Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політ економія.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
03.12.2018
Размер:
278.78 Кб
Скачать

2. Структура виробництва

Структуру суспільного виробництва можна визначати на основі кількох ознак. По-перше, за ознакою створюваного блага (матеріального чи нематеріального). За цією ознакою виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне. Матеріальне виробництво - це те, яке виробляє матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво) і матеріальні послуги (транспорт, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут і ін.). Нематеріальне виробництво – це те, яке створює нематеріальні блага (духовні та інші цінності) і нематеріальні послуги (охорона здоров'я, освіта, наукове консультування тощо). Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг.

По-друге, структуру виробництва можна визначати за ступенем віддаленості його результатів від природи. У цьому зв'язку розрізняють виробництво первинне, вторинне і третинне. Первинне виробництво - це те, яке безпосередньо привласнює речовину, дану природою (гірничодобувна промисловість, сільське господарство, лісництво, рибальство). Вторинне виробництво займається подальшою обробкою продуктів первинного виробництва. Воно ґрунтується на первинному і є похідним від нього. Воно охоплює всі галузі обробної Промисловості, що створюють засоби виробництва і предмети споживання, а також будівництво. Третинне виробництва – це виробництво, що створює різноманітні послуги, які можуть бути виробничими і особистими.

По-третє, структуру виробництва можна класифікувати і за характером діяльності зайнятих в ньому людей. В цьому випадку поділ здійснюється на основне виробництво, виробничу інфраструктуру і соціальну інфраструктуру. Основне виробництво охоплює галузі матеріального виробництва, які безпосередньо виробляють предмети споживання і засоби виробництва. Виробнича інфраструктура являє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво (транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно-фінансові заклади, з також спеціалізовані галузі ділових послуг – інформаційних, рекламних, консультаційних тощо). Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, яке створює нематеріальні форми багатства. Вона включає в себе охорону здоров'я, фізичну культуру, освіту, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, зв'язок, побутове обслуговування, культуру та мистецтво.

По-четверте, суспільне виробництво можна класифікувати і за фазами відтворення, виділяючи власне виробництво, розподіл, обмін та споживання. Про власне виробництво вже говорилося вище. Розподіл становить собою встановлення частки кожного (трудового колективу, окремої особи тощо) в суспільному продукті. Розрізняють розподіл засобів виробництва, розподіл трудових ресурсів і розподіл предметів споживання. Обмін включає в себе обмін діяльністю і здібностями, обмін засобами виробництва, обмін предметами споживання. Споживання являє собою використання створених благ. Воно поділяється на виробниче і особисте. Виробниче споживання — це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно необхідного продукту. Особисте споживання становить собою споживання матеріальних благ і послуг окремою людиною або групою людей. Виробництво, розподіл, обмін та споживання тісно між собою пов'язані і їх слід розглядати як органічне ціле. Проте визначальним серед цих складових виступає виробництво.