- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •1. Предмет політичної економії
- •2 Виникнення і основні етапи розвитку економічної науки
- •3. Методи та функції політичної економії
- •4. Економічні закони та категорії
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
- •1. Економічний зміст виробництва
- •2. Структура виробництва
- •3. Основні фактори виробництва
- •4. Суспільний продукт.
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.
- •1. Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •5. Економічні інтереси
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •1. Сутність економічної системи
- •2. Економічні відносини та їх структура
- •3. Типи і еволюція економічних систем.
- •4. Економічний устрій: суть та роль у житті суспільства
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •1. Власність та її економічний зміст
- •2. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці
- •3. Тенденції розвитку відносин власності в Україні
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •1. Форми організації виробництва
- •2. Товар і його властивості. Вартість: альтернативні теорії. Двоїстий характер праці, втіленій у товарі
- •3.Форми вартості
- •4. Сутність і функції грошей
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція
- •6. Еволюція грошей
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •1. Ринок, суть, функції та умови формування.
- •2. Інфраструктура ринку
- •3. Домогосподарства в системі економічного кругообігу.
- •4. Підприємство і підприємництво.
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи.
- •1. Засади теоретичного аналізу змішаної економічної системи
- •2. Моделі змішаної економіки
- •3. Функції і роль держави у змішаній економіці
- •4 Концепції державного регулювання та моделі змішаної економіки
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •1. Зміст суспільного відтворення і сукупний суспільний продукт
- •2. Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники
- •3. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні
- •4. Національне багатство: зміст, структура
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники
- •1. Суть економічного зростання та його основні протиріччя
- •2. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •3. Фактори економічного зростання
- •4. Моделі економічного зростання
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •1. Національний дохід і його роль у суспільному відтворення
- •2. Система розподілу доходів
- •3. Споживання і заощадження
- •4. Нагромадження, його ефективність і напрями розвитку
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •2. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних
- •Тема 13. Основні глобальні проблеми та міжнародне співробітництво щодо їх розв’язання.
- •1. Причини виникнення глобальних проблем
- •2. Проблема світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру
- •3. Паливно-енергетична та сировинна проблеми
- •4. Основні шляхи розв'язання глобальних проблем
3. Домогосподарства в системі економічного кругообігу.
Серед безлічі учасників господарювання сучасна економічна теорія виокремлює три основні групи суб’єктів економічних відносин:
-
домашні (сімейні) господарства;
-
підприємства (фірми) різних видів, форм і господарської спеціалізації;
-
держава з її розгалуженим апаратом управління та захисту.
Первинним (базовим) суб’єктом економічних відносин є домашнє господарство. В економічному плані під цим розуміється група осіб, які пов’язані родинними стосунками і ведуть спільне господарство для сімейного споживання. Тому саме поняття „домогосподарство” близьке до поняття сімейне господарство у традиційному розумінні: сім’я – це люди, пов’язані родинними зв’язками, мають спільні доходи і спільно їх використовують (сім’я може складатись і з однієї людини).
Отже, домашнє господарство – це окрема господарююча одиниця, що складається з однієї або групи осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує натомість кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності.
Домашні господарства постачають підприємствам незамінні виробничі ресурси: робочу силу, підприємницькі здібності, а також капітал, землю тощо.
В домашньому господарстві виникають первинні економічні потреби, формуються первинні економічні інтереси, які стимулюють розвиток суспільного виробництва. Термін „домогосподарство” об’єднує всіх споживачів: найманих працівників, підприємців, власників капіталів, природних ресурсів, осіб, що зайняті і незайняті в суспільному виробництві.
Вирішення проблем сім’ї, яка веде домашнє господарство та займається підприємницькою діяльністю в умовах ринкової економіки, слід шукати у:
-
формуванні нових потреб і можливостей сім’ї;
-
створенні умов розвитку і реалізації економічних функцій сім’ї;
-
забезпеченні нормальних побутових умов сім’ї;
-
підвищенні її соціально-економічного статусу.
Соціально-економічний статус сім’ї – це інтегральний показник, який відображає в сімейних відносинах особливості соціально-політичного устрою держави, її правові основи, рівень розвитку економіки, культури та суспільної самосвідомості.
Домашнє господарство виконує подвійну роль в сучасній економіці. З одного боку, воно є активним суб’єктом ринкових відносин, а з іншого – важливою ланкою в економічному кругообігу ресурсів, товарів (послуг), доходів.
Функції сім’ї досить різноманітні.
За ринкової економіки сім’я є основним осередком формування і нагромадження людського капіталу. Це пов’язано з соціальною та виховною функціями сім’ї.
Для появи і розвитку людського капіталу необхідні такі фактори: самі продуценти – члени сім’ї, а також – споживчі блага (товари, послуги). Зниження дітонароджувальної функції сім’ї зменшує не лише трудовий, а й соціально-економічний потенціал суспільства в цілому.
Наступною важливою функцією домогосподарств є споживча. Суть її полягає в тому, що саме сімейні господарства виступають основним споживачем товарів і послуг, які обертаються на відповідному ринку. Адресний платоспроможний попит є однією з рушійних сил функціонування та розвитку всієї економіки.
Не менш важливою функцією є постачальницька. Кругообіг починається з домашніх господарств як власників ресурсів. Вони постачають на ринок такі важливі виробничі ресурси, як працю (робочу силу), капітал, землю та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі. Ці ресурси потрапляють до підприємств, які поєднавши їх певним чином, створюють товари і послуги. Останні, опинившись на відповідному ринку, купуються домогосподарствами. Як бачимо, в умовах ринку домогосподарства і підприємства одночасно діють як покупці і продавці.
Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Так, частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів і послуг, які поставляються на ринок.
Посередницька функція домогосподарств найчіткіше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою економікою досить поширені сімейні форми малих торговельних підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.
У політико-економічному аспекті кожне домогосподарство, як правило, є автономною самодостатньою економічною ланкою (суб’єктом), що має власний бюджет доходів і витрат.
Формування доходів сім’ї, їх використання, узгодження доходів та витрат і утворюють бюджет сім’ї.
Джерела, за рахунок яких формується дохідна частина бюджету, досить різноманітні
По-перше – це джерела сімейних доходів, які мають трудове походження: заробітна плата (у т.ч. й натуральна оплата); доходи від індивідуально-трудової та підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства. Сюди з відповідною часткою умовності можна віднести і трудову пенсію.
По-друге – це доходи від власності: рента (орендна плата), проценти на вклади та з облігацій, дивіденди тощо.
По-третє, значну частку доходів сім’я одержує через так звані суспільні фонди споживання. – це соціальні пенсії та допомоги, виплати багатодітним сім’ям, а також наявність елементів безкоштовного або пільгового лікування та освіти населення.
Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.
Для реалізації отриманих домогосподарствами доходів в умовах ринкової економіки необхідна наявність на споживчому ринку достатньої кількості та відповідного асортименту товарів і послуг за доступними для масового споживача цінами. Це одна з найважливіших умов макроекономічної ринкової рівноваги.
Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні.
Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Основні серед них такі: на харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізори, комп’ютери, автомобілі тощо); оплату соціально-культурних і комунально-побутових послуг; сплату податків і різних платежів; заощадження та нагромадження; інші, часто непередбачені витрати.
Щодо зміни структури витрат із сімейного бюджету можна виявити кілька тенденцій. Перш за все це скорочення у доходах питомої ваги коштів, що йдуть на харчування сім’ї, це свідчить про зростання рівня та якості життя населення.
Позитивними є й тенденції зростання витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень та нагромаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, організацію власного бізнесу тощо.
Споживчі витрати можуть бути класифіковані по різному, так в США ділять на такі групи:
-
витрати на товари довгострокового використання;
-
витрати на товари короткострокового користування;
-
витрати на послуги.
Витрати домогосподарств на споживання пов’язані з попитом та з такими явищами як ефект доходу, ефект заміщення, споживчий надлишок.
Ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів.
Якщо ціна зростає, а грошові доходи сталі, то реальні доходи домогосподарств зменшуються і навпаки.
Ефект заміни полягає в тому що коли ціна на товар зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим.
Споживчий надлишок – розрив між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства. Ця вигода виникає, бо споживач отримує більше ніж платить унаслідок дії закону спадної граничної корисності.
Дохід що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат може використовуватися або на споживання або на заощадження.
Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.
Домогосподарства з державою мають органічні взаємозв’язки. З одного боку, вони об’єктивно зацікавлені в існуванні сильного державного апарату, який забезпечує охорону кордонів країни, підтримує правопорядок, створює і вдосконалює законодавство, регулює функціонування різних сфер і галузей економіки та управляє адміністративно-територіальними утвореннями, забезпечує значною мірою безкоштовні освітні та медичні послуги тощо. Весь цей громіздкий державний апарат утримується за рахунок податків, в т.ч. і громадян (домогосподарств). І хоча всім нам не дуже хочеться віддавати гроші державі у формі податків, зборів та інших платежів, але це є об’єктивна умова існування країни, її суспільства і кожного з нас.
З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний; соціального, медичного страхування; сприяння зайнятості тощо.. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей-сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров’я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).
Образно кажучи, економіка домогосподарства пов’язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (національний дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І хоча можливості сім’ї щодо маневрування своїми ресурсами небезмежні навіть у періоди сприятливої економічної кон’єктури, вона може більше витрачати коштів на поточні потреби, освіту, зміцнення здоров’я своїх членів та робити заощадження.