4.Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень.

Основою оцінки доцільності капітальних витрат слугують ретельність зваження вигідності того чи іншого проекту за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків за можливості реалізації кількох варіантів (проектів).

Офіційна методика визначення ефективності (доцільності) капітальних вкладень перш за все виокремлює загальні положення.

По-перше, розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються при: розробці різних проектних і планових (прогнозних) документів; оптимізації розподілу реальних інвестицій за різними формами відтворення основних фондів; оцінці ефективності витрачання власних фінансових коштів підприємства.

По-друге, при здійсненні розрахунків визначають загальну економічну ефективність як відношення ефекту (результату) до суми капітальних витрат, що обумовили цей ефект. Витрати та результати обчислюють з урахуванням чинника часу. На підприємствах економічним ефектом капітальних вкладень слугує приріст прибутку (госпрозрахункового доходу).

По-третє, з метою всебічного обґрунтування і аналізу економічної ефективності капітальних вкладень, виявлення резервів її підвищення використовують систему показників-узагальнюючих і поодиноких. До узагальнюючих показників відносяться період окупності.

По-четверте, при визначенні ефективності капітальних вкладень має бути виключений вплив на сумарний ефект так званих не інвестиційних чинників, тобто дію заходів, здійснення яких не вимагає капітальних вкладень.

У практиці господарювання прийнято розрізняти загальну (абсолютну) і порівняльну ефективність (оцінку доцільності) капітальних вкладень.

Абсолютна ефективність капітальних втрат показує загальну величину їх віддачі(результативності) на тому чи іншому підприємстві, її розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний період часу. Порівняльна ефективність капітальних вкладень визначається лише тоді, коли є декілька інвестиційних проектів (варіантів вирішення господарського завдання). Вона характеризує переваги (економічні, соціальні та інші) одного проекту (варіанту) капітальних витрат порівняно з іншим або іншими. Розрахунки порівняльної ефективності здійснюють з метою визначення кращого з можливих проектів (варіантів) інвестування виробництва. Абсолютна і порівняльна ефективність реальних інвестицій взаємозв'язані.

Застосовують два взаємозв'язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій, перший (прямий)-коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат ; другий (зворотний йому), - період (строк) окупності капітальних вкладень . Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за формулами:

• для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств:

= приріст прибутку (зниження собівартості) кошторисна вартість проекту;

• для споруджуваних підприємств (окремих цехів і виробничих об'єктів):

= загальна сума прибутку Р/ кошторисна вартість проекту.

Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів (на сільськогосподарських підприємствах-як середньорічний приріст прибутку), а капітальні вкладення враховуються сумарно за порівняльними цінами без будь-яких вирахувань.

Розрахункові значення коефіцієнтів повинні порівнюватись з нормативним коефіцієнтом , що встановлюється централізовано Міністерством економіки України.

.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої складає вибір економічно кращого проекту (варіанту) капітальних вкладень, здійснюється шляхом обчислення показника так званих зведених витрат за формулою:

(4.1)

де -поточні витрати (собівартість) за і-м проектом (варіантом);

-капітальні вкладення за і-м проектом (варіантом).

Проект (варіант) капітальних вкладень з найменшими зведеними витратами має вважатись найкращим з економічної точки зору. При цьому треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які відповідають вимогам соціальних і техніко-економічних нормативів, охорони навколишнього середовища і техніки безпеки.

Економічну ефективність капітальних вкладень визначають з урахуванням чинника часу, тобто проводять розрахунок впливу неодночасності капітальних витрат на їх ефективність. З цією метою інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року (звичайно це перший рік інвестування) шляхом їх множення на спеціальний коефіцієнт , який обчислюється за формулою:

де -норматив приведення різночасних витрат, що дорівнює 0,08;

-період приведення ( - й рік).

Розраховані за формулою (4.2) коефіцієнти мають такі значення для відповідних років:

першого-1,0; другого-0,926; третього-0,857; четвертого-0,793; п'ятого-0,734; шостого-0,680; сьомого-0,630; восьмого-0,583; дев'ятого-0,540; десятого-0,5.

Вплив різночасності капітальних вкладень на їх ефективність можна простежити на такому прикладі (цифри умовні).

Розроблені два проекти спорудження виробничого об'єкту. Обсяг капітальних вкладень за першим проектом становить 260 млн. грош. одиниць, за другим-250.млн. грош. одиниць. Тривалість спорудження-5 років. Капітальні витрати по роках інвестування об'єкту розподілені неоднаково (табл. 4.1).

Проектна собівартість річного випуску продукції за першим проектом дорівнює 140 млн. грош. одиниць, за другим-142 млн. грош. одиниць. Коефіцієнт = 0,16.

Користуючись формулою (4.1), можна розрахувати зведені витрати без урахування чинника часу. За першим проектом вони становитимуть 181,6 млн. грош. одиниць (140 + 0,16 х 260), за другим-182 млн. грош. одиниць (142 + 0,16 х 250). Отже, без урахування чинника часу перший проект спорудження виробничого об'єкту є більш ефективним. Якщо ж для розрахунків взяти капітальні витрати, приведені за допомогою коефіцієнт до першого року інвестування (табл. 4.1), то перевагу слід віддавати другому проекту, зведені витрати по якому становлять 175,81 млн. грош. одиниць (142 + 0,16 х 211,32) проти 177, 86 млн. грош. одиниць за першим проектом (140 + 0,16 х 236,63).

Висновок: перший проект витрат може бути прийнятий до здійснення за умови поліпшення розподілу КВ по роках спорудження об'єкту.

Таблиця 4.1 Розрахунок капітальних вкладень, приведених за допомогою коефіцієнта а до першого року інвестування, млн. грош. одиниць.

Рік інвестування	КВ за проектами		а	КВ, приведені до першого року інвестування
	1	2		1	2
1	80	30	1,000	80,00	30,00
2	80	40	0,926	74,08	37,04
3	60	70	0,857	51,42	60,00
4	30	60	0,793	23,79	47,58
5	10	50	0,734	7,34	36,70
Разом	260	250	-	236,63	200,32

Найбільш істотний вплив на ефективність капітальних вкладень справляють групи чинників, що визначають структуру і тривалість інвестиційно-відтворювальних процесів, ефектоутворюючу спроможність економічних методів управління ними з боку відповідних господарюючих суб'єктів (мал. 4.4).