5. Поняття про корми та їх класифікація.

Сільськогосподарським тваринам згодовують різноманітні корми, які відрізняються за складом і поживністю та належать до різних класифікаційних груп.

Корми групують залежно від їх походження та найбільш важливих якостей (вмісту поживних речовин в одиниці маси, фізичних властивостей, фізіологічного впливу та ін.).

За походженням (за основу взята класифікація Г.О. Богданова) корми поділяють на зелені, соковиті, грубі, концентровані, кормові відходи технічних виробництв, харчові відходи, корми тваринного і мікробіологічного походження, мінеральні, небілкові азотисті та інші добавки, вітамінні корми, антибіотики.

Зелені корми являють собою зелену масу, яку згодовують тваринам на пасовищі і в скошеному вигляді. На зелений корм вирощують бобові і злакові культури та їх суміші - горох, вику, кукурудзу, жито, овес, злакові і бобові трави, а також соняшник, ріпак і деякі інші.

Соковиті корми. До цієї групи відносяться силосовані корми, сінаж, коренебульбоплоди та баштанні культури.

В Україні з коренебульбоплідних і баштанних культур вирощують кормові буряки, кормову моркву, брукву, турнепс, картоплю, кормові гарбузи, кабачки та кавуни.

Силосовані корми - це вищезгадані соковиті корми, що зберігаються за рахунок консерванта - молочної кислоти, яка накопичується під час силосування в результаті молочно-кислого бродіння.

Грубі корми - це сіно природних і штучних сінокосів - сіно бобових і злакових трав, сінне і трав'яне борошно, сінаж, солома зернових культур.

6. Хімічний склад та оцінка загальної поживності кормів.

Під поживністю розуміють властивість корму задовольняти природні потреби тварин в їжі. Визначити поживність корму можна тільки в процесі його взаємодії з організмом. Поживність корми не можна виразити яким або одним показником. Проведені вченими дослідження ролі окремих поживних речовин у життєдіяльності організму тварини дозволили зробити висновок про необхідність всебічної системи оцінки поживності кормів. Ця оцінка складається з наступних даних: хімічного складу корму і його калорійності; перетравлюваність поживних речовин; загальної (енергетичної) поживності; протеїнової, мінеральної та вітамінної поживності. 

Для оцінки поживності кормів необхідно знати їх хімічний склад та основні процеси, що відбуваються при перетворенні поживних речовин корму в продукти тваринництва. 

Основну частину органічних речовин рослин (96 - 98%) і тіла тварин (близько 95%) складають вуглець, водень, кислот, і азот. Причому кислота більше міститься в рослинах, а азот, вуглець і водень - в тілі тварин. 

Спосіб оцінки поживності кормів за перетравлювані поживним речовинам має свої недоліки, оскільки перетравлення корму - це засвоєння тільки частини поживних речовин корму тваринного і перший етап обміну речовин між організмом і середовищем.

Розміром оцінки рівного за поживності корму є 1 кг вівса середньої якості, рівного за поживністю 0,6 кг крохмалю. Ця умовна величина називається кормової одиницею (вівсяної). Константа жировідкладення покладена в основу розрахунку вівсяної кормової одиниці. Таким чином, за кормову одиницю прийнята поживність 1 кг вівса, еквівалентна 1414 ккал (5920,4 кДж) енергії жировідкладення або відкладення в тілі відгодівельного вола 150 г жиру. Поживність інших кормів у кормових одиницях визначають за співвідношенням продуктивної дії цих кормів до 1 кг вівса. Однак дана система оцінки загальної енергетичної поживності кормів (по жировідкладення) має ряд недоліків.

Недолік вівсяної кормової одиниці - її однобічність, тому що не враховуються видові особливості сільськогосподарських тварин. В якості одиниці оцінки була запропонована енергетична кормова одиниця (Еке). В якості одиниці вимірювання Еке запропоновано брати 2500 ккал (10,47 мДж) обмінної енергії. Поживність Еке виражається шляхом ділення кількості обмінної енергії на 2500 ккал або 10,47 мДж.  Здатність корми забезпечувати організм енергією має дуже важливе значення у визначенні його поживності. Енергія, необхідна для забезпечення процесів життєдіяльності організму, звільняється при окисленні продуктів розщеплення вуглеводів, жирів і білків.

За рахунок обмінної енергії йде вся внутрішня робота організму - травлення, дихання, кровообіг і т.д., а також підтримку температури тіла, робота м'язів та ін Ці витрати називають витратами на фізичні функції.

Обмінна енергія мінус енергія, яка використовується на засвоєння поживних речовин, - це чиста енергія, нетто-енергія. Перевага оцінки поживності кормів і раціонів по обмінної енергії полягає в тому, що вона доступна для прямого вимірювання у виробництві, дозволяє прогнозувати ефективність використання кормів, збалансованість раціонів з урахуванням виду тварин.