3.4.9. Централізація та децентралізація

Централізація та децентралізація визначають ту степінь, в якій процес прийняття рішень концентрується в вищому керівництві або делегується менеджерам нижчих рівнів. Коли вся влада у відношенні прийняття рішень концентрується в одному місці організації, структура є централізованою; в тій мірі, в якій влада розосереджена серед багатьох людей, структура є децентралізованою.

Доводи на користь децентралізації:

• обмежені пізнавальні можливості керівника;

• можливість швидкої реакції на зміну ситуації;

• децентралізація є сильним мотиватором для працівників.

3.4.9.1. Вертикальна децентралізація.

При вертикальній децентралізації право приймати рішення делегується на нижчі рівні менеджменту.

При делегуванні право прийняття рішення має знаходитись на тому рівні, де краще всього може акумулюватися необхідна інформація.

3.4.9.2. Горизонтальна децентралізація

Повноваження прийняття рішень можуть бути розподілені поміж лінійними менеджерами в системі формальної влади або ж вони можуть бути передані робітникам за межами лінійної структури – аналітикам техноструктури, спеціалістам підтримуючих підрозділів і навіть операторам. Горизонтальна децентралізація означає передачу права контролювати прийняття рішень неменеджерам.

Будь-яка стандартизація обмежує владу менеджера. В цьому випадку деяка доля влади переходить до творців цих систем – аналітиків техноструктури. Чим більшу роль відіграє система стандартизації в організації, тим більше влада аналітиків.

Горизонтальна децентралізація є досить обмеженою, оскільки аналітики техноструктури самі втрачають свою владу через заміну прямого управління технократичною стандартизацією.

Горизонтальна децентралізація зменшує владу лінійних менеджерів і тим самим збільшує централізацію в вертикальному вимірі.

Сама висока степінь горизонтальної централізації досягається при координації шляхом прямого управління. Найбільша свобода дій („повна децентралізація”) досягається у відсутності будь яких видів стандартизації та прямого управління. Континуум координаційних механізмів між кінцевими станами горизонтально централізованих та децентралізованих станів має вигляд:

Пряме управління – стандартизація робочих процесів – стандартизація продукції – стандартизація знань та вмінь – взаємна адаптація.

3.4.10. Ситуаційний підхід до структури організації

При проектуванні організації необхідно витримати два принципи:

- Для того щоб структура була ефективною, має існувати повна відповідність між ситуаційними факторами та проектними параметрами;

- Для того щоб структура була ефективною, проектні параметри мають бути самоузгодженими.

3.4.10.1. Вік та розмір організації

Дослідження виявили наступні закономірності впливу ситуаційних факторів:

- Чим старіша організація, тим більше формалізована її поведінка;

- структура організації відображає вік відповідної галузі виробництва або сфери послуг;

- чим більша організація, тим більш ретельно розроблена її структура;

чим більша організація, тим більший середній розмір її підрозділів;

- чим більша організація, тим більш формалізована її поведінка.