-
Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
Модель природного безробіття не пояснює, чому в реальних умовах пропозиція робочої сили постійно перевищує попит на неї. В такій ситуації працівники змушені чекати, коли з*являться вакансії. Виникає безробіття очікування. Існують різні трактування цього явища:
-
неокласичне, згідно якого причинами безробіття очікування є: жорсткість заробітної плати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції;
-
кейнсіанське, згідно якого є періодична недостатність ефективного попиту.
а) неокласична модель б) кейнсіанська модель ринку праці.
Рис.9.4. Модель ринку праці: а)
неокласична модель; б) кейнсіанська
модель. АВ – величина безробіття,
-
чисельність робочої сили,
- номінальна ставка зарплати,
-
рівень цін,
-
реальна ставка зарплати,
-
крива попиту на робочу силу,
-
крива пропозиції робочої сили,
- точка рівноваги ринку праці, в якій
попит дорівнює пропозиції.
В точці Е0 безробіття немає, але стака заробітної плати є жорсткою і знаходиться на рівні вище рівноважного. Внаслідок цього виникає безробіття очікування.
З неокласичної точки зору існують такі причини жорстокості заробітної плати:
-
закони про про мінімальні зарплати. Якби таких законів не було, то
- впали,
-
зменшилася, а
-
збільшився.
-
монополізм профспілок.
-
стимулююча роль завищеної ставки заробітної плати.
Ця роль може реалізовуватися:
-
через вплив на харчування.
-
через зменшення плинністі робочої сили. В умовах, коли існує безробіття працівники будуть боятися звільнення з роботи.
-
через уникнення негативної селекції і підвищення середньої якості персоналу.
-
через уникнення морального ризику і тим самим підвищення старанності працівників.
-
Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
-
Інфляція, її темп, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
Інфляція – підвищення загального рівня цін в економіці. Темп інфляції визначається за формулою:
,
де - приріст рівня цін.
- початковий рівень цін.
За темпами розрізняють такі види інфляції:
-
повзуча, темп інфляції не більше 10% на рік.
-
галопуюча, темп від 10% до 100% на рік.
-
гіперінфляція, темпи більше 100% на рік.
Різновидом гіперінфляції є суперінфляція. Її темпи 50% і більше на місяць.
З точки зору причин розрізняють такі форми інфляції:
-
інфляція попиту, яка виникає в наслідок збільшення сукупного попиту;
-
інфляція витрат виробництва, яка виникає внаслідок збільшення витрат виробництва.
а) інфляція попиту б) інфляція витрат виробництва
Рис. 9.5. Форми інфляції відповідно до їх причин. AS – крива сукупної пропозиції, AД- крива сукупного попиту, У – реальний обсяг виробництва, Інфляція витрат виробництва.
Наслідки цих форм інфляції різні: внаслідок інфляції попиту виробництво зростає, а внаслідок збільшення витрат виробництва виробництво зменшується.
З іншого боку в обох формах інфляції є спільні риси:
-
в умовах інфляції ціни зростають нерівномірно;
-
інфляція призводить до перерозподілу доходів та збільшення їх диференціації;
-
інфляція підвищує ставки відсотку;
-
може призвести до зниження курсу національної валюти;
-
вона ускладнює економічні розрахунки та прогнозування.
Інфляція попиту, що виникає на фазі піднесення, може долатися методом як монетарної так і фіскальної політики. Окрім цього в цих умовах можливе застосування контролю за цінами та зарплатою (заморожування). Можливі також індексація доходів, податків та платежів. (Індексація – коректування певних вартісних величин відповідно до індексу цін.)
Однак інфляція витрат виробництва створює суттєві проблеми: зменшення сукупного попиту будь-якими методами поглиблює кризу. В цих умовах індексація уповільнює зміну відносних цін та ставок зарплати.
Методи антиінфляційної політики:
-
монетарної політики (зменшення пропозиції грошей)
-
фіскальної політики (зменшення видатків, збільшення податків)
-
контроль за цінами, зарплатою та індексацією
Що стосується контролю за цінами, то він може призвести до дефіциту.