3. Споживання і заощадження

На стадії виробництва, як ми бачили, НД – чиста продукція галузей матеріального та нематеріального виробництва; на стадії розподілу (та перерозподілу) – це різні види доходів; на стадії обміну – сукупність товарів та послуг що циркулюють у суспільстві. На стадії використання реалізуються кінцеві доходи на цілі споживання та нагромадження. Так за прийнятою на Заході методологією, ЧНП, або національний доход, обчислюється як сума трьох величин: споживчих витрат, чистих приватних інвестицій та витрат держави на товари й послуги (тобто те, що нація споживає колективно). Чисті інвестиції – це валові інвестиції 3a мінусом амортизаційних відрахувань (очищені від останніх). Як зазначалося єдина відмінність у розмірах ВНП і ЧНП пояснюється саме цим.

Масштаби, рівень і структура споживання та нагромадження різних соціальних груп населення перебувають у залежності від процесів розподілу та перерозподілу національного доходу, врешті-решт – від закономірностей розвитку певних економічних систем.

Розкриваючи суть процесу розподілу доходів, американський економіст Пол Хейне зауважує, зокрема, що в дійсності доходи не розподіляються. «В нашому суспільстві ніхто безпосередньо не розподіляє доход, в тому розумінні, що ніхто не ділить його на частини. Доходи людей швидше є результатом багатьох взаємозв'язаних рішень, які зрештою приймаються різними індивідуумами на основі очікуваних вигод і витрат... Люди приймають рішення в рамках певних обмежень. Але все ж вибір у них є... Економічна теорія, - підкреслює він, - пояснює розподіл доходів як результат попиту на продуктивні послуги та їх пропозиції. Будь-яка діяльність є продуктивною, якщо вона дає людям щось таке, за що вони готові заплатити гроші». Розподіл доходів залежить головним чином від володіння продуктивними ресурсами.

Ринкова економіка внутрішньо суперечлива: З одного боку, проголошується рівність можливостей, а з іншого – панує правило:«працюй або голодуй».

Важливим фактором, який скорочує реальну нерівність, є витрати держави на соціальну сферу, що веде до зміцнення гуманних засад у суспільстві Це образно називають “ефектом кошика, що протікає».

Чим більше соціальних програм, тим глибший конфлікт між рівністю та ефективністю, оскільки прогресивне оподаткування зменшує спонукальні мотиви до зростання випуску продукції. Незважаючи на це перерозподільні процеси в розвинених країнах Заходу на6ули значного розвитку. Так, шведська модель соціально – економічного розвитку передбачає вилучення до державного бюджету 50 % прибутків у вигляді податків. Прогресивна шкала особистих доходів передбачає виплату до бюджету від 35% при доході 10-80 тис. Крон на рік до 75% при доході 200 тис. крон. При цьому 40% витрат бюджету виділяється на оxopонy здоров'я, соціальне забезпечення, культуру, освіту. Все це сприяло поєднанню протягом тривалого періоду швидкого економічного зростання з підвищенням добробуту населення, повною зайнятістю. В Швеції досягнуто найбільшої в світі тривалості життя населення. Вона займає перше місце в Європі та третє місце в світі після США й Канади за рівнем особистого споживання з розрахунку на душу населення.

Поглиблення економічної кризи в Україні, як і у всіх інших державах СНД, призвело до катастрофічного погіршення матеріального становища населення. Різко посилилася диференціація доходів різних верств населення. За цих умов на перший план висувається проблема стабілізації цін і доходів з тим, щоб останні зростали у суворій відповідальності із збільшенням виробництва продукції, товарів народного споживання та послуг. Здійснюватиметься перехід від бюджетної підтримки всіх верств населення через індексування доходів до надання цільової допомоги лише найбільш соціальне вразливим його верствам. Новим джерелом доходів стають дивіденди на акції підприємств та інші доходи від власності.