- •Міністерство аграрної політики україни
- •Методичні рекомендації
- •Передмова
- •Перелік тем, винесених на самостійне опрацювання Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Біологічна характеристика перспективних об′єктів рибництва (буфало, канальний сом, веслоніса, тіляпія)
- •1. Веслоніс (Polydon spathula)
- •1.1.3. Канальний сом (Ictalurus punctatus)
- •1.1.4. Буфало (риби-буйволи)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •1.2. Додаткові риби ( щука, судак) та їх використання в практиці рибництва
- •1.2.1. Щука (Esox lucius)
- •1.2.2. Судак (Stizostedion luciopezca)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •2.1. Гідротехнічні споруди ставків
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.2. Характеристика окремих категорій ставків
- •1. Характеристика виробничих ставів
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.3. Основні види кормів, які застосовуються у рибництві, та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.4. Комбіновані форми ведення рибницького господарства
- •2.4.1. Коропо - качині господарства
- •2.4.2. Рисо-рибні господарства
- •2.5. Рибництво на торф'яних кар'єрах
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.6. Рибоводно-біологічні норми транспортування живої риби
- •2.6.1. Перевезення статевих продуктів і личинок
- •2.6.2. Перевезення живої риби
- •2. Орієнтовна потреба у воді (у літрах на 1 кг риби)
- •3. Нормативи по перевезенню риби
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.7. Ветеринарно-санітарні вимоги при вирощуванні і перевезенні риби
- •2.7.1. Санітарно-профілактичні вимого при проектуванні та будівництві рибоводних господарств
- •2.7.2. Профілактична робота на рибоводному підприємстві
- •4. Дезинфектанти, що використовуються в аквакультурі
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •3.1. Культивування водоростей
- •3.2. Культивування кормових безхребетних
- •3.2.1.Культивування гіллястовусих ракоподібних
- •3.2.2. Культивування зяброногих ракоподібних
- •3.2.3. Культивування олігохет
- •2 Рис. 4. Стадії розвитку Chironomus dorsalis: / — імаго; 2 — личинка; 3 — кладка яєць .4.Культивування хірономід
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
Запитання для самоперевірки
1. Яким чином здійснюють перевезення сперми риб?
2. Яку ікру риб (запліднену чи незапліднену) можна перевозити?
3. На яких стадіях розвитку запліднена ікра найбільш чутлива до механічних дій?
4. На якиій стадії розвитку запліднена ікра найменш вразлива для перевезення7
5.Опишіть техніку перевезення заплідненої ікри на рамках у ізотермічних контейнерах.
6. Опишіть техніку перевезення заплідненої ікри у канах.
7. Які методи використовують для перевезення личинок?
8. Яка сприятлива температура для перевезення холодолюбивих та теплолюбивих риб?
9. Від яких факторів залежить кількість води, необхідної для перевезення риби?
10. За яких причин при перевезенні риба може отримати температурний шок і загинути? Як цього не допустити?
Література
1. Прудовое рібоводство/ Ю.А. Привезенцев, И.М. Анисимова, Е.А. Тарасова.-М.: Колос, 1980. – 199 с.
2. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство.- М.: Агропромиздат, 1991. – 368с.
3. Сабодаш В.М. Рыбоводство. – Донецк : Сталкер, 2004. – 304 с.
2.7. Ветеринарно-санітарні вимоги при вирощуванні і перевезенні риби
Профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення захворювань і збереження здоров'я риб. Попередження захворювань в аквакультурі є головною задачею сучасної іхтіопатології, основним шляхом рішення проблеми боротьби з захворюваннями риб.
2.7.1. Санітарно-профілактичні вимого при проектуванні та будівництві рибоводних господарств
Для ефективної роботи підприємства рибовода необхідно вже при проектуванні і будівництві його передбачити виконання ряду санітарно-профілактичних вимог. Головна увага приділяється джерелу водопостачання, яке повинне забезпечувати господарство необхідним запасом води. Якість води повинна відповідати фізіологічним потребам вирощуваної риби. Місце водозабору не повинне знаходитися поряд з місцем скиду стічних вод промислових і сільськогосподарських підприємств. Бажано, щоб джерело водопостачання було вільним від хижої і смітної риби. З епізоотичної точки зору кращими джерелами водопостачання є ключі і артезіанські свердловини, але ця вода може містити надлишок газів (зазвичай молекулярного азоту), що вимагає її дегазації. Якщо вода подається в господарство з озера або річки, то на водоподаючих каналах слід встановлювати рибосороуловлювачі з гратами і фільтрами для запобігання попаданню в ставки смітної риби, що є переносником збудників захворювань. Бажано, щоб водопостачання усіх ставків і басейнів було незалежним, що попереджає поширення захворювання з однієї водойми в іншій. Залежно від категорії господарства (нерестово-вирощувальні, розплідники, повносистемні) воно повинне мати достатню кількість ставків різного призначення. Оскільки ставки кожної категорії мають відповідні глибини, площі і т. д., вони повинні використовуватися тільки по своєму призначенню. Кожне господарство повинне мати необхідну кількість зимових і літніх маткових ставків, що дозволяє здійснювати селекційно-племінну роботу. Необхідною умовою є будівництво карантинних ставків, які дозволяють ізолювати підозрювану по заразливому захворюванню або тільки що завезену в господарство рибу і тим самим попереджати поширення захворювань. У господарстві необхідно мати не менше двох літніх і двох зимувальних карантинних ставів.