3. Індекси дюдського розвитку та економічної свободи

1. Iндекс людського розвцтку (ІЛР) — iнтегральний показник, який акумулує в собі такі показники:

1) тривалiсть життя;

2) грамотнiсть та охоплення навчанням;

3) ВВП на одну особу за паритетами валют, спiввiдношенням цiн на “споживчий кошик”, що складасться з декiлькох сотень товарiв та послуг.

ІЛР вимрiюсться у вiдносних величинах:

О < IЛР < 1 1) тривалість життя. Цей показник визначасться як очiкуваний при народженнi. Вiн вимiрюється кiлькiстю рокiв, якi може прожити новонароджений, якщо впродовж його життя рiвень смертностi залишатиметься таким самим, яким вiн був при народженнi.

2) Грамотнiсть та охоплення навнчанням.

Грамотність — показник, що застосовується до населення вiком вiд 15 рокiв i старше 1 передбачас умiння читати й писати нескладнi тексти. Охоплення навчанням — показник, який характеризує вiдношення кiлькостi тих, хто навчасться (незалежко вiд вiку) в навчальних закладах І – ІІІ рiвнiв освiти (початкової, середнъої та вищої) до чисельностi тих вiкових груп, якi мали бути охопленi цiсю освiтою.

3) ВВП на одну особу — найслабша ланка в структурi ІЛР для України. За цим показником наша країна займає 96 мiсце серед 162 кран свiту. Цей показник становить менше свiтового рiвня (49,5 %) i в грошовому доларовому вираженнi за паритетом купiвельної спроможностi в кiнцi ХХ ст. дорiвнював 3458 дол. США.

Причина такого вразливого для України становища полягає насамперед у двократному зниженнi ВНП з 1990 до 1999 рр. Пожнавлення економiки нашо країни, яке розпочалось у 2000 р., сприяє позитивним эрушенням у ІЛР Украни.

2. Iндекс екоаомiчаоi свободи (ІЕС) — агрегований показник, що включає десять факторiв, якi, в свою чергу, мають складну структуру засвiдчуiоть рiвеаь втручання уряду в економiку. Чим силькiший урядовий вплив на економiку, тим менший рiвень економiчно свободи, отже, чим вищий показник з будь-якого фактора, тим нижчий рiвень свободи, i навпаки.

Фактори, що вазначають ІЕС:

1) торговедьаа полiтика, про ступiнь свободи якої засвiдчують такi показники:

• середнiй рiвень тарифiв;

• наявнiсть нетарифних бар‘єрiв;

• корупцiя митних служб;

2) полiтика оподаткування, яка характсризусться:

• величиною податкової ставки на найвищi доходи;

• величиною податкової ставки на середнi доходи;

• максимальною податковою ставкою на доходи корпорацiй;

• iншими податками;

3) втручання уряду в економiку, про ступiнь якого свiдчать показники:

• процент вiдрахувань вiд ВВП на утримання уряду;

• частка власностi уряду в бiзнесi та iндустрії;

• економiчний результат дiяльностi уряду;

4) грошова політика, де втручання уряду проявлясться насамперед у середньому рiвнi інфляцiї за визначений перiод;

5) потоки капiталiв та іноземаих iавестицiй. Цей фактор охоплює iнформадiю:

• про закон про iноземнi iнвестицї;

• наявнiсть бар’єрiв для iноземної власностi в бiзнесi;

• наявнiсть бар’єрiв для промислових компанiй, вiдкритих для iноземних iнвесторiв;

• наявнiсть перешкод (бар’єрiв) для iноземних компанiй;

• наявнiсть чи вiдсутнiсть дозволу на земельну власнiсть для iноземцiв;

• рiвнiсть в обслуговуваннi у межах закону для iноземних та мiсцевих компанiй;

• наявнiсть бар’єрiв для повернення iнвестицiй iноземцями;

• прийнятнiсть мiсцевого фiнансування для iноземних компанiй;

6) банкiвська справа. Про рiвень урядового впливу у цiй сферi свiдчать показники:

• наявностi державної власностi на банки та її частки;

• наявностi бар’єрiв для вiдкриття iноземними банками фiлiалiв та дочiрнiх фiрм;

• впливу уряду на розмiщення кредитiв;

• урядового регулювання у виглядi страхування денозитiв;

• свободи у наданнi всiх видiв фiнансових послуг (купiвля i продаж нерухомостi, безпеки, страхового захисту тощо);

7) контроль за цiнами та рiвнем заробiтної плати як фактор урядового впливу включає:

• закон про мiнiмальну заробiтну плату;

• вiльне цiноутворення у приватному порядку незалежно вiд впливу уряду;

• урядовий контроль цiн та його межi;

• державнi субсидії бiзнесу, якi впливають на цiни;

8) права власності визначають рiвень економичної свободи за допомогою таких показникiв:

• комерцiйних законiв, що визначають контракти;

• санкцiонування iноземного арбiтражу у спiрних питаниях контрактiв;

• експропрiацiї приватної власностi;

• корупцiї судової влади;

• зволiкання у судових рiшеннях;

• гарантованої та захищеної законом приватної власностi;

9) державне регулювання еономiки передбачає:

• лiцензування необхiдностi управляти бiзнесом;

• полегшення процедури отримапня лiцензiй для бiзнесу;

• корупцiю бiорократiї;

• регулювання працi (встаяовлення тривалостi робочого тижня, оплачувана вiдпустка, вiдпустка у зв’язку з доглядом за дитиною та ін.);

• захист довкiлля;

• захист споживача;

• регулювання стану здоров’я працiвникiв;

• регулювання оподаткування у бiзнесi;

10) чорннй ринок — фактор, який є свiдченням непомiрного впливу уряду на економiку, вмiщує такi показники:

• контрабанда;

• крадiжка iнтелектуальної власпостi;

• поставка сiльськогосподарських продуктiв;

• поставка промислових виробiв;

• надання послуг;

• забезпечення транспортних перевезень;

• поставка робочї сили.

Кожний iз 10 економiчних факторiв, якi включають близько 50 змiнних, оцiнюється в балах вiд 1 до 5. Потiм визначається середньозважена оцiнка в балах за десятьма факторами. Цей коефiцiєнт i є кiлькiским показником рiвня економiчної свободи, яка, як і кожний iз факторiв, коливаеться в межах вiд 1 до 5 балiв.

Оцiнка «1» - показник найбiльшої свободи в економiцi. Оцiнка «5» - сильний урядовий вплив i низький рiвень економiчної свободи.

За рiвнем економiчної свободи всi крани подiляють на чотири групи:

• вiльнi: 1,99 i нижче;

• в основному вiльнi: 2,00—2,99;

• в основному невiльнi: 3,00—3,99;

• репресивнi: 4,00 i вище.

ІЕС для Украни становив 3,80; для Росії — 3,45; для Бiлорусії — 4,04.