25. Гігієна працівників ферм.

Працівники, які працюють на тваринницькій фермі (господарстві), дотримуються правил особистої гігієни, з якими їх ознайомлюють керівники господарств (ферм), медичні спеціалісти і спеціалісти ветеринарної медицини.

Керівники сільськогосподарських підприємств та власники худоби:

- забезпечують працівників, які працюють на фермі, своєчасним (не рідше одного разу на 6 місяців) медичним обстеженням на туберкульоз та інші хвороби;

- не допускають до роботи на фермі хворих осіб та тих, які не пройшли медичного обстеження; забезпечують всіх працівників ферми особистими санітарними книжками;

- забезпечують всіх, хто працює на фермах, спеціальним одягом та взуттям, обладнують на фермі душову кімнату, кімнату для відпочинку та приміщення для прання спецодягу;

- створюють в кожному тваринницькому приміщенні для працівників ферми побутові умови (умивальник, мило, рушник, аптечка першої допомоги), а також місце для зберігання спецодягу і спецвзуття, душову та кімнату відпочинку;

- контролюють ведення на фермах журналу для пропозицій та вказівок спеціалістів ветеринарної медицини і санепідстанцій, а також їх виконання;

- разом з фахівцями санепідслужби контролюють охоплення щепленням проти туберкульозу працівників ферм віком до 30 років;

- забезпечують достатню кількість дезинфікуючих засобів для дезинфекції рук, взуття, одягу.

27. Ознайомлення з основними видами кормів та розробка кормових раціонів годівлі сільськогосподарських тварин.

Під кормами розуміють продукти органічного, рослинного , тваринного походження, мінерального, бактеріального які в своєму складі містять доступні засвоювані форми елементів тварин і не є шкідливими для них.

Залежно від вмісту сухої речовини і способу одержання розрізняють :

• Концентровані корма

• Зелені корма

• Соковиті корма (силос, коренеплоди)

• Грубі корма .Відзначаються низькою перетравністю і низьким вмістом елементів живлення. Поживність не перевищує 0.2 – 0.4% поживних одиниць.

• Корми тваринного походження : -- ( молоко яйця; відходи від переробки с/г продукції ; премікси)

Кормовий раціон повинні розробляти з продукції які є у наявності у господарстві

• бути дешевим

• за поживністю відповідати науково обгрунтованим нормам годівлі

• повинні бути збалансовані по всіх видах елементів живлення.

Залежно від часу, періоду на який розробляється кормовий раціон кормовий раціон розрізняють:

• річні

• піврічні

• місячні

• декартні

• щоденні

Залежно від хімічного складу які входять до складу КР розрізняють:

• сухі до 20 % вологи

• напівсухі (вологі мішанки) 30-40%

• вологі 60%

28. Вивчення планових порід врх та особливостей сучасних технологій виробництва продукції скотарства.

Скотарство є провідною галуззю тваринництва. Частка його товарної продукції в загальній вартості продукції тваринництва становить понад 63 %. Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування — молоко та яловичину.

Від скотарства одержують цінну шкіряну сировину, а також по-бічні продукти забою (кров, кишки, кістки, роги, волос та ін.).

Велику рогату худобу використовують і як тяглову силу. Крім то­го, вона дає цінне органічне добриво, яке має важливе значення для підвищення родючості ґрунтів. Від однієї корови за рік можна одержати 10 – 12 т гною.

Внаслідок біологічних особливостей велика рогата худоба здатна споживати і добре засвоювати дешеві рослинні корми, що містять багато клітковини. Наявність у неї чотирикамерного шлунка дає можливість їй перетравлювати клітковину на 55 – 65 %, тоді як у свиней і коней цей показник становить 18 – 30 %.

Класифікація порід ВРХ

На території СНД є 48 порід ВРХ в Україні 14. В основу класифікації порід покладено вид отриманої продукції:

• Мясна породна група(казахська білоголова,укр. білоголова)

• Молочна породна група ВРХ (чорно-ряба)

• М'ясо-молочна група(симентальська,шведська)

Годівля ВРХ

В структурі кормових раціонів ВРХ мають бути зелені грубі соковиті корма їх кількість залежить відвіку,статті, рівня продуктивності,якості продукції,способу утримання.

Структура кормових раціонів ВРХ є:

Грубі корми 10-20%

Соковиті 70%

Відходи від сг продукції 20%

Для молочних ВРХ

Грубі 30%

Соковиті(силос) 40%

Концентровані до30%

Молочна худоба перетворює рослинний протеїн у тваринний на 22 – 30 %, тоді як кури — на 20 – 26, бройлери — 17 – 26, свині — 12 – 15, м’ясна худоба — на 4 – 8 %. Енергію корму в енергію продук-тів харчування молочна худоба перетворює на 25 % і займає друге місце після курей яєчного напряму продуктивності (26 %), а у брой-лерів цей показник становить 23 %, індиків — 22, свиней — 14, м’ясної худоби — 4 %.

Велика рогата худоба відрізняється витривалістю і пристосовані-стюдо різних кліматичних умов, що дає можливість розводити її майже на всіх континентах світу. Вона добре переносить як високу, так і низьку температуру.

За рівнем продуктивності велика рогата худоба значно перева-жає інших сільськогосподарських тварин. У передових господарст-вах середньорічні надої від корови становлять 5000 – 7000 кг моло­ка, а рекордистки здатні давати його 25 000 – 27 000 кг і більше за лактацію. В умовах інтенсивного вирощування і відгодівлі серед-ньодобові прирости молодняку становлять 1200 – 1500 г і більше.

У великої рогатої худоби порівняно тривалий період життя (35 – 40 років), тому її використовують довше, ніж інші види сіль-ськогосподарських тварин.