Передмова

Однією із дисциплін теоретичного циклу при підготовці фахівців із спеціальності ”Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва” є технологія виробництва продукції аквакультури, предметом вивчення якої є розведення і вирощуванн корисних водних об’єктів (гідробіонтів) в керуємих людиною умовах. В теперішній час відбувається активний розвиток аквакультури, яку вважають індустрією майбутнього. В промислових масштабах культивують водорості, річних раків, креветок, молюсків, більше 100 видів риб.

Метою даних методичних вказівок є допомога студентам опанувати частку теоретичного курсу, яка винесена на самостійне вивчення.

При вивченні біологічної характеристики об’єктів рибництва треба звернути увагу на екологічні умови їх мешкання у природних водоймах, спектр харчування, вік настання статевої зрілості та особливості відтворення. Знання біологічних особливостей цих риб лежить в основі визначення напрямку використання їх у практиці рибництва, біотехніки розведення та вирощування.

Ознайомлення з устрієм та призначенням основних гідротехнічних споруд надає можливість краще уяснити систему постачання ставків необхідною кількістю води, наповнення і спуску ставків, попередження попадання до них хижої та смітної риби, техніку облову ставів та забезпечення транспортного зв'язку у середині господарства і поза ним.

При вивченні категорій ставів слід уяснити, що з розвитком риб змінюються і вимоги щодо їх вирощування. Тому кожну вікову групу риб слід утримувати у ставах, які за розміром, глибиною, водообміном, тобто гідрохімічним режимом відповідають оптимальним умовам для росту і розвитку риб на даному етапі онтогенезу.

Годівля штучними кормами є одним з основних методів інтенсифікації при вирощуванні риби. Тому знання якісного складу та поживної цінності окремих кормових засобів та умов їх зберігання є визначальним в організації годівлі риб та отриманні якісної харчової рибної продукції.

При опануванні теоретичного матеріалу з культивування водних безхребетних слід звернути увагу на їх біологічну характеристику, знання якої лежить в основі створення умов для їх масового розведення. Живі корми здатні забезпечити оптимальний фізіологічний стан риб в умовах штучного культивування, сприяти вирішенню проблеми годівлі мо­лоді в період раннього постембріогенезу за великих концентрацій на оди­ниці площі або об'єму, зменшувати витрати на стартові корми, забезпечу­вати високий вихід рибопосадкового матеріалу і товарної продукції.

При вивченні правил перевезення риби слід приділити увагу вимогам до якості води, перш за все параметрам її температурного та кисневого режиму. Ознайомитися з особливостями перевезення статевих продуктів риб, молоді та дорослої риби. Звернути увагу, що кількість води, яка потрібна для перевезення живої риби, залежить від її виду і віку, а також тривалості перевезення.

При ознайомленні з профілактичною роботою на рибоводному підприємстві слід звернути увагу на рибоводно-меліоративні заходи, які спрямовані на створення оптимальних умов при вирощуванні риби. Це і селекційно-племінна робота, годівля риби, риби, введення полікультури, удобрення ставів, контроль за гідрохімічним режимом, літування ставів. Комплекс ветеринарно-санітарних заходів включає в себе контроль за перевезенням риби, профілактичну карантинізацію матеріалу, що завозиться, дезинфекцію споруд та інвентаря, регулярне іхтіопатологічне обстеження господарств.

Методичні розробки укладені відповідно до робочої програми курсу “Технологія виробництва продукції аквакультури” для студентів Дніпропетровського державного аграрного університету зі спеціальності “Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва”.