- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •4.Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу, лактопоезу.
- •5. Схема функціонування гіпоталамо-, гіпофізарно-, оваріально-, маткової системи.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості
- •7.Динаміка процесу запліднення .
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16. Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18. Лікування тварин хворих на мастит
- •19.Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20. Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51. Зберіг сперми при -196
- •52.Поняття патологічні роди,класифікація,поширеність і причини патологічних родів.
- •53.Статевий акт,його видові особливості,статеві рефлекси.
- •54 Порушення динаміки родової діяльності
- •55Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •56.Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •57.Порушення взаємовідносин між плодом і родовими шляхами
- •58.Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •59.Підготовка та осіменіння свиней.
- •60.Профілактика симптоматичної неплідності
- •61.Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •Енергетика сперміїв
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції. Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
16. Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
Мастит може перебігати без видимих клінічних ознак. Причини: незавершене лікування клінічних маститів, підвищ вакуум при машинному доїнні, пропуски доїння, неповне видоювання, неправильний запуск, інтоксикації, умовно патогенна та стороння мікрофлора.
Патогенез: зазнач чинники обумовлюють зниж місцевого імунітету та виникнення прихованої форми запалення з відповідними змінами фізико-хім власт та якісного складу молока.
Симптоми: поступове зниження молокоутворення(основна ознака), атрофія ушкодж частки. При старанній пальпації – набряк та деяка асиметрія. Звуження дійкового каналу. У молоці(рідке) дрібні згустки та пластівці після відстоювання.
Діагностика:органолептична оцінка(виявлення згустків при проціджуванні);
експрес-метод з мастидином(у здорових суміш однорідна, світло-бузкова; ++слабке желе;+++темний згуст,наполовину вигорю паличкою;++++повністю вигорт з пласт), димастином(норм молоко – оранжеве, при маститі яскраво червоне), бромтимолом(нормальне – жовтий, мастит - зелене) та контрольними пластинками;
проба відстоювання(у пробірку 10-15 мл – у холод на 16-18 год- вершки більше15мм- немає маститу, менше 5 – є мастит);
підрахунок кількості соматичних клітин(в нормі до 500000).
17. Плацента, її структура і функція
Плацентою називають комплекс тканинних утворень, що розвиваються з судинної оболонки плода та слизової оболонки матки, який забезпечує зв’язок плода з матір’ю, його живлення. Вона забезп: гомеостаз внутр серед матері та плода, двосторонню проникність пож реч та продуктів обміну, ферментативні та синтетичні процеси, захисну функцію. Види плацент за характером будови: розсіяна(вся поверхня хоріону вкрита ворсинками; у коней, свиней) Котиледонна(множинна, на хоріоні згруповані розгалужені ворсинки, на слиз об матки – карункули; врх)
Зональна(поясоподібна; суки, кішки)
Дископодібна(примати, гризуни)
За типом зв’язку: епітеліохоріальна(ворсинка +матковій епітелій, який продукує ембріотроф;коні), десмохоріальна(ворсинка+сполучна тканинна матки без епітелію; жуйні), ендотеліохоріальна(ворсинка+ендотелій судин матки; м’ясоїдні), гемохоріальна(ворсинки занурені в судини і омиваються кров’ю матері; примати).
18. Лікування тварин хворих на мастит
Принципи:
1 раннє лікування
2 ізоляція, ручне доїння, з ураж част доїти в останню чергу в окремий посуд
3 комплексна терапія
4 перед процедурами промити вим’я
5 загальне поліпш умов утрим та год
Серозний:перед здоюванням окситоцин(5-6 од на 100 кг), якщо утруднене в порожнину вводять50-60 мл натрію гідрокарбонату 25градусов, масаж и через 20 хв здоюють;масаж знизу догори3-5 р/д з протизапал мазями; в преші доби холод, з 3-5 – тепло; специфічні їн’єктори у молочну цистерну(ампілокс, мастилекс, мастисан А,Б)антибіотики(3-4 тис од/кг інтрацистернально), сульфаніламіди, нітрофурани; новокаїнотерапія лише на початку захворювання(внутрішньоцистернально 100мл через 12год, в/в через 24-48год; блокада за Логвіновим до 200мл, за Башкіровим, Мосіним,Магдою; глюкоза, хлористий кальцій.
Катаральний: аналогічне, можна вводити антибіотики по 100-300 тис од у 50-80мл 0,5% новокаїну ,ферментні препарати мікробного походж(біосан СВ, ендобактерин, лізомаст)
Фібринозний – масаж протипоказаний
Гнійний: здоюв через кожні 2год, холодні зрош поверх ураж частки, інтрцистернально 1-2% натрій карбонат за 15-20 хв до доїння, введ окситоцину,після здоювання у цистерну 1-2 р/д масти сан, мастику, мастицид або антибіотики. Автолактотерапія.
Специфічні – усунути причину