52. Інтернет і стихійна соціалізація особистості

Комп’ютер ,інтернет створюють умови для стихійної соціалізації . вони відіграють велику роль у розвитку пізнавальної сфери користувача. Надають широкий спектр можливостей для творчої самореалізації.

Інтернет –велика бібліотека де можна знайти інформацію на будь яку тему.

Спілкування в інтернеті

Підлітки намагаючись знайти почуття приналежності до тієї чи іншої групи. Інтернеті юнак одержує можливість спілкуватися йде паралельно

Пошук власного кола спілкування йде паралельно тенденції автономізації від батьків

Підлітки і старші цінують можливість компенсувати і нейтралізувати:дефекти мови чи псих. Хвороби

Незважаючи на значний потенціал позитивного впливу на людину що розвивається в ході опосередкованогоо інтернет спілкуванн

53. Інтернет і відносно соціально контрольована соціалізація особистості.

Сьогодні набувають поширення – організовані форми дистанційної освіти. Їх організація полягає в пересиланні замовнику інформаційних матеріалів на електронних носіях або в створені і розміщені їх на сторінках інтернету, що орієнтують учнів в інформаційному просторі бази знань. Переваги дистанційних форм полягають у можливості користувача самостійно визначати власну освітню траєкторію, зокрема шляхом вибору курсів навчання.

Ще один варіант мобілізації сучасних інформаційних технологій – освоєння інформаційних можливостей комп*ютера і інтернету школою. Реалізація в навчальних аудиторіях локальних комп*ютерних мереж істотно розширює можливості використання всіляких колективних форм роботи , що передбачає спільне , засноване на розподілі функцій і ролей , рішення учнями деяких освітніх задач.

Загалом інформаційне суспільство та інтернет , зокрема визначає нові можливості маніпулятивного впливу на особистість:

1. З*явилась безпрацездатна можливість контролю над кожним індивідом.

2. Інтернет не просто розширює громадянське суспільство , він створює його нову якість.

3. Виникає проблема регулювання електронної демократії.

4. Інтернет відкриває можливість заочної участі в політичному житті.

5. Завдяки інтернету поширюється значна кількість матеріалів.

28. Вплив молодіжної субкультури на соціалізацію особистості Субкультура – сукупність специфічних соціально-психологічних ознак,що впливають на стиль життя і мислення певних номінальних і реальних груп людей і які дають можливість їм усвідомити і утвердити вебе в якоті «ми» відмінного від «вони». Вона містить у собі ряд ознак:специфічний набір ціннісних орієнтацій, норм поводження, своєрідні захоплення, смаки, жаргон, фольклор та ін. Базою формування тієї чи іншої субкультури можеть бути визначені номінальні групи – статеві,соціальні і професійні шари населення, масові неформальні течії( феміністки…)та ін. У підлітково-юнацькій субкультурі є особливості, які властиві її носіям, що проживають у тих чи інших регіонах, у сільських поселеннях, у містах у залежності від їхнього типу і величини, у сеищах. Переважно у містах-гігантах і мегаполісах сформувалися досить автономні субкультури хіппі, панків, металістів, реперів, рокерів та багато інших. Ознаки субкультури зв*язані з віком і ступенем екстремальності умов життя її носіїв.

Ознаки субкультури: 1)ціннісні орієнтації визначаються цінностями суспільства відповідно до характеру субкультури (просоціальними, асоціальними, антисоціальними), віковими потребами і проблемами її носіїв. Нерідко те, що значиме для дітей, підлітків, юнаків дівчат,дорослими оцінюється як дрібниці(захоплення музикою,технікою чи спортом). Ці інтареси для них – ті цінномті,якими вони обмінююються. Ці інтереси є основою для панків, готів, металістів, що часто мають антисоціальну спрямованість. Багато підлітків мають позитивні інтереси. 2) норми поводлюдження, взаємодії і взаємин. Існують просоціальні(норми не суперечать суспільним нормам), асоціальні(часто антигромадські норми, а також норми, специфічні для конкретної субкультури),антисоціальні(норми прямо протилежні суспільним); 3)статусна структура. Статус – положення людини в системі міжособистісних відносин тієї чи іншої групи, обумовлене його досягненями в значимій для неї життєдіяльності, репутацією, авторитетом. Ступінь твердомті статусної структури в групах зв*язана з характером субкультури, властивим її носіям ціннісними орієнтаціями і нормами.; 4) джерела інформації: канали міжособистісної комунікації; TV-програми, газети, сайти в інтернеті, розраховані на носіїв певної субкультури; переважно визначені програми чи передачі радіо і телебачення, що представляють інтерес для носіїв даної субкультури; 5) естетичні пристрасті. Мода—форма соціальної регуляції, що відбиває періодичну зміну зразків масової поведінки,що дає адекватне зовнішнє оформлення мінливому змісту життя. Нацбільш яскраво проявляється у костюмі, зонішності, танцях, манері поводження… У просоціальних субкультурах виявляється лише в одязі. В екстремальних слідування моді може набувати гротескні риси…. 6) вільне проведення часу(кав*ярні, кінотеатри для дорослих чи катання на роликах, мотоциклах,слухання музики, прогулянки з друзями для підлітків; Жаргон – своєрідний діалект, що відрізняє носіїв визначеної субкультури; Фолклор – комплекс словесних, музичних, образотворчих видівтворчості( музичний фольклор, графіті…). Субкультура впливає і на стихійну соціалізацію.маючи більш менш явні особливості,ціннісні орієнтації субкультури впливають на самоусвідомлення і самовизначення її носіїв, на вибір сфер і способів самореалізації у залежності від характеру цей вплив може бути позитивним чи негативним.

Субкультури грають істотну роль у відносно соціально контрольованій соціалізації ,тобто вони впливають на те ,як протікає виховання знаня,прийняття в розрахнок,використаня субкультурних особливостей припускають необхідність для педагогів нову і знову освоювати «марсіанську мову нового покоління» ,для ого щоб мати можливість вести діалог зі своїими вихованццями.

32. Роль потреб у формуванні соціальної поведінки.

Елементами соціально-психологічної поведінки особистості є: соціально окреслена мета її діяльності; соціальні статуси" позиції і виконувані соціальні ролі; зумовлені статусами і ролями очікування; норми і цінності (культура), якими вона керується в процесі діяльності. Становлення особистості в соціумі з погляду соціальної психології не-можливе поза суспільними відносинами, поза взаємодією з групою, спілкуванням і діяльністю. Людина розвивається у взаємодії з навколишнім се-редовищем, проте життя її є індивідуальним надбанням, а процес розвитку особистості завжди -- глибоко неповтор-ним явищем. Завдяки соціалізації людина залучається до сус-пільства, засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці поведінки, форми ра-ціональності та чуттєвості.