоротливу функцію матки і сприяють регенерації слизової оболонки матки у корів, хворих ендометритом. Застосовуються метритах і тілозінокар внутриматочно за допомогою шприца Жане, до якого за допомогою гумової трубки приєднана полістероловой піпетка для ректо-цервікального осіменіння корів, з інтервалом 48 - 72 години, підігрітий до температури 38-40 ? С, з розрахунку 20 мл на 100 кг маси тіла тварини.