3. Національне господарство, його структура.

Предметом науки «економіка» є національне господарство країни та виникаючі в ньому виробничі відносини.

Національне господарство-це сфера виробництва розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

Структура національного господарства-це розподіл елементів в економічній системі в певному співвідношенні.

Існують такі структури:

1. відтворювальна-передбачає розподіл національного господарства на дві сфери-виробничу і невиробничу.

До виробничої сфери належить:

• промисловість;

• сільське господарство;

• лісне господарство;

• торгівля;

• вантажні, транспортні та ін.

До невиробничої промисловості належать:

• охорона здоров’я;

• наука;

• культура;

• освіта та ін.

2. соціальна передбачає розподіл народного господарства в залежності від форми власності на :

• державний сектор;

• колективний сектор;

• приватний сектор.

3. галузева передбачає розподіл народного господарства на крупні комплекси-галузі:

• загальне призначення продукту;

• загальна сировина;

• загальність технологічних процентів;

• загальний професійний склад кадрів.

Промисловість-це ведуча галузь матеріального виробництва, яка виготовляє засоби праці та більшу частину предметів праці.

4. Класифікація підприємств харчової промисловості.

Всю різноманітність підприємств харчової промисловості можна класифікувати за рядом ознак:

а) за видом перероблюваної сировини-підприємства, які переробляють тільки сільськогосподарську сировину (первинна переробка тютюну, цукрового буряку, винограду), та підприємства, що переробляють вторинну сировину;

б) за періодом роботи-сезонні та працюючі цілорічно;

в) за характером технологічного процесу-з безперервним та тривалим процесом виробництва.

Підприємства можуть об’єднуватися в об’єднання які також можна згрупувати за деякими ознаками:

• об’єднання, створені на основі спільності технології та територіальній цінності;

• виробничо-сільськогосподарські об’єднання, які займаються вирощуванням, переробкою, отриманням готової продукції та її реалізацією;

• науково-виробничі об’єднання, до складу яких входять сільськогосподарські і промислові підприємства, науково-дослідні інститути.

5. Значення харчової промисловості:

1. Дозволяє зекономити витрати праці на переробку продукції.

2. Більш раціонально використовуються сировинні ресурси.

3. Дозволяє усунути сезонність, продовжувати термін зберігання продукції.

4. Деякі продукти неможливо виготовляти в домашніх умовах.

5. Харчова промисловість являється важливою ланкою народного господарства, так як вона допомагає збільшити вільний час і економічне рівняння чоловіків та жінок.

Розділ 1. Підприємство як суб’єкт господарювання.

Тема: Підприємство. Напрямки його діяльності.

1. Поняття та цілі створення.

2. Напрямки діяльності підприємства.

3. Правові основи функціонування.

1. Поняття та цілі створення.

Будь - яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності займається безліччю видів конкретної праці. З цією метою працездатні люди створюють певні організації, тобто формування, які спільно виконують ту чи іншу місію і діють на основі певних правил. Проте мета і характер діяльності таких організацій досить різні. За цією ознакою всі організації можна поділити на дві групи:

• підприємницькі - функціонують та розвиваються за рахунок власних коштів;

• непідприємницькі - існування забезпечується бюджетним фінансування держави.

Організації з підприємницьким характером діяльності представляють собою підприємництва.

Підприємство - це організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає послуги).

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву -завод, фабрика, майстерня; може включати декілька виробничих одиниць - заводів або фабрик - виробниче об'єднання. У більшості країн такі виробничі об'єднання називають фірмами. В окремих країнах досить поширені більш конкретні найменування фірм. Наприклад, в Англії вони мають назву компанії, в США -корпорації.

При цьому важливо знати, що кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак у вигляді певного терміну, символу. Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення і функціонування підприємства.

Головна мета підприємства - місія, тобто виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимального прибутку.