Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспектЛЕКЦІЙ.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
1.62 Mб
Скачать

Тема: Персонал підприємства.

  1. Класифікація і структура.

  2. Система оцінки трудового потенціалу підприємства.

  3. Планування чисельності на підприємстві.

  4. Методика визначення чисельності.

1. Класифікація і структура.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу підприємства, організації. Персонал підприємства формується під впливом:

  • внутрішніх факторів (характер продукції, технології та організації виробництва);

  • зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці).

Вплив останніх конкретизується в таких параметрах макроекономічного характеру, як чисельність населення, його загальноосвітній рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. В свою чергу характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Слід розрізняти:

  • реальні трудові ресурси - ті люди, які вже працюють;

  • потенційні трудові ресурси - ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді.

Для характеристики всієї сукупності працівників використовуються такі поняття: персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства - сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Всі працівники підрозділяються на дві групи:

  • персонал основної діяльності;

  • персонал неосновної діяльності.

До першої групи - промислово - виробничого персоналу - відносяться працівники основних, допоміжних, обслуговуючих виробництв, лабораторій,

заводоуправління, складів, охорони, тобто всі зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні.

До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і знаходяться на балансі підприємства, але не зв'язані з процесом безпосереднього виробництва, а саме житлово-комунального господарства, дитячих садків, учбових закладів.

Основні категорії персоналу підприємства:

  1. Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємства та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори, начальники, завідуючи, майстри, головні спеціалісти.

  2. Спеціалісти - працівники, що займаються інженерно - технічними, економічними та іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники.

  3. Службовці - працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування - діловоди, обліковці, секретарі.

  4. Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, прибиранням, охороною.

Важливим напрямком класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія - це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навиків.

Спеціальність - це вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі діяльності, характері продукції чи послуг, що надаються. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. В той же час існують загальні професії робітників та службовців. Так, наприклад, в харчовій промисловості нараховується 850 професій і спеціальностей, з них тільки біля половини є специфічними для цієї галузі. Класифікація робітників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої спеціальності.

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи. Відрізняють спеціалістів:

  • найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання);

  • вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

  • середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та деяким практичним досвідом);

  • практиків (працівники, що займають відповідні посади, але не мають спеціальної освіти).

Групи робітників за рівнем кваліфікації:

  • висококваліфіковані;

  • кваліфіковані;

  • малокваліфіковані;

  • некваліфіковані.

Приведені класифікаційні ознаки персоналу підприємства служать основою для розрахунків різних видів структур. Для ефективного рівня важлива не проста констатація чисельності окремих категорій працюючих, а вивчення співвідношення між

ними.