5 Звукове значення літер кирилиці

6. Числове значення літер кирилиці

Літери кирилиці використовуються для запису чисел за грецькою системою. Деякі літери, що відсутні в грецькому алфавіті (наприклад, Б, Ж), не мають числового значення. Це відрізняє кирилицю від глаголиці, де числові значення не відповідали грецьким і ці літери не пропускалися.

7. Діакритичні знаки

Кирилична і глаголична азбуки використовували систему діакритичних ( розрізнювальних) знаків, запозичені з грецької мови. Найпоширеніші камора, паєрик, титло.

Камора, мала вигляд апострофа, скісної риски (‘) чи маленького півкола (ᴖ) і вживалася для позначення м’яких приголосних л, р, н. напр. вол'я, кон’ь, морᴖє. Зрідка знак може вживатися над губними приголосними [б, п, в, м] Напр. пристав'єниє.

У словах, запозичених з інших мов, цей знак вживається над літерами г, к, х у позиції перед є, и для позначення пом’якшеної вимови цих голосних. Напр. к’єсарь, агг’єлъ, рах’илъ.

Паєрик, або єртиця, вживається для позначення пропущеної літери ъ або ь і мав вигляд ̾,ˢ , ), '.

Напр.. к ˢ то, д ˢ ва.

Найчастіше вживався знак титло ͠ , який мав кілька варіантів написання і позначав скорочене написання слів або числове значення літер. Напр.. чл͠вкъ (чоловік), іс͠ъ (Ісус), а͠і – 11, ͠м – 40. Скорочували широковживані слова – найчастіше релігійні терміни, які легко могли зрозуміти читачі. Проте цьому скороченню не підлягали початок і кінець слова, нерідко над пропущенням дописувалася одна з пропущених літер.

Дуже рідко, переважно за грецькою традицією над голосними ставляться духи або придухи , які мали суто графічне значення.

8. Кириличні пам’ятки

Напис царя Самуїла . напис зроблено на могильній плиті членів сім’ї у 993 р. він містить 11 рядків тексту. Знайдено у с.Герман у Південно-Західній Македонії у минулому ст..

Супрасльський рукопис. Пам’ятка 11ст. болгарського пох., за складом березнева мінея (книга церковних читань на всі дні березня- життія, легенди) складають 280 арк. Було знайдено у 1823 р. у Супрасльському монастирі профес. М. Бобровським. Повне видання здійснив С. Сєвер’янов у 1904 р. у Петербурзі.

Савина книга. Збірник євангельських читань читань, який має 2 приписки із згадкою про попа Саву, іменем якого названо пам’ятку. Написана в 11 ст. у Сх. Болгарії. Відкрив її І. Срезневський у Московській Типографській бібліотеці, видав у 1868 р.

Хіландарські листки. Уривок повчання Кирила Ієрусалимського на двох аркушах, знайдена В. Григоровичем у 1844 р. у Хіландарському монастирі на Афоні. Перше видання 1848 р. В. Григоровичем.

Македонський кириличний листок. Пам’ятка 11ст. знайдена у Македонії О. Гільфердінгом, а опублікував у праці «древние глаголические пам’ятники» у 1866 р. І. Серезневський.

Листки Ундольського . Уривки євангельського тексту на двох аркушах. Назву отримали за прізвищем їх власника. Пам’ятка 11 чи 12 ст. болгарського пох.

Єнінський апостол. Збірник апостольських читань, знайдений у 1960р. у с.Єніна ( Болгарія), пам. Є найстарішим із слов. списків «Апостола», її склад. 39 аркушів і датовано другою половиною 11 ст. Видана у Софії 1965р. К. Мирчевим і Х. Кодовим.

Слуцькі листки. Рукописний уривок на 5 аркушах, знайдений у 1867 р. в м.Слуцьку біля Мінська і привезений до Петербурга. Виданий у 1868 р. І. Серезневським. Оригінал загублено.

Остромирове євангеліє. Найдавніша східнослов’янська датована пам’ятка, нап. в 1056-1057рр. руським дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. Склад. З 294 аркушів. Вперше опублікована О. Востоковим у 1843р.