- •Міністерство аграрної політики україни
- •Методичні рекомендації
- •Передмова
- •Перелік тем, винесених на самостійне опрацювання Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Біологічна характеристика перспективних об′єктів рибництва (буфало, канальний сом, веслоніса, тіляпія)
- •1. Веслоніс (Polydon spathula)
- •1.1.3. Канальний сом (Ictalurus punctatus)
- •1.1.4. Буфало (риби-буйволи)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •1.2. Додаткові риби ( щука, судак) та їх використання в практиці рибництва
- •1.2.1. Щука (Esox lucius)
- •1.2.2. Судак (Stizostedion luciopezca)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •2.1. Гідротехнічні споруди ставків
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.2. Характеристика окремих категорій ставків
- •1. Характеристика виробничих ставів
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.3. Основні види кормів, які застосовуються у рибництві, та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.4. Комбіновані форми ведення рибницького господарства
- •2.4.1. Коропо - качині господарства
- •2.4.2. Рисо-рибні господарства
- •2.5. Рибництво на торф'яних кар'єрах
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.6. Рибоводно-біологічні норми транспортування живої риби
- •2.6.1. Перевезення статевих продуктів і личинок
- •2.6.2. Перевезення живої риби
- •2. Орієнтовна потреба у воді (у літрах на 1 кг риби)
- •3. Нормативи по перевезенню риби
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.7. Ветеринарно-санітарні вимоги при вирощуванні і перевезенні риби
- •2.7.1. Санітарно-профілактичні вимого при проектуванні та будівництві рибоводних господарств
- •2.7.2. Профілактична робота на рибоводному підприємстві
- •4. Дезинфектанти, що використовуються в аквакультурі
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •3.1. Культивування водоростей
- •3.2. Культивування кормових безхребетних
- •3.2.1.Культивування гіллястовусих ракоподібних
- •3.2.2. Культивування зяброногих ракоподібних
- •3.2.3. Культивування олігохет
- •2 Рис. 4. Стадії розвитку Chironomus dorsalis: / — імаго; 2 — личинка; 3 — кладка яєць .4.Культивування хірономід
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
3.2.2. Культивування зяброногих ракоподібних
Найбільш технологічним об'єктом культивування серед інших ракоподібних є зяброногий рачок артемія Artemia salina, який розвивається у водоймах з підвищенним ступенем мінералізації води. Артемія в осінньо-зимовий період відкладає величезну кількість яєць, які добре захищені міцними оболонками, легко витримують екстремальні температури, придатні для масової заготівлі і тривалого зберігання.
Особливо цінними як стартовий корм для личинок риб є наупліуси артемії, які досить істотно відрізняються від дорослих рачків і мають оптимально доступні розміри для споживання їх личинками риб. Розвиток наупліусів у дорослі особини відбувається упродовж 17-25 діб, що дає змогу тривалий час використовувати їх стартовий корм для молоді риб. Особливо привабливість артемії полягає в технологічності її як об'єкта культивування.
Для інкубації яєць артемії, яку здійснюють у 3-5%-му розчині NaCl або Na2SO4, найбільш поширені апарати Вейса різних модифікацій місткістю 50-100 л (рис.2) Оптимальна температура води в період інкубації має становити 27-29 0С і містити не менше 6-7 мг кисню на 1 л. В інкубаційний апарат на 1 л сольового розчину вносять від 8 до 15 г яєць, для активування яких з метою підвищення виходу наупліусів доцільно додавати 0,1-0,3 мл 33%-го розчину пероксиду водню. Інкубаційні місткості слід обладнати аераційними пристроями (компресор, дифузор), які шляхом барботажу утримують яйця у завислому стані і збагачують розчин киснем.
Із 100-літрового апарата в разі інкубації яєць артемії зі схожістю 80 % можна одержати від 0,5 до 1 кг живих наупліїв, які відокремлюються від шкаралупи у місткостях з прісною водою, де вони концентруються скупченим шаром. За допомогою сифону їх вилучають і згодовують личинкам риб.
3.2.3. Культивування олігохет
Рис.
3. Білий
енхітрей Enchytraeus
albidus:
о
— кокон з яйцями;
б
—
вихід молоді з кокона; в
— дорослий
черв
Біла енхітрея, яка належить до класу олігохет або малощетинкових кільчаків, досягає довжини в умовах культивування 4,5 см, живе до 8—9 міс, відкладає до 45—50 кладок у вигляді коконів (рис. 3) із загальною кількістю яєць близько 1000 шт. Для її розведення використовують ящики, виготовлені з нефарбованих дощок, заввишки 10—15 см і площею дна 0,2—0,3 м2. На дно ящиків вміщують шар торфу, а зверху насипають садовий ґрунт м'якої структури, без сторонніх домішок і добре зволожений. Ящик накривають дерев'яною кришкою і встановлюють у спеціально обладнані 8—10-ярусні стелажі, які розташовують у приміщеннях — олігохетниках. Для олігохетника будують допоміжні приміщення: кухню — для приготування корму, комору — для зберігання продуктів, робочу кімнату — для вибирання черв'яків з ґрунту.
Початкову маточну культуру білої енхітреї вносять у ґрунт на глибину 3-4 см з розрахунку 200-250 г/м2. Для годівлі олігохет використовують органічні речовини переважно рослинного походження, які попередньо заварюють і подрібнюють. Корм дають один раз у тиждень, його вносять у два-три рівчаки завглибшки 5 см і ретельно загортають землею. Максимальна порція кормів, які вносять у ящик площею 0,2 м2, на один тиждень становить: борошно або крупа — 180 г сухої маси, коренеплоди або овочі — 600 г сирої маси, трав'янисті рослини — 750 г сирої маси, гідролізатні дріжджі — 50—60 г сухої маси.
Для нормального розвитку і росту олігохет найбільш сприятливий термічний режим 17-18 °С (можливі коливання 10—22 °С), оптимальна вологість ґрунту потрібної структури — 23—25 % (можливі коливання 22—32 %), активна реакція середовища (рН) має бути нейтральною або слабкокислою (лужна реакція протипоказана).
Культуру черв'яків починають використовувати в період максимального приросту біомаси, тобто через 40—50 діб з початку їх розведення. Щоденний обсяг вибирання енхітрей з ґрунту — 35—420 г/м2. При температуре близкой к нулю, популяцию нематод можно хранить без ухода более шести месяцев.