Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.

1. Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та методи їх обчислення.

Метою національного рахівництва є дати корисну інформацію про виникнення, розподіл та використання національного доходу.

Система національного рахівництва складається з національних рахунків та балансів.

В рахунках відображено потоки, а в балансах запаси.

Рахунки та баланси за основними макроекономічними суб’єктами.

Національні рахунки будуються шляхом подвійного запису, як в бухобліку.

Рахунок товарів та послуг:

Рахунок використання національного доходу:

Рівень (норма) безробіття , де

U – кількість безробітних

L – чисельність робочої сили

Показники обсягу виробництва.

Можна дати декілька визначень ВВП:

1) Це сума доданих вартостей створених за певний період часу всіма виробниками на території даної країни.

Додана вартість – це різниця між вартістю створеної продукції та вартістю сировини і матеріалів.

Додана вартість – це сума амортизаційних відрахувань, зарплати та прибутку.

Звідси випливає, що валовий продукт дещо занижує обсяг виробництва (не включає вартість сировини).

Це пояснюється тим, що при підрахунку валового продукту необхідно уникати подвійного обліку.

Додана вартість – вартість, що додається обробкою сировини та матеріалів.

2) Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість всього кінцевого обсягу виробництва, створеного за певний період часу на території даної країни.

Кінцеві продукти – це такі, що купуються для кінцевого використання.

Проміжні продукти купуються для подальшої обробки, переробки та перепродажу.

Навідміну від ВВП в складі ВНП рахується дана вартість, що створена усіма вітчизняними фірмами як в даній країні, так і за її межами і не враховується додана вартість, що створена іноземними фірмами на території даної країни.

Оскільки будь-яка ринкова угода має дві сторони, то ВНП можна рахувати за доходами та за видатками.

(за видатками)

Валовий продукт з доходами складається з амортизаційних відрахувань та чистого національного продукту.

Чистий національний продукт складається з непрямих податків та національного доходу.

Непрямі податки – це податки, що збільшують вартість товару. Фірма розглядає їх як витрати виробництва (ПДВ, акцизи, збори).

Національний дохід складається з таких видів податків: оплата праці, рента, відсоток, прибуток.

Чисті податки – це податки мінус трансферні платежі (це однобічні платежі, які не є оплатою товарів та послуг).\ пенсії, стипендії.

2. Показники соціально-економічного стану країни. Суспільний добробут. Індекси людського розвитку та економічної свободи. Рівень глобалізації. (Міненко Маргарита Вікторівна гр.. БО – 95)

1. Показники соціально-економічного стану країни

Показники умовно поділяють на три групи: потокові, запасів та економічної кон`юктури.

Потокові показники відображають передачу цінностей одними суб`єктами економічної діяльності іншим. Вони вимірюються за певний проміжок часу (між двома часовими точками).

Показики запасiв — це економiчнi змiннi, якi вiдображають нагромадження та використаттня цiнностей економiчними суб’єктами. Вони визначаються на певну дату.

Показники економічної кон`юктури — це змiннi, пов’язанi з коливанням дiлової активностi.

ПОКАЗНИКИ
ПОТОКІВ	ЗАПАСІВ	ЕКОНОМІЧНОЇ КОНЮКТУРИ
валовий внутрішній продукт; валовий національний дохід; чистий внутрішній продукт; чистий національний дохід; дохід кінцевого використання; споживчі витрати; інвестиційні витрати; державні витраоти; витрати закордону отщо	майно (активи реальні та фінансові); національне багатство; реальні ргошові залишки	процентна ставка; норма дохідності активів; рівень цін; рівень інфляції; рівень безробіття

Розглянемо нiайважливiшi показники ретельнiше.

Валовий випуск — це сумарна вартiсть усiх товарiв та послуг, вироблених екокомiкою за певний проміжок часу. Вiн вмiщує всi товари та послуги, включаючи i тi, що використовуються для виробництва iнших товарiв i послуг, тобто промiжне споживання.

Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятостi, називають потеiщiйнам або рiвнем природного випуску.

Структура валового випуску за секторами економiки:

• валовий випуск нефiнансового сектору

• валовий випуск сектору фінансових корпоріцій

• валовий випуск сектору загальнодержавного управлiння

• валовий випуск сектору домогосподарств

• валовий випуск сектору некомерцiйних органiзацiй, що обслуговують домогосподарства

ВНП — вартiсть кінцевих товарiв i послуг, вироблених в межах нацiональної територiї певної країни за певний перiод (за рiк) як нацiональними, так і iноземними ресурсами (резидентами та нерезидентами). Використовують три способи визначення ВВП:

1. Виробничий метод визначає ВВП як суму доданих вартостей.

2. Розподільчий метод: ВВП = W + p + і_ч + R + T_нч + A.

3. Визначення за потоком витрат: ВВП = С + І_в + G + NE.

Похiдними вiд ВВП є такi важливi показники як валовий нацiональний дохiд (ВНД, або GNI) та наявний або валовий нацiоцальний дохiд у розпорядженнi (GNDI).

GNI = С + І + G + NE + NFI

ВНД = ВВП + NFТ

де NFI – чистий факторний дохід.

GNDI = ВВП + NFI + NТR + NT

де NТ — чистi податки, що визначаються як рiзниця мiж податками, отриманими з-за кордону, та податками, сплаченими за кордон.

Найчастiше в статистицi та макроекономiчних дослiдженнях використовують показник ЧНД , який визначається шляхом віднімання від вартісної оцінки ВНД вартостізношеного капiталу (амортизацй). Таким чином

ЧНД = ВНД - А

До другої групи показникiв соціально-економічного стану країни належать показнаки запасiв.

Найважливiшими показниками запасiв є:

• майнові (активи);

• майновi права.

Майновi права — це придбанi економiчними суб’єктами права користування. Активи в СНР подiляють на фiнансовi та нефiнансовi. Фiнансовi активи вiдображаються у фiнансовому рахунку СНР і включають: • грошовi засоби;

• фiнансовi вимоги;

• дебiторськi зобов’язання у рiзних формах.

До нефiнансових активiв вiдносять:

• виробничі активи

• невиробничі активи

Узагальнюючим показником засобiв багаторiчної дiяльностi крїани є показник нацiонального багатства.

Нацiональне багатство — це сума активiв, якi є власнiстю домогосподарств, фiрм i держави, нагромаджених суспiльством (нацiональною державою) за всю iсторiю його iснування. Вартiсна оцiнка нацiонального багатства визначається, як правило, на початок i кiнець року. Вартiсне вимiрювання цього показника ускладнюсться неможливiстю оцiнити у грошовiй формi деякi його складовi.

Нацiональие багатство включає:

• розвiданi та нерозвiданi природнi ресурси крїани (поклади корисних копалин, воднi, земельнi, лiсовi ресурси тощо);

• нагромадженi продукти минулої працi (споруди, будiвлi, машини, устаткування, сировина, матерiали, паливо, предмети довгострокового споживання (меблi, холодильники, iнша технiка)), середньострокового споживання (одяг, взуття та iн.) та поточного споживання (їжа, предмети гiгiєни)

• фінансовi активи (готiвка, iнвестиції, банкiвськi вклади, дебiторська заборгованiсть, цiннi папери тощо);

• нематерiальнi активи (авторськi права, ноу-хау, патенти, лiцензiї, торговi марки, iнтелектуальний продукт);

• нематерiальне багатство, пов’язане з людськими ресурсами (їх науково-технiчний, освiтнiй, культурний рiвень, а також рiвень здоров’я нацiї, рiвень iндивдуальної та економiчної безпеки тощо).

І накiнець, розглянемо показники реальних запасів платіжних засобів. Реальнi грошовi (касовi) залишки — це запас платiжних засобiв, утворених у зв’язку з вiдстрочкою або зменшенням витрат, достроковим або збiльшеним надходженням доходiв, акумуляцiєю реальних резервiв, який економiчнi суб’єкти бажають утримувати у формi готiвки.

До третої групи макроекономiчних показникiв, що вiдображає стан економiчної кон’юнктури, належать: • процентна ставка щодо позик (i); • норма дохiдностi капiтальних активiв (r); • рiвень цiн (Р); • рiвень інфляцi (Р); • рiвень безробiття (U) та ін.