3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.

Ця крива відображає сальдо по рахунку руху капіталів. Ця крива має від’ємний нахил і перетинає вісь координат в точці очікуваного валютного курсу.

Нехай фактичний курс національної валюти в даному періоді нижчий від того, що очікувався в майбутньому. В цій ситуації інвестори будуть купувати вітчизняні цінні папери, виходячи з того, що коли надійде строк отримувати дохід або погашати ці цінні парери курс національної валюти ↑ і після її конвертації в іноземну інвестор зможе отримати додатковий дохід. В цих умовах країна буде залучати капітал.

Ця крива може зрушуватись: якщо реальна ставка відсотку в даній країні вища за світові то капітал буде рухатись в дану країну відповідно попит на національну валюту за рахунком руху капіталу ↑, і ця крива зрушується вправо, і навпаки.

4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.

S – крива пропозиції національної валюти за рахунком поточних операцій

D – крива попиту на національну валюту за рахунком поточних операцій

TD = D + Dn Сукупний попит на національну валюту по двох рахунках разом.

Всі криві перетинаються в точці довгострокової рівноваги валютного ринку. В цій точці сальдо кожного з рахунків платіжного балансу дорівнює 0.

Розглянемо е ↓

Xn › 0, Dn › 0 - це може бути коли сальдо резервних активів від’ємне. Тобто якщо валютні резерви НБ збільшуються.

Нехай в даній країні відбувається економічне зростання.

Отже країна є чистим імпортером товарів і капіталу, курс знижується.

В результаті сумарне сальдо по двох рахунках платіжного балансу разом дорівнює 0.

Нехай r↑.

Країна є імпортером капіталу і товарів, курс зростає.

Розглянемо ситуацію модуль Е₂ ‹‹1 на імпортні товари.

Нехай r↓ , це означає, що в короткостроковому періоді виникає дефіцит іноземної валюти по поточному рахунку. Цей дефіцит компенсується імпортом капіталу.

В довгостроковому періоді попит на імпортні товари може стати більш еластичним. В результаті виникає ситуація:

Нехай в цих умовах r ↓. В такій ситуації країна стає експортером товарів і капіталів.

По поточному рахунку виникає надлишок іноземної валюти, який в формі капіталу експортується за кордон.

Таке явище, коли в наслідок підвищення еластичності попиту на імпортні товари дефіцит іноземної валюти по поточному рахунку змінюється на надлишок, називається ефектом J – кривої.

5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.

В ринковій економіці існує 2 основні режими валютної політики:

• Вільний курс

• Фіксований курс

Вільний курс означає, що НБ не втручається.

Фіксований означає, що НБ підтримує курс національної валюти на певному рівні шляхом купівлі та продажу іноземної та національної валюти.

В країнах з перехідною економікою курс національної валюти може підтримуватися не ринковими методами, а шляхом примусового продажу іноземної валюти за кордон НБ.

Політика втручання держави на будь – якому ринку шляхом купівлі та продажу називається інтервенцією.

Інтервенція, що має на меті девальвацію полягає в продажі національної валюти.

Нехай зявилась додаткова пропозиція.

∆S – додаткова пропозиція національної валюти зі сторони НБ.

В такій ситуації і по І і ІІ рахунках сальдо додатне. Країна експортує товари й імпортує капітал.

По ІІІ рахунку сальдо буде від’ємне, тобто валютні резерви НБ будуть збільшуватись.

Країна стає боржником, експортери товарів виграють.

Розглянемо інтервенцію, що підвищує валютний курс.

По І і ІІ рахунках сальдо від’ємне. Отже по ІІІ рахунку сальдо додатне і це означає, що валютні резерви НБ зменшуються.

Розглянемо вплив валютної інтервенції на грошову масу.

Валютна інтервенція змінює масу національної валюти в обігу. Це призводить до ще більшої зміни курсу через зміну реальної ставки відсотка, інвестицій та заощаджень.

Наприклад: якщо НБ здійснює девальвацію, то він купує іноземну валюту, національну продає, а отже грошова маса в обігу зростає, це означає, що пропозиція грошей зростає, ставка відсотку ↓, інвестиції ↑. Внаслідок зниження ставки відсотку, капітал буде рухатися за межі даної країни та в результаті чого курс національної валюти буде ще більше падати. Щоб нейтралізувати цей негативний вплив використовується стабілізація.

А саме, у випадку девальвації НБ купує іноземні активи, зокрема іноземну валюту і на ту ж саму суму продає національні активи (державні облігації). У випадку ревальвації навпаки. Т. чином завдяки продажу частини цінних паперів НБ зменшує пропозицію грошей, частково нейтралізує негативний вплив на грошову масу.