3.1. Культивування водоростей

В останні роки отримано низку пер­спективних штамів планктонних водоростей (рис. 1), які добре розвива­ються на мінеральних середовищах з добавкою витяжки гною і комунально-побутових стічних вод, що забезпечують високий приріст біомаси. Технологічні штами виділено у протококових водоростей — хлорели (СhІогеІІа vulgaris, СhІ. ругеnoidosa) і сценедесмуса (Scenedesmus оbliguus). Ці штами досить стійкі до несприятливих умов середовища, можуть бути використані у різних кліматичних зонах, але найкращі результати отримано в південних районах, де тривалість їх вирощування досягає 7—9 міс.

Культивують протококові водорості в установках відкритого і закритого типів, для мінерального та органічного насичення яких використовують відходи харчової промисловості, тваринницьких і птахівницьких ферм, побутові і промислові стічні води, що дає змогу знизити собівартість водорослевої продукції на 60-80 %. Продуктивність установок відкри­того типу коливається від 13 до 28 г/м³ сухої маси водоростей за добу. За 5—6 діб товщина шару суспензії водоростей досягає 10— 15 см, щільність — 40—60 млн клітин в 1 мл. У разі використання природних джерел із сірководне­вою, субтермальною, сульфатно-натрієво-кальцієвою водою на 6—8 добу щільність культури досягає 90 млн клітин в 1 мл.

Рис. 1. Головні об'єкти масового

культивування мікроводоростей:

/ — хлорела; 2 — 4 — сценедесмус;

5,6 — спіруліна

За умов безперервної роботи упродовж року з 10 га робочої поверхні установки можна отримати врожай 40—50 т сухої біомаси мікроводоростей. Слід підкреслити, що крім отримання корисної кормової продукції водоростей відбувається інтенсивне очищення води.

У культиваторах закритого типу місткістю 1,5 м³ з добавлянням до середовища стічних вод тваринницьких комплексів отримують культуру хло­рели і спіруліни щільністю до 100 млн клітин в 1 мл, а з додаванням куря­чого посліду продуктивність їх зростає на 15—18 %. Виявлено досить трива­лу стійкість спіруліни до азотного голодування (до 54 діб), після чого в разі вміщення її у насичене ним середовище процеси синтезу органічних сполук повністю відновлюються.

3.2. Культивування кормових безхребетних

3.2.1.Культивування гіллястовусих ракоподібних

Представники ряду гилястовусих (Cladocera) посідають одне з провідних місць за масштабами їх використання як живого корму для риб. З багатьох видів гилястовусих ракоподібних як об'єкти культивування на практиці використовують лише дафній (переважно Daphnia magna) і моїн ( Moina macrocopa, M.rectirostris), які характеризуються високою плодючістю, швидким ростом і витривалістю до несприятливих умов середовища. В останні роки позитивні результати отримано при культивуванні церіодафнії (Ceriodaphnia recticulata) і хідоруса (Chydorus sphaericus).

Для культивування гіллястовусих ракоподібних рекомендують використовувати бетонні басейни або невеликі стави завглибшки до 1м, які заливають водою з будь-якої прісної водойми. Оптимальна температура води для утримання рачків становить 15-25 ⁰С, водневий показник рН – 6,8 -7,8, вміст кисню – не менше 3-6 мг/л, окислюваність води – 15-26 мг О₂/л. Для стимулювання розвитку фіто - і бактеріопланктону, які споживаються рачками, вносять сухий кінський чи коров'ячий гній з розрахунку 0,5 -1 кг/м³ води, періодично невеликі дози суперфосфату та аміачної селітри.

Вихідну культуру рачків отримують кількома шляхами:

- відловлюють навесні у природних водоймах;

- з ефіпіальних яєць, які збирають пізно восени у природних водоймах, висушують і зберігають у сухому приміщенні за температури 1-5⁰ С, а далі отримують з них вихідний матеріал;

- утримання маточного поголів'я рачків у водоймах завглибшки не менше 1,5 м із запобіганням їх замерзанню.

Початкова щільність маточної культури рачків має становити близько 10 г/м³. Зняття продукції культури розпочинають за біомаси від 300 г/м³, яка створюється залежно від умов на 10-25-ту добу вирощування. Розрідження слід проводити систематично, оскільки часткове видалення рачків підтримує постійний інтенсивний ріст культури.

Рис. 2. Пристосований інкуба­ційний апарат для масового роз­ведення артемії:

/ — інкубаційна посудина; 2 — зливний кран; 3 — дифузори; 4 — компресор