26.Походження носових голосних старослов’янської мови. Їх подальша доля у старослов’янській мові.

Фонетичне значення юсів відкрив О. Востоков, досліджуючи Остромирове євангеліє.

27.Чергування голосних фонем старослов’янської мови.

28.Звукові зміни у старослов. м. Х – ХІ ст., пов’язані з занепадом

зредукованих.

29. Звукові зміни у старослов’янській мові Х-ХІ ст.,не пов’язані з занепадом зредукованих

вмвмвясявс

30. Голосні на початку слова. Протетичні знаки.

Виникнення протетичних приголосних належить до найдавніших рис слов'янських мов. Уже в праслов'янській мові, як стверджують О.О.Шахматов та ряд інших авторів, усі початкові голосні почали вимовлятися з придиховим приступом, який потім у певних умовах розвинувся в протетичні приголосні.

Зміни на межі слів. Втрата кінцевих приголосних в кінці слова призвела до того, що всі слова стали закінчуватися на голосний. Якщо на межі слів збігалися два голосні звки, то утв. гіатус. Через це перед деякими початковими голосними почали розвиватися протетичні – приставні приголосні.

1) Перед почат. * ъ, * у (ы) розвивався протетичний *v.

въпль, въпити, пор. възъпити (корень ъп)

выдра < udra, лит. udra .

2) Перед початковими ь, он, е(довге) розвинувся протетичний * j.

имОН<jьmON, пор. възьмОН.

Вживався частіше ніж *v, міг уживатися між *a *u. оутро – ютро, агнець – ягниць.

31.Доля праслов’янських приголосних в кінці слова.

Якщо слово закінчувалось на приголосний, то він,зазвичай,втрачався.

В кінці здебільшого стояли *d,*t,*r,*s. Н-д, *mater > cт.слов MATH

Якщо закінчувалось на *os , то як правило утворювався зредукований *ъ .

Привертає увагу доля прийменників-префіксів *vъn, *sъn, *kъn.

Якщо вони поєднувались зі словами,що починались на голосний чи j , то кінцевий *n зберігався.

*vъn iti > ВЪNНТН

*sъn jьmь> СЪ NНМЬ

*kъn jemu > КЪ NЄМОУ

За аналогією до цих сполук початковий *n у відмінкових формах займенників з’явився і після тих прийменників,які ніколи не закінчувались на *n. Н-д, ЗА NНМЬ, ОТЪ NЄГО.

Якщо ж *vъn, *sъn, *kъn поєднувалися зі словами,що починалися на приголосний(крім j),то кінцевий *n втрачався. Н-д, ВЪ ГРАДЪ, СЪ ДРОУГОМЬ.

Втрачався кінцевий *n і тоді, коли *vъn, *sъn, *kъn виступали в ролі прийменників перед іменниками, що починалися на голосний.Н-д,ВЪ НСТНѪ

Отже, якщо при вживанні прийменників із займенниками Н, Ю,ІЄ відбувалося узагальнення форм на *n,то при вживанні прийменників з іменниками відбувалося узагальнення форм без *n.

Втрата кінцевих приголосних в кінці слова призвела до того, що всі слова стали закінчуватись на голосний.