Рекомендована література

1. Добрикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В., Кокотко М.Є., Костенко Т.Д., Герасимов А.А. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

3. Круш П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 264 с.

4. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

5. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2005. – 261 с.

Практична робота №3 Тема: Основні методичні підходи до оцінки вартості потенціалу підприємства

Мета: оволодіти методичними підходами до оцінки вартості потенціалу підприємства.

Знати: методику розрахунку ставки дисконту за методом середньозваженої вартості капіталу, відповідно до моделі оцінки капітальних активів, кумулятивним методом, методику розрахунку ставки капіталізації на основі ставки дисконту, методами відшкодування капітальних витрат (метод Рингу, метод Інвуда).

Вміти: розв’язувати задачі.

Оцінка вартості, перш за все, ґрунтується на розумінні того, що будь-який об’єкт проходить стадію свого народження, яка супроводжується необхідними витратами. Надалі, права на будь-який об’єкт можуть виступати предметом обміну на ринку, і тому є можливість оцінити його на основі статистики ринкових продажів. І, нарешті, будь-яке придбання в умовах ринкової економіки обґрунтовується з позиції ефективності інвестицій, тому об’єкт оцінки можна розглядати як джерело вигод, на отримання яких розраховує його власник. Відповідно до цього методологія оціночної діяльності поєднує три загальновизнаних підходи, кожен з яких характеризується власними методами та прийомами:

• доходний підхід;

• порівняльний (ринковий) підхід;

• підхід з погляду акумуляції активів – майновий (для підприємств як цілісного майнового комплексу) або витратний (якщо мова йде про оцінку окремих активів).

Кожен підхід дозволяє підкреслити певні характеристики об’єкта. Так, в оцінки з позиції доходного підходу основним фактором, що визначає вартість об’єкта, виступає доход, який цей об’єкт здатний генерувати. Чим більший доход, принесений об’єктом оцінки, тим більше величини його ринкової вартості за інших рівних умов.

Сутність методів доходного підходу полягає в прогнозуванні майбутніх доходів від використання об’єкта на один або кілька років з наступним перетворенням цих доходів у поточну вартість об’єкта. При цьому мають значення тривалість періоду одержання можливого доходу, ступінь і вид ризиків, що супроводжують даний процес.

Перетворення майбутніх доходів у величину поточної вартості здійснюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів – ставки дисконту або коефіцієнта капіталізації, що розраховують за даними ринку.

Ставка дисконту - це необхідна інвесторам ставка доходу на вкладений капітал у порівнянні за рівнем ризику об’єкти. Вона має розраховуватись з урахуванням трьох факторів:

- наявності у багатьох підприємств різних джерел залученого капіталу, які вимагають різних рівнів компенсації;

- необхідності урахування для інвесторів вартості грошей у часі;

- фактора ризику або ступеня імовірності одержання очікуваних у майбутньому доходів.

Існують різні методи визначення ставки дисконту, найбільш розповсюдженими з яких є:

- модель середньозваженої вартості капіталу (WACC) – для грошового потоку всього інвестованого капіталу;

- модель оцінки капітальних активів (CAPM) – для грошового потоку для власного капіталу;

- метод кумулятивної побудови - для грошового потоку для власного капіталу.