2. Різновиди та структура.

З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють валові і чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення-це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури, а чисті-витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього з загального обсягу капітальних вкладень треба вилучити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.

За існуючими на підприємствах системами планування та обліку до складу капітальних вкладень включають:

1. вартість будівельно-монтажних робіт;

2. вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зараховуваних до основних фондів інструментів та інвентарю;

3. інші капітальні роботи і витрати. До останніх відносяться: вартість земельних ділянок; роботи по глибокому бурінню на нафту, газ і термальну воду; проектні роботи; науково-дослідні роботи.

Співвідношення між переліченими видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень.

Ілюстрацією пересічної елементно-технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень, що фактично склалась на підприємствах різних галузей промисловості України протягом багатьох років, слугує

Мал.4.2 Пересічна елементно-технологічна і відтворювальна структура капітальних вкладень на підприємствах різних галузей промисловості України.

3. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування.

Існує два етапи процесу планування КВ:

- обчислення необхідного обсягу реальних (виробничих) інвестицій на розрахунковий період (рік, декілька років);

- визначення конкретних джерел фінансування капіталу. Кожний з цих етапів вимагає окремого висвітлення.

Масштабність і складність розрахунків на першому етапі залежать від можливих варіантів конкретної економічної ситуації на ринку і підприємстві.

За першим варіантом має здійснюватись лише просте відтворення основних фондів переважно за рахунок амортизаційних відрахувань.

Другий варіант передбачає здійснення розширеного відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощування до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за попередньо розробленим проектом.

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень за цим варіантом економічної ситуації використовують залежно від стадії планування два методи:

• перший-попередньо-приблизних розрахунків (на основі показника питомих капітальних вкладень на одиницю приросту виробничої потужності);

• другий-прямих розрахунків (за даними кошторису технічного переозброєння і реконструкції або розширення підприємства).

За першим методом розрахунки здійснюють у такій послідовності (цифри умовні).

• Обчислюють необхідну середньорічну величину виробничої потужності підприємства і, виходячи з очікуваного коефіцієнту її використання в розрахунковому році (0,9) та виявленого попиту ринку на продукцію (45000 одиниць):

=45000:0,9=50000 одиниць.

• Визначають величину середньорічної виробничої потужності, якої не вистачає для задоволення ринкового попиту на продукцію, відомій наявній потужності підприємства, що становить 46000 одиниць:

дельта 50000 - 46000 = 4000 одиниць.

• Розраховують абсолютну величину необхідного додаткового введення в дію виробничої потужності підприємства дельта , використовуючи для цього спеціальний коефіцієнт перерахунку середньорічного її приросту в абсолютний, який дорівнює 0,5 (за пересічними даними тривалого періоду):

дельта=4000:0,5=8000 одиниць.

• На основі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності (150 тис. грош. одиниць) визначають загальну суму необхідних вкладень на розрахунковий період:

сума =150000х8000=1200000000 грошових одиниць.

Розрахований таким укрупненим (приблизним) методом обсяг капітальних вкладень потім з появою необхідної інформації має бути уточнений шляхом застосування другого методу ~ прямих обчислень за даними кошторисної вартості всієї сукупності заходів, передбачених програмою (планом) технічного переозброєння, реконструкції або розширення діючого підприємства.

Третій можливий варіант економічної ситуації на ринку і підприємстві зумовлює також не просто розширене відтворення основних фондів, а потребує докорінної перебудови техніко-технологічної бази виробництва. За умовами цього варіанту економічної ситуації підприємству слід бути готовим також до необхідної диверсифікації виробництва, яка може зумовити мобілізацію значних інвестиційних ресурсів.