60. Фонетичні ознаки старослов'янізмів. Їх стилістичне використання в сучасній українській мові.

Cтарослов'янізмами – це слова, запозичені зі старослов'янської мови, що є найдавнішою формою слов'янського книжного мовлення. Основні помітні ознаки старослов'янізмів:

а) Неповноголосні звукосполучення ра, ла, ре на місці українських оро, оло, еле: град, глава, злато, древо.

б) Звукосполучення -ра- на початку слова на місці українського ро-: раб.

в) Звукосполучення ЖД на місці українського ж: вождь, нужда.

г) Літера Щ замість української Ч: священик, плащ.

ґ) Літери є, ю на початку слів замість українських о, у: єдиний, юний, юродивий, юдоль.

В лексичному складі слов'янських мов старослов'янізми посідають особливе становище, з одного боку, співвідносячись за певними ознаками з архаїзмами та варваризмами, але з іншого боку, не збігаючись з ними цілком. З архаїзмами споріднює те, що значна частина їх застаріла й перейшла до пасивного лексичного запасу мови, отримавши синонімічні відповідники з активно діючої лексики.

У літературі XVIII— XIX століть старослов'янізми найчастіше використовувалися з метою надання мові урочистого, піднесеного звучання, або для сатиричного та комічного ефекту, як це було у Шевченка.