19. Зміни праслов’янських дифтонгічних сполук із плавними *r, *l на початку слів.

Ці сполуки могли мати спадну або висхідну інтонацію.

*ort, *olt (де t – будь-який приголосний) у висхідній інтонації змінилися однаково у всіх слов. мовах: [o] подовжився і перетворився на [a], а склади відкрилися шляхом перестановки звуків (явище метатези) *ort > *rat РАМО < *ormo; *olt > *lat ЛАКОМЪ < *olkomъ.

*ort, *olt (де t – будь-який приголосний) у спадный інтонації змінилися по-різному у слов’янських мовних групах. У південній групі відбулося теж саме, що й за умов висхідної інтонації: РАБОТА < *orbota. У східній та західній групах відбулась метатеза без подовження [a]: *ort > *rоt, olt > *lоt.

20. Зміни праслов’янських дифтонгічних сполук із плавними *r, *l в середині слів.

Дифтонгічні сполуки *or, *ol, *er, *el у позиції між приголосними змінилися у слов. мовних групах по-різному. Зміни почалися ще у праслов’янський період, а закінчилися тоді, коли досить чітко виявилася специфіка розвитку окремих слов’янських груп. Тому праслов’янська тенденція до відкритості складу призвела до різних результатів.

У мові предків сучасних південних слов’ян, а також чехів і словаків відбулася метатеза (перестановка звуків) із подовженням голосного: *tort > *trat ГРАДЪ < *gordъ, *tolt > *tlat СЛАДЪКЪ < *soldъ, *tert > *tret (е з «птічкою» зверху – відкрите широке) БРhГЪ<*berg, *telt > *tlet (е з «птічкою» зверху – відкрите широке) МLЛhКО <*melko.

Такі сполуки потрібно відрізняти від тих, що походять від споконвічних *ra, *la, *re (е з «птічкою» зверху – відкрите широке), *le (е з «птічкою» зверху – відкрите широке): БРАТЪ <*bratrъ, ТРАВА < *trava.

21. Перше перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних.

Перша перехідна палаталізація – це зміна *g, *k, *х на *ж, *ч, *ш перед голосними переднього ряду *i, *ь, *e, *ę, *ě.

*gena >ЖЁNA

* kędo > ЧADO

Оскільки *g, *k, *ch змінювались на * ž, * č, * š. Лише перед голосними переднього ряду, а перед голосними заднього ряду не змінювалися, виникло чергування приголосних.

Вважають, що перша перехадні палаталізація відбулася ще в праслов’янський період, адже її наслідки відомі всім слов’янським мовам.

22.Друге перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних.

Друга перехідна палаталізація – це зміна *g, *h, *ch перед *ě, *i (дифт. походження) .

Ця зміна відбувалась переважно в кінці основи слова, рідше кореня.

*koina > ЦѢNA

Її наслідки успадкували не всі слов’янські мови.

ЦВѢ ТЪ < * kvojtъ

23.Третє перехідне пом’якшення задньоязикових приголосних. (Закон Де Кортуена)

Третя перехідна палаталізація – це зміна *g, *h, *ch після *і, *ь, *ę, *r (складотворний)

*kъnęgъ> *knędzь> *knъęzь> КNѦЗЬ

У праслов’янській мові окреслилася тенденція до складового сигморнанізму: мякі приголосні поєднувалися з голосними переднього ряду, а тверді приголосні з голосними заднього ряду.

24.Наслідки сполук з *j.

Унаслідок взаємодії приголосного із *j вже в реальній праслов’янській мові утворилась ціла група нових м’яких приголосних.

1.Сонорні + *j:

*lj>*l´ *volja>ВОЛ"

*nj>*n´ *klonjQ>КЛОN\

*rj>*r´ *burja>БОУР"

*l,*n,*r, які походили зі сполуки *j, були м’якими в усіх позиціях, у тому числі, перед голосними переднього ряду.

2.Щілинні *s,*z+ *j:

*sj>*Š (ш´) *nosja>NОШа

*zj>*Ž (ж´) *kozja>КОЖа

3.Задньоязикові +*j:

*g + *j>*Ž´ *lъgja>ЛЪЖа

*k + *j>*Č´ *tukja>ТОУYа

*ch + *j>*Š´ *duchja>ДОУШа

Оскільки зміни у перших 3-х групах однакові в слов’янських мовах, це свідчить про те, що ці зміни відбувались в ранньопраслов’янський період, коли всередині праслов. мови не було диференційних діалектів.

4.Сполуки *tj, *dj:

*tj>*Š´t´(ш´т´) *chotjQ>ХОm@

*dj>*Ž´d´(ж´д´) *medja>МЄЖДа

5.Сполуки приголосних + *j:

*st +*j>*Š´t´ *tьstja>ТЬmа

*zd +*j>*Ž´d´ *prigvozdjQ>ПРНГВОЖД@

*sk +*j>*Š´t´ *iskjQ>Нm@

*zg +*j>*Ž´d´ *dъzgjь>ДЪЖДЬ

6. Сполуки губних з *j:

*bj>*bl´ *bjudo>БЛЮДО

*pj>*pl´ *kapja>КаПЛ"

*mj>*ml´ *zemja>ЗЄМЛ"

*vj>*vl´ *lovjQ>ЛОВЛ\

На ранньому етапі праслов. Мови ці зміни успадкували всі майбутні слов’янські діалекти, але згодом і півд.-слов., і зх.-сл. цю зміну втратили.