3. Страховий випадок. Страхова подія. Збиток

Страховий випадок – стихійне лихо, нещас­ний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальникові страхове відшкодування або страхову суму. Страхове відшкодування – сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений заст­рахованому майну страховим випадком. А страхова сума – межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). Страхова сума за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта. При добровільному страху­ванні життя страхова сума не обмежується. Перелік страхових випадків перед­бачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

Страхова подія – подія, передбачена договором стра­хування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’я­зок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплати­ти страхове забезпечення страхувальникові.

Збиток (claim) — у страхуванні термін має кілька значень. Серед них:

а) втрата (шкода), що підлягає відшкодуванню страховиком;

б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику);

в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обґрунтованість виплати.

Збитковість страхової суми – показник діяльності стра­ховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об’єктів у розрізі ризикових видів страхування. 3битковість страхової суми визначається у відсотках, показує ймовірність збит­ку і зіставленням фактичного і тарифного рівнів використовується для оцінювання ризиків. Збиток від загальної аварії – шкода, завдана застрахованому інтересу внаслідок загальної аварії. Збиток від реалізації майна, яке було врятовано здебільшого пов’язаний з морськими перевезеннями, ко­ли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде в порт призна­чення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мі­нусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхуваль­никові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки і страховою сумою. Максимально можливий збиток – верхня межа збитку, імовірність появи якого внаслідок одного страхо­вого випадку досить значна. Резерви збитків –елемент технічних резервів. Резерв збитків призначений для розрахунків з неоплачених збитків. Резерв збитків формується па підставі заяв страхувальників на певну дату, що містять відповідні вимоги про відшкодування збитків. Величина резерву збитку на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового від­шкодування на вимогу страхувальника, щодо яких ще не прийнято рі­шення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Якщо резервний збиток збільшується проти попередньої звітної дати, то різниця (приріст) відноситься до витрат страховика. У разі зменшення резервного збитку – різниця відноситься на зростання доходів страховика.

4. Правила страхування та актуарні розрахунки

Договір страхування укладається на основі усної чи письмової заяви страхувальника та необхідних для укладання договору документів, визначених конкретними правилами. Оформлення договору страхування здійснюється на бланках страхових полісів страховим представником у присутності страхувальника або його довіреної особи з обов’язковим оглядом об’єкта страхування, якщо інше не зумовлено конкретними правилами.

Страховий поліс вручається страхувальнику відразу після сплати страхової премії. У разі розстроченого платежу страховий поліс видається після сплати першого внеску, а при сплаті наступних внесків страхувальнику видається довідка або квитанція. Якщо страховий поліс втрачено, страхувальнику видається дублікат, а загублений поліс вважається недійсним. Страховий поліс не може передаватись іншій особі, якщо це не передбачено правилами. Страховик несе відповідальність за договором з моменту, передбаченого конкретними правилами страхування або умовами договору. Дія договору закінчується о 24 - й годині того дня, який зазначений у полісі, якщо інше не обумовлено правилами. При настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний: вжити необхідних заходів для попередження та усунення причин, що сприяють виникненню додатковиз збитків; повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений конкретними правилами; подати в установленій формі заяву про виплату страхового відшкодування; надати страховику всю необхідну інформацію про збитки і документи для встановлення відповідальності та розміру збитків.

Страхові відносини виникають між страховиком та страхувальником з приводу майна та майнових інтересів, а також життя, здоров’я, працездатності тощо. Ці відносини зумовлюють необхідність дотримуватись певних зобов’язань з обох сторін.