43.Роль релігійних інститутів в соціалізації особистості

Релігія-особлива форма усвідомлення світу ,основою якої є віра в надприродне і яка вкл.. в себе сукупність моральних норм і типів поведінки ,обрядів та обєднання людей в організації:церкву ,громаду.

Релігійні інститути .вельми активно беруть участь у формуванні духовного світу людини .

Релігія виступає фактором соціалізації на 3 рівня:

-на макрорівні

Соціалізації

Люди в громадах соціалізуються не тільки через віру а й через середовище спілкування з людьми схожого віку і через схожа проблеми .будуючи відносини в громаді на засадах базової християнської заповіді полюби ближнього свого.

-,мезорівні

Педагогічна

В основі християнства –зміна життя через покаяння отже це постійний процес формування і виховання . процес християнської освіти йде за 3 напрямками:

-когнітивний

-моральний

-духовний

-макрорівні

Психотерапевтична

Християнство володіє величезним потенціалом допомоги душі людини і багато в чому перевершує сучасну матеріалістичну психологію в аспекті самобутності та безцінність людини

У молодіжному середовищі процеси проявляються в 3 тенденціях

1 збільшилась кількість юних віруючих.

2Партії християнського і особливо ісламського спрямування

3 серед юнацтва і підлітків зростає інтерес до релігії

44.Моральний кодекс українця та його вплив на соціалізацію

Укр. Народ за своєю багатовікову історія виробив цілу систему морально-етичних нормі правил,які можна класифікувати як моральний кодекс українця. 

До осн.його положень можна віднести:

поважливе ставлення до хліба; шанобливе ставлення до землі-годувальниці; бережливе ставлення до всього сущого на землі, до живої і неживої природи, тваринного і рослинного світу; особистісні якості-милосердя,активність,щирість,відважність; шанування честі і гідності жінки.

Народна мудрість виробила морально-етичні правила поведінки для кожної статево-вікової категорії населення(чоловікам і парубкам негоже було вдаватись до надмірної чутливості на людях),упродовж 40 днів від народження дитини жінкам не дозволялось взагалі зустрічатись із чужими людьми та покидати свою рідну оселю. Дуже пильно захищалась мораллю честь і гідність дівчини,яку порівнювали з розквітлою квіткою. Казали, щодо неї можна підійти ,але не наблизитись,простягти руку,але не доторкнутись . Означені риси та якості,правила і настанови окреслюють лише в загальних обрисах духовне поле моральності укр. народу. Проте вони досить виразно репрезентують споконвічне й безнастанне прагнення українців до правди,щастя,фізичного.і духовного здоров*я. На їх основі чітко простежується та сукупність людських чеснот українців,які означуються сьогодні поняттям певного морального народного кодексу. В його структурі наповнені такі настанови:не убий,не кради,не заздри,шануй батька й матір, бережи честь сім*ї. Всі вони ,в системі,надійно забезпечували реалізацію функції морально-етичного регулювання різнобічного і багатобарвного життя укр.людини.