Запитання для самоперевірки

1. З якою метою облаштовують водоподаючі канали гравійно-піщаними фільтрами? Розкажіть устрій даного фільтру.

2. З якою метою і як облаштовують дно рибоводного ставка?

3. Яку функцію виконує рибоуловлювач та де він розташован?

4. Які функції виконує донний водоспуск? Розкажіть про його устрій.

5. На яких ставах та з якою метою створюють верховину.

Література

1. Власов В.А., Мустаев С.Б. Разведение пресноводных рыб и раков. – М : ООО ”Издательство Астрель”: ООО”Издательство АСТ” : ООО” Транзиткнига”, 2004. – 256 c.

2. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство.- М.: Агропромиздат, 1991. – 368с.

3. Сабодаш В.М. Рыбоводство. – Донецк : Сталкер, 2004. – 304 с.

4. Товстик В.Ф. Рибництво. Навчальний посібник.- Харків : Еспада, 2004. – 272 с.

5. Шерман И.М., Чижик А.К. Прудовое рыбоводство. Учебное пособие. – К.: Выща шк.., 1989.- 215с.

2.2. Характеристика окремих категорій ставків

Ставки рибоводного господарства за своїм призначенням підрозділяються на 4 групи: 1 – водопостачальні (головні, зігрівальні, ставки - відстійники), 2 – виробничі (нерестові, малькові, вирощувальні, зимувальні, нагульні і маточні), 3 – санітарно-профілактичні, 4 – підсобні (ставки-садки).

Водопостачальні. Головний ставок – призначений для накопичення води з подальшою подачею її в систему виробничих ставків. Місце розташування головного ставка вибирається з таким розрахунком, щоб горизонт води в ньому був вищий за горизонт всіх виробничих ставків. Це дозволить забезпечити самотечне водопостачання ставків. У випадку якщо річка несе велику кількість зважених часток, головний ставок грає роль ставка –відстійника. При використанні холодних вододжерел (ключів, струмків) будують зігрівальні ставки, в яких вода за рахунок сонячного тепла підігрівається до вищих температур. Зазвичай головний ставок виконує одночасно функції водопостачального, зігрівального і відстійного.

Виробничі. Нерестові ставки використовують для нересту риби. Розміщують на незаболочених із спокійним рельєфом ділянках, на грунтах покритих м'якою луговою рослинністю, яка служить субстратом для приклеювання і розвитку ікри. За відсутності на ложі ставків рослинності потрібно сіяти трави або владнувати штучні нерестовища. Вода в ставки подається через спеціальні фільтри, які перешкоджають проникненню в ставки хижих безхребетних, личинок смітних і хижих риб. Водопостачання і спуск в цих ставках мають бути незалежними. Вони повинні швидко наповнюватися – за 2-3 години і швидко звільнятися від води. Їх площа буває від 0,05 до 0,1га, середня глибина 0,4 – 0,5 м; мінімальна - 0,15 м, максимальна не повинна перевищувати 1,2 м. По ложу ставка роблять канавки шириною 0,2 - 0,25 м і завглибшки 0,3 м для концентрації личинок при облові нерестовіка. Нерестові ставки не слід використовувати для інших цілей, щоб не привести до вимокання і зникнення на дні лугової рослинності, а також щоб уникнути епізоотій. Ставки заливають водою лише на час нересту (3-5 діб), після облову личинок їх висушують.

Малькові ставки призначені для підрощування личинок, що пересаджуються з нерестових ставків або поступають з інкубаційного цеху. Підрощування мальків в цих ставках триває 15-18 діб. Для кращого розвитку кормової бази ложе малькових ставків рекомендується орати і вносити органічні добрива. Їх середня глибина 0,5-0,8 м, а площа 0,5 – 1,0 га.

Вирощувальні ставки служать для вирощування цьоголіток. Личинки, пересаджені з нерестових або малькових ставків, утримуються у вирощувальних до кінця вегетаційного періоду. Тобто вирощування проводять від личинки до цьоголітки. Потім молодь пересаджують в зимувальні ставки. Не рекомендується розміщувати вирощувальні ставки на сильно заболочених ділянках, оскільки вони матимуть погану природну рибопродуктивність. Для зручності вирощувальні ставки треба розміщувати як можна ближче до зимувальних ставків. Водопостачання їх має бути незалежним, ставки мають бути повністю спускними. Для запобігання попаданню ікри і личинок смітних і хижих малоцінних видів риб (верховодка, карась, окунь) вода в ставки подається через систему фільтрів. По ложу ставка споруджують мережу меліоративних канав, які служать для осушення дна і концентрації цьоголіток при облові.

Оптимальна площа цих водоймищ 10 – 15 га, допустима до 20 га. Середня глибина 1 – 1,2 м, допустима - до 1,5м. Мілковода частина складає до 70% водного дзеркала. У нізовьях південних річок для зменшення впливу рибоїдних птиць середня глибина вирощувальних ставків має бути більше на 0,2 -0,3 м. У господарствах з 3-х літнім оборотом використовуються і так звані вирощувальні ставки другого порядку, призначені для вирощування дволіток. В порівнянні з вирощувальними ставками для цьоголіток (вирощувальними ставками першого порядку) вони мають глибину на 0,3 – 0,5 м більше. Вирощувальні ставки заповнюються водою за 7 – 9 днів до посадки в них личинок (у перших числах травня).

Зимувальні ставки служать для зимового утримання цьоголіток, плідників різних видів риб, ремонтного молодняку. Площа їх від 0,15 до 2,0 га, у великих господарствах – 2 - 2,5 га, глибина – не менше 2-3 м. Ці ставки мають самостійну водоподачу і водовипуск. Їх не можна будувати на заболочених і торф'янистих грунтах, дно має бути твердим і рівним. Якщо ставки ці роблять на торф'яниках, то необхідно видаляти торф до мінерального грунту або присипати ложе мінеральним грунтом шаром не менше 20 см. Повний водообмін відбувається за 20 – 25 діб через донний водовипуск. Проточність в них встановлюють на такому рівні, щоб вміст кисню у витікаючій із ставка воді був не менше 3 мг/л.

Нагульні ставки призначені для вирощування товарної риби. Ставки цієї категорії найбільші в господарстві. Їх оптимальна площа 50 -150 га, хоча буває і більше. Середня глибина нагульних ставків 1,2 – 2,5 м, а найбільша не повинна перевищувати 3-4 м. Нагульні ставки мають бути сплановані так, щоб при спуску вони повністю осушувалися.

Маточні і ремонтні стави служать для літнього утримання і нагулу плідників і ремонтного стада молодняка. Їх будують на родючих грунтах, і по глибинах вони повинні відповідати вимогам, що висуваються до нагульних ставків. Розташовують ці водоймища поблизу нерестовіків, їх наповнюють водою за 1 – 2 доби. Ці ставки бувають різні по своїх розмірах, залежно від наявності плідників і ремонтного молодняка в даному господарстві. Щільність посадки – 30 -35 м² на одного плідника і 15 – 20м² на одну штуку ремонтного молодняка. Розміри ставків від 0,5 до 3,0 га і більш, глибина від 0,8 до 1,2 м.

Санітарно-профілактичні. Карантинні ставки призначені для витримки риб, завезених з інших господарств. В період карантину виявляють стан здоров'я цих риб. Площа ставків від 0,1 до 0,5 га, середня глибина 1,2 м. Їх розташовують в кінці господарства. Нижче за течією на незаболочених, неторф'янистих і таких, що не фільтрують грунтах, на відстані не ближче 20 м від останніх ставків. Карантинні ставки повинні мати незалежне водопостачання і скидання. Скидати воду з цих ставків можна лише після дезинфекції.

Ізоляторні ставки влаштовують для утримання дорослої риби, що має ознаки явного або прихованого захворювання. Експлуатація їх можлива і в зимовий час, тому не менше 60 % їх площі повинно мати глибину 1,5 м. Вода з них обов'язково дезинфікується. Всі останні вимоги такі ж, як і для карантинних ставків.

Підсобні. Живорибні садки служать для збереження в живому вигляді товарної риби, виловленої з нагульних ставків. Вони дозволяють реалізовувати товарну продукцію поступово. Садки будують прямокутної форми із співвідношенням сторін 1:3 – 1:4, площею до 1000 м², глибина непромерзаючого шару води повинна складати 1 – 1,5 м. Проточність їх повинна забезпечувати вміст кисню на витоку не менше 3 мг/л. На 1м³ в них поміщають від 75 до 125 кг риби.