2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.

Попит на гроші – це бажання господарських суб’єктів мати в своєму розпорядженні повну кількість платіжних засобів (касу).

Зберігання каси позбавляє власника доходів від тих видів майна, які він міг би купити на ці гроші.

Готівка взагалі не приносить доходу. Безстрокові депозити якщо і приносять дохід, то менший ніж інші активі, це пояснюється їх більшою ліквідністю.

Ліквідність - це здатність будь – якого активу відносно швидко і без значних втрат вартості перетворюватись на гроші.

Між дохідністю активу та його ліквідністю існує від’ємний зв'язок.

Свого часу Кейнс визначив 3 мотиви, що породжують попит на гроші.

1. Трансакційний мотив – гроші потрібні для оплати благ між моментами отримання грошових доходів.

2. Спекулятивний мотив – гроші виступають як майно, як форма заощаджень.

3. Мотив обережності – в цій ситуації гроші потрібні на випадок непередбачених платежів та несподіваного зменшення доходів.

Трансакційний мотив можна визначити з рівняння обміну.

MV = PY, MD_t = (PY)/V

Розглянемо спекулятивний попит на гроші. Зробимо припущення: нехай рівень цін не змінюється. В цьому випадку гроші як такі доходу не приносять. Будемо далі розглядати грошовий агрегат М₁. Припустимо, що окрім грошей існує лише один тип фінансових активів – державні облігації. (таке припущення виключає фактор ризику). Припустимо, що державні облігації мають строк обігу – 1 рік. Відсотки по таким облігаціям не нараховуються, дохід отримується завдяки їх продажу за ціною нижчою від номінальної.

Дисконт – зниження вартості порівняно з номінальною.

Номінальна вартість – це вартість, це вартість зазначена на фінансових документах.

При оцінці інвестиційних проектів дисконтують окремо майбутні доходи, майбутні видатки (витрати).

Прийнятними є лише ті інвестиційні проекти в яких сума дисконтова них доходів перевищує суму дисконтова них витрат.

FV = N – номінальна вартість облігацій.

PV = N/(1+i).

Нехай і↑, тоді PV↓,BD↑, MD_A↓.

Отже між ставкою відсотка та спекулятивним попитом на гроші існує відємний зв'язок. Але це ставка відсотку по цінним паперам.

Це дає можливість побудувати криву попиту на гроці.

MD = MD_T + MD_A

Швидкість грошового обігу має додатну залежність від ставки відсотку, отже, чим більше (і) тим більше V. Це пояснюється тим, що при збільшенні ставки відсотку спекулятивний попит на гроші знижується. Люди менше використовують гроші як форму заощаджень і більше як засіб обігу.

Т. чином в різних точках цієї кривої швидкість грошового обігу різна. Зліва – більша, справа – менша.

Крива попиту на гроші зрушується і зрушується вона якщо змінюється транс акційний попит на гроші.

(PV)↑, вправо

V↑, вліво

3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.

Пропозиція грошей визначається політикою НБ. Ця політика може мати різні цілі:

• Політика сталої пропозиції грошей (рекомендується як антиінфляційний захід)

• Політика підтримання сталої ставки відсотку

• Політика, що спрямована на реальний обсяг національного вир-ва

1. Нехай Р↑, тоді MD ↑. Якби в цій ситуації НБ збільшив би пропозицію грошей, то інфляція прискорилась би ще більше. Тому в такій ситуації рекомендується політика сталої пропозиції грошей. Але така політика може мати суттєві негативні наслідки: в результаті ↑і, ставка відсотку та інвестиції ↓, можлива криза.

2. Нехай V↑, тоді MD ↓. Якби в такій ситуації НБ залишив би пропозицію грошей незмінною то номінальна величина національного доходу збільшилась би, а це могло б супроводжуватись інфляцією.

НБ мусить скоротити величину грошової маси на величину, на яку зменшився попит на гроші.

3. Нехай Y↑,тоді MD↑. В даній ситуації рекомендується збільшити величину грошової маси, але в меншій мірі ніж збільшується попит на гроші. В результаті зростання економіки дещо загальмується. Завдяки такій політиці НБ може пом’якшувати циклічні коливання. В поточному періоді важко визначити справжню величину зростання обсягу вир-ва.

Інструменти монетарної політики:

1. Зміна норми обов’язкових резервів. Щоб збільшити пропозицію грошей, норму обов’язкових резервів треба зменшити. Цей засіб ефективний, але надто сильний.

2. Зміна ставки НБ. Щоб збільшити норму грошей, ставку НБ треба зменшити.

3. Політика відкритого ринку – операції НБ з купівлі та продажу державних цінних паперів. Щоб збільшити пропозицію грошей, НБ купує облігації а КБ.

Політика підвищення пропозиції грошей внаслідок якої ставка відсотку знижується називається політикою дешевих грошей, а протилежна – політика дорогих грошей.

Політика дешевих грошей менш ефективна ніж політика дорогих грошей.

Політика дорогих грошей проводиться на фазі піднесення та пожвавлення, щоб не допустити перегріву економіки.

Політика дешевих грошей проводиться на фазі кризи. Коли запроваджується політика дешевих грошей і НБ знижує ставку відсотка або норму обов’язкових резервів, то можливості банка з кредитування економіки збільшуються, але в умова кризи банки будуть проводити більш обережну політику і будуть обмежувати кредитування, тому така політика буде малоефективна. Якщо НБ буде купувати облігації та отримані кошти КБ будуть використовуватись для погашення заборгованостей.